Структура та зміст курсової роботи

Курсова робота повинна мати чітку та логічну структуру, складовими якої є вступ, основна частина та висновки.

Вступ — це важлива частина роботи, в якій дається обґрунтування актуальності обраної теми, її практичної та теоретичної значущості; формулюється проблема, що стала причиною звернення до даної теми; вказується об’єкт та методи дослідження, мета та завдання курсової роботи, джерела даних; викладається структура та обсяг роботи.

Обґрунтування актуальності проблеми передбачає відповідь на питання, чи важливою є проблема на сучасному етапі, і посилання на теоретичні джерела та (або) документи, з яких випливає соціальне замовлення на певне дослідження в галузі соціальної роботи. Остаточне визначення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – суть протиріччя між наявним та бажаним (зокрема, між існуючими фактами та їх неповним або незадовільним науковим обґрунтуванням; між певною соціальною потребою та браком її задоволення тощо).

У загальному вигляді мета курсової роботи полягає саме у тому, щоб проаналізувати певну проблему. В ній сконцентрована головна ідея роботи, її кінцевий пізнавальний та теоретичний результат. Мета формулюється іменником.

Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: «проаналізувати...», «встановити...», «побудувати модель...», «з’ясувати...», «оцінити...», «ідентифікувати...», «порівняти...», «обґрунтувати...», «визначити чинники...».

При написанні основної частини роботи необхідно відповідно до плану глибоко і всебічно розкрити сутність проблеми. Слід використовувати матеріали літературних джерел. Поряд з нормативними документами, статистичними даними необхідно використовувати фактичні дані. На всі ці матеріали необхідно робити посилання за встановленою формою.

Основна частина як правило складається з декількох розділів.У першому розділі основної частини висвітлюють теоретико-методологічні основи аналізу обраної проблеми: уточнюється понятійний та категоріальний апарат; наводяться деякі загальні фактичні дані, що характеризують проблему; аналізуються історичні та інституційні передумови її виникнення та особливості сучасного функціонування і розвитку. Зміст цього розділу може бути поділений на підрозділи або ж поданий у вигляді неструктурованого розділу.У другому розділі дається характеристика соціальної технології (технологій), що використовується для вирішення даної проблеми, висвітлюються особливості її застосування.

Матеріал по розділах може бути розподілений інакше, враховуючи специфіку різних тем, мету та завдання, що ставить перед собою автор при їх розробці. Але обов’язковою умовою є логічний зв’язок між розділами та послідовний розвиток головної ідеї теми протягом всієї роботи. У кінці кожного розділу можна зробити коротке узагальнення їх змісту.

Зміст роботи рекомендується ілюструвати відповідними таблицями та графіками, які повинні бути відповідним чином прокоментовані.

У висновках необхідно підвести підсумки дослідження, дати рекомендації з усіх його аспектів, виходячи зі змісту роботи. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення та узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність.

Разом з тим, виходячи з конкретних завдань, може бути обрана інша нетрадиційна структура роботи, ніж наведена вище.Структура роботи також може змінюватися в процесі дослідження (кількість розділів, параграфи, їх назви).

Для викладення суті досліджуваної проблеми характерним є аргументованість суджень, точність фактів, чіткість та логічність формулювання думок. Все це вказує на володіння науковим апаратом, або «мовою науки», що вимагає дотримання певного стилю, знання норм наукової комунікації. Зокрема, у курсовій роботі не слід використовувати мовні конструкції на зразок «я вважаю», «мені здається», а також вислови, притаманні белетристичному текстові («на жаль», «відомий французький психолог» тощо). Як правило, у наукових дослідженнях використовують звороти «ми дійшли висновку», «на нашу думку», які свідчать про дотримання автором певних настанов наукової школи, напряму; загальновживаним є використання речень, що починаються зі слів «це дозволяє дійти висновку», «отже», «таким чином», «звідси випливає» тощо.

Слід уникати у роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями.

Обсяг курсової роботи (без списку використаної літератури та додатків) повинен складати 30-35 стандартних сторінок рукописного тексту, включаючи таблиці, діаграми, графіки, схеми. При цьому рекомендується наступна структура роботи: вступ — 1-2 сторінки, основна частина — 25-30 сторінок, висновки — 2-3 сторінки (машинописний чи комп’ютерний текст скорочує обсяг роботи на 30%).

Одним із показників успішного оволодіння методикою написання курсових робіт є правильний розподіл матеріалу за розділами. Неприпустимо, наприклад, коли один із розділів займає 8 сторінок, а інший — 25.

Важливим елементом роботи можуть стати додатки (графіки, схеми, таблиці, ілюстративний матеріал).

Після додатків розміщується список використаних джерел.

На першій сторінці роботи студент зазначає дату завершення роботи і ставить свій підпис.

Крім перелічених складових частин роботи, оформлення завершеної курсової роботи передбачає: титульний аркуш (див. Додаток Б), зміст, завдання до курсової роботи (див. Додаток В), рецензія керівника курсової роботи (див. Додаток Д).Завдання та рецензію не нумерують і до загальної нумерації сторінок не включають.

Титульний аркуш — це обкладинка роботи. На ньому вказуються назва навчального закладу, тема курсової роботи, дані, що характеризують автора роботи та керівника, дату захисту.

У змісті слід вказувати назви розділів, підрозділів та номер сторінки, з якої вони починаються.

В тексті курсової роботи не допускається використовувати скорочення слів окрім встановлених правилами української орфографії.

У визначений цикловою комісією термін закінчену роботу студент подає керівнику курсової роботи. Науковий керівник зазначає в рецензії позитивне йнедоліки (якщо вони є), дає рекомендації щодо їх усунення,підготовки та захисту роботи. Робота разом з рецензією повертається студенту для доповнення і відповіді на зауваження, якіє в рецензії та на полях роботи.

Рецензія вкладається в конверт, що наклеюється на внутрішній стороні обкладинки роботи. Курсова робота допускається до захисту лише за наявності рецензії.