Фасад головний. М 1:50

Вихідними документами для компоновки і креслення фасадів є плани та розрізи будівлі.

На кресленні фасади називають по позначенням крайніх координаційних осей будівлі (дивись план), між якими розташований фасад. Наприклад: «Фасад 1-4».

На фасаді наносять і вказують:

- крайні координаційні осі будівлі. Розміри між координаційними осями не проставляють;

- загальний вид будівлі;

- висотні відмітки – рівня землі, площадки ганку, верха стін, низу і верха прорізів, низу плит балконів, піддашку над входами, карнизів, гребня даху і верха труб;

- побудову тіней.

ФАСАД БОКОВИЙ М 1:50

Виконання зображення бокового фасаду узгоджується з керівником проекту.

Графічне виконання повинно відповідати вимогам, які пред’являються до виконання головного фасаду.

Окрім плану на позначці 0.000, головного і бокового фасадів, на першому аркуші проекту може бути розташований також фрагмент одного з фасадів (по узгодженню з керівником проекту).

На другому аркуші проекту розміщено:

4. РОЗРІЗ 1-1 (поперечний ) М 1:50.

Розрізи в сукупності з планами повинні розкривати композиційний взаємозв’язок приміщень, вирішення їх внутрішнього простору, конструктивне рішення всієї будівлі і її окремих елементів.

Для створення повної уяви про це, в проекті роблять декілька розрізів.

Розрізи являють собою вертикальні січення через усю будівлю (включаючи наземну i підземну частини). Як правило, роблять два розрізи – поперечний і поздовжній.

При побудові розрізу січна площина повинна пройти по віконним і дверним прорізам.

Січні площини не проводять по кроквам, вздовж ригелів, стін. Незалежно від положення січної площини поздовжній розріз будівлі в межах горища зображують по гребню покриття.

Положення січної площини задають на плані (планах) поверху лінією перетину. Напрям погляду вказується стрілкою (для розрізу 1-1 справа наліво) і арабською цифрою висотою 5мм.

На розрізі наносять і вказують:

- координаційні осі будівлі, відстань між ними, відстань між крайніми осями, при-

в’язку фундаменту;

- висотні відмітки – рівня землі, площадки ганку, верха стін, низу і верха прорізів, низу балконів, піддашку над входами, карнизів, гребня даху, верха труб;

- відмітки чистої підлоги поверхів;

- розміри і прив’язку (по висоті) прорізів у стінах,

-конструкції підлоги на грунті, по перекриттю (для двоповерхових будівель), конструкцію покрівлі.

На кресленнях багатошарових конструкцій (підлога, покриття) виносні написи виконуються у вигляді «прапорців», які зображуються лінією-виноскою і полками. Послідовність написів до окремих шарів повинна відповідати послідовності їх зображення на кресленні зверху вниз.

У виносних написах обов’язково вказують:

- товщину всіх елементів багатошарової конструкції в мм (наприклад - дошки 50).

Написи на прапорцях виконують шрифтом з висотою букв 3,5мм. Приклад виконання розрізу приведено на малюнку.

5. РОЗРІЗ 2-2 М 1:50

При виконанні розрізу 2-2 (поздовжнього) будівлі положення уявної вертикальної площини розрізу приймають таким чином, щоб в зображення потрапили віконні прорізи, (якщо вони є на боковому фасаді), внутрішні двері, несучі стіни і перегородки, сходові марші і площадки (для двоповерхових будівель).

На розрізі 2-2 наносять і вказують усі необхідні пояснюючі написи. Графічне оформлення розрізу 2-2 і вимоги по його виконанню такі ж, як і для розрізу 1-1.

6. СХЕМА РОЗТАШУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ФУНДАМЕНТІВ. М 1:200

На схемі розташування елементів фундаментів указують:

- координаційні осі будівлі;

- відстані між осями і між крайніми осями;

- прив’язку фундаментів до координаційних осей, розміри фундаментів;

- відмітки підошви фундаментів.

Приклад виконання схеми розташування елементів фундаменту зображено на малюнку.

7. СХЕМА РОЗТАШУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПЕРЕКРИТТЯ М 1:200

На схемі розташування елементів перекриття наносять і вказують:

- координаційні осі будівлі, відстань між ними і крайніми осями;

- стіни зовнішні і внутрішні і їх прив’язку до координаційних осей;

- балки перекриття і відстані між ними;

- елементи кріплення балок до стін (анкери);

- щити накату і їх розміри;

- позиційне позначення (марки) елементів перекриття;

- отвори в перекриттях (якщо вони є).

Приклад виконання схеми розташування елементів перекриття зображено на малюнку.

8. СХЕМА РОЗТАШУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КРОКВ М 1:200

На схемі розташування елементів крокв наносять і вказують:

- координаційні осі будівлі, відстань між ними і між крайніми осями будівлі;

- стіни, на які опираються елементи крокв;

- розташування всіх елементів крокв (крокви, діагональні крокви, наріжники, прогони, мауерлати, лежні, кобилки, підкоси, затяжки і ін.);

- назву елементів крокв, їх січення і крок;

- відстань між кроквами;

- місця розташування слухових вікон;

- димові труби.

Приклад виконання схеми розташування елементів крокв зображено на малюнку.

9. ПЛАН ДАХУ М 1:200

На плані даху наносять:

- крайні координаційні осі будівлі;

- зовнішню грань стіни;

- димові труби, слухові вікна, їх розміри та прив’язку до

найближчих координаційних осей;

- гребні, лінії перерізу схилів;

- позначення нахилу схилів;

- загально габаритні розміри будівлі в осях.

Приклад виконання плану даху зображено на малюнку.

10. КРЕСЛЕННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ВУЗЛІВ М 1:20; М 1:10.

Загальна кількість вузлів 5-6. Виконуються лише ті вузли, які дають достатньо

повне уявлення про конструктивне рішення будівлі.

Для виконання рекомендуються такі вузли:

- цокольний;

- звис даху відносно поздовжньої стіни;

- заповнення віконних прорізів;

- заповнення дверних прорізів;

- спирання дерев’яної перегородки на конструкцію підлоги (по цегляним стовпчи-

кам і балкам перекриття);

- спирання сходового маршу на сходову площадку або спирання сходового маршу

на конструкцію підлоги першого поверху (для двоповерхових будівель).

При виконанні виносного елемента з зображенням вузла конструкції відповідне місце на основному зображенні (фасади, плани, розрізи) обводять замкнутою суцільною тонкою лінією (колом, овалом) довільного розміру і вказують на полиці лінії-виноски порядковий номер (арабською цифрою) виносного елемента.

Порядковий номер вузла проставляється арабською цифрою в колі діаметром 12…14мм. Кола розташовують над зображенням вузла або зліва від нього.

Декілька вузлів можливо об єднати в розріз по стіні (це такі вузли як цокольний, заповнення віконного прорізу, звис даху, обпирання перекриття на зовнішню стіну і т. ін.)

На третьому аркуші проекту розміщено:

ПЕРСПЕКТИВА

Перспективне зображення архітектурного об’єкта максимально наближує

його сприйняття на площині до сприйняття в реальності. Завдяки цьому перспективна проекція має велике значення, як у процесі проектування, так і в результаті завершення проекту.

При побудові перспективи необхідно розглянути кілька точок зору на об’єкт.

При цьому потрібно враховувати такі правила:

- визначити положення головного променя зору, відповідно і картинної площини;

- відстань точки зору від об’єкта, яка визначає кут зору;

- положення лінії горизонту.

Компонуючи перспективу на аркуші необхідно враховувати інші проекції, а саме: їх масштабність, насиченість по відношенню до перспективи.

Для приближення сприйняття об’єкту в натурі і виявлення масштабності будинку,

необхідно на кресленні показати простір довкола об’єкту (проробити стоффаж і антураж).

12. ГЕНПЛАН М 1:500 1:200

На кресленні генплану вказують:

- червону лінію забудови і кордон відведення території;

- огорожу з воротами і хвіртками, або умовний кордон території;

- будівлю, що проектується, із зображенням вимощення, зовнішніх сходів, майданчики біля входів.

Кількість поверхів указують у лівому нижньому куті умовного зображення будівлі, що проектується. В одноповерховій будівлі кількість поверхів не вказується.

- існуючі будівлі і споруди;

- номера будівель і споруд (всередині контуру, в правому нижньому куті. Висота цифр 5мм.);

- крайні координаційні осі будівлі, що проектується;

- автомобільні шляхи і ділянки з дорожнім покриттям;

- елементи благоустрою – доріжки, майданчики для відпочинку і господарчі, зелені насадження;

- рельєф ділянки в горизонталях. Відмітки горизонталей проставляються в розривах горизонталей через 0,5м. Абсолютні відмітки вказують в метрах з двома десятинними знаками після коми;

- проектні відмітки планування і фактичні відмітки рельєфу місцевості по кутам будинку - у вигляді дробу з проектною відміткою в чисельнику і фактичною в знаменнику;

- абсолютну відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці (рівню чистої пiдлоги

першого поверху) розміщують в середині контуру будівлі на поличці-виносці;

- розміри будівлі в осях з прив’язкою до червоної лінії або до кордону ділянки, площадок різноманітного призначення, ширину доріг, тротуарів і доріжок в метрах (з двома десятинними знаками після коми);

- указник напрямку на північ у вигляді стрілки з літерами Пн над нею;

- розу вітрів.

Розу вітрів розміщують у лівому верхньому куті по відношенню до генплану. Розу вітрів будують на основі середньорічної повторюваності напрямків вітру як зимову і літню з накладанням їх одна на другу. Зимову розу заштриховують.

- експлікацію будівель і споруд.

Її розміщують праворуч від рози вітрів.

ПРИМІТКА!

Креслення на аркушах рекомендується розміщувати в проекційному і логічному зв’язку і узгодити з керівником.

Ступінь заповнення аркушів повинен бути не менше 70-80 %. Проекції на всіх аркушах виконуються спочатку олівцем. Після перевірки роботи консультантом, проекції на 1 і 3 аркушах обводяться тушшю і відмиваються.

Назви зображень (наприклад «План на позн.0.000») розміщують над зображеннями.

Висота шрифту 7мм. Усі інші написи виконують літерами висотою 3,5мм (у

відповідності з ГОСТ 2.304 – 81*).

Графічні позначення матеріалів (на розрізах, вузлах) виконуються згідно з ГОСТ 2.306-68*.

Умовні графічні зображення на кресленні генплану виконуються відповідно з ДСТУ БА 2.4-2-95, ГОСТ 21.204-93).

Санітарно-технічне обладнання на планах виконується по ДСТУ БА 2.4-8-95, ГОСТ21.205-93.

Будівельні конструкції і їх елементи зображують згідно з ДСТУ БА 2.4-7-9(ГОСТ 21.501-93).

РОЗДІЛ 2

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Пояснювальна записка складається паралельно з виконанням графічної частини проекту.

Об’єм записки складає 15-20 рукописних аркушів формату А4 (279*210).

Текст пишуть чорною тушшю. Всі схеми і малюнки виконують олівцем. Ескізи

конструктивних елементів виконують з указанням необхідних розмірів.

Кожний лист записки повинен мати рамку чорного кольору, яку наносять суціль-

ною основною лінією на відстані 20мм від лівої сторони формату і 5мм від інших

сторін формату.

На усіх текстових аркушах пояснювальної записки (окрім першого аркушу «Зміст» і титульного аркушу «Архітектурно-будівельна частина») виконується основний напис по формі 4 ДСТУ БА 2.4-4-95 (ГОСТ 21.101-93).

На аркуші «Зміст» і титульному аркуші «Архітектурно-будівельна частина» основний напис виконується по формі 3 ДСТУ БА 2.4-4-95 (ГОСТ 21.101-93).

Матеріал записки складається з введення, двох розділів і підрозділів. «Введення» і обидва розділи «Відомість креслень основного комплекту»і «Архітектурно-будівельна частина» починають з нового аркушу. Підрозділи пишуться підряд. Якщо після закінчення підрозділу до рамки основного напису залишається менше 50мм, то наступний підрозділ починають з нового аркушу.

Заголовки «Зміст», «Введення», «Відомість креслень основного комплекту»,«Архітектурно-будівельна частина» і «Список використаної літератури» пишуть прописними буквами висотою 5мм. Найменування підрозділу пишуть рядковими буквами висотою 3,5мм.

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації (наприклад: Мал. 3.1,Мал..3.2).

Номер ілюстрації розміщують під малюнком.Таблиці нумеруються аналогічно ілюстраціям. Над правим верхнім кутом таблиці (вище її заголовка на 8мм) вміщують напис, наприклад: «Таблиця 2.1». Кожна таблиця повинна мати заголовок.

Порядок розміщення листів пояснювальної записки:

- титульний лист;

- завдання на проектування;

- введення;

- відомість креслень основного комплекту;

- титульний лист «Архітектурно-будівельна частина»:

· вихідні дані для проектування;

· генеральний план;

· архітектурно-планувальне рішення;

· архітектурно-конструктивне рішення:

характеристика конструктивної схеми;

фундаменти;

стіни;

перекриття;
перегородки;

сходи;

покриття, дах, водовідвід;

вікна, двері;

підлоги;

· оброблення зовнішнє, внутрішнє;

· список використаної літератури;

Приклад оформлення титульного листа приведено в додатку

1. ВВЕДЕННЯ.

У введенні освітлюється роль об’єкту, що проектується, викладаються принципи, покладені в основу його розробки, особливості проектування і планування.

2. ВІДОМІСТЬ КРЕСЛЕНЬ ОСНОВНОГО КОМПЛЕКТУ.

Відомість креслень основного комплекту складається на основі індивідуальної компоновки зображень креслень на аркушах в графічній частині проекту і оформлюється у вигляді таблиці.

3. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА.

Розділ «Архітектурно-будівельна частина» являється основним розділом пояснювальної записки. Початок цього розділу оформлюється титульним листом. (Див. додаток)

3.1. Вихідні дані для проектування:

- географічний пункт будівництва, будівельно - кліматична зона будівництва;

- розрахункова зимова температура повітря - найбільш холодної п’ятиднівки;.

- гідрологічні умови (у відповідності з завданням на проектування);

- нормативна глибина сезонного промерзання грунтів;

- вихідні дані для побудови рози вітрів.

Вихідні дані беруться з ГОСТ 2.01.01-82

«Будівельна кліматологія і геофізика» і оформлюються у вигляді таблиці.

3.2. Генплан:

- на якій вулиці розміщено ділянку під забудову;

- розміри, конфігурація ділянки, рельєф;

- перелік будівель і споруд, які розміщено на генплані, відстані між ними;

- розташування об’єкта на ділянці, його орієнтація по сторонам світу;

- горизонтальна і вертикальна прив’язка;

- благоустрій території (зелені насадження, площадки різноманітного

призначеня,малі архітектурні форми, штучне освітлення;

- ТЕП:

площа ділянки ……………………………………….. га

площа забудови будівлями………………………….. м2

щільність забудови…………………………………… %

площа озеленення……………………... ……………..м2

процент озеленення……………………………………%

плода доріг і площадок з твердим покриттям……… м2

3.3. Архітектурно-планувальне рішення:

- призначення будинку, який запроектовано;

- об’ємно- планувальні параметри будинку:

конфігурація і розміри будинку в плані, кількість і висота поверхів;

- планувальне рішення (кількість кімнат, їх призначення, з показанням площі кож-

ного приміщення);

- обладнання приміщень антресолями, вбудованими шафами, коморами;

- ТЕП (техніко-економічні показники):

площа забудови………………….м2

будівельний об’єм………………..м3

площа житлового будинку……....м2

3.4. Архітектурно-конструктивне рішення.

3.4.1.Характеристика конструктивної схеми:

- клас будинку, прийнята ступінь вогнестійкості і довговічності огороджуючи

конструкцій;

- несучий остів будинку, розміри кроків і прольотів несучих стін;

- забезпечення просторової жорсткості;

- прив’язка конструктивних елементів до координаційних осей;

3.4.2.Фундаменти:

- конструктивне рішення (стрічковий, стовпчастий, спайний);

- матеріал і спосіб виконання (збірний або монолітний);

- глибина закладання, відмітка підошви і обрізу);
- гідроізоляція (матеріал);
- вимощення (ширина, склад, ухил);

- ескіз фундаменту.

3.4.3. Стіни:

- конструктивне рішення;

- матеріали, розміри, система перев’язування швів;

- відомість перемичок;

- гідроізоляція, конструкція цоколя, карнизу.

3.4.4. Перекриття:

- конструктивне рішення;

- матеріал, розміри;

- спосіб армування;

- спряження із стінами зовнішніми і внутрішніми (ескіз).

3.4.5. Перегородки:

- конструктивне рішення;

- матеріал, розміри;

-кріплення до підлоги (перекриття) і стін, ескіз;

- звукоізоляційні заходи.

3.4.6. Сходи (для двоповерхових будівель):

- призначення, конструктивне рішення;

- розміри, матеріал;

- кріплення елементів сходів між собою. Ескіз.

3.4.7. Покриття, дах, водовідвід:

- конструктивне рішення (горищне, з мансардою);
- несучі конструкції (матеріал, розміри, способи з єднання між собою і з стінами;

- конструкція даху;

- водовідвід (зовнішній, організований, неорганізований.

3.4.8. Вікна, двері:

Вікна:

- посилання на ДСТУ;

- тип і матеріал заповнення;

- кріплення в прорізах.

Двері:

- посилання на ДСТУ;

- види дверей;

- конструкція полотен, коробок; їх встановлення і кріплення у прорізах;

- специфікація елементів заповнення прорізів по формі 1 (ГОСТ 21.501-93,

ДСТУ БА 2.4-7-95).

3.4.9. Підлоги:

- види, матеріали, ескізи.

3.5. Оброблення зовнішнє, внутрішнє:

Зовнішнє оброблення:

- матеріали оброблення стін, цоколя, віконних і дверних прорізів, ганку, веранди, тераси.

Внутрішнє оброблення:

- матеріали для оброблення стін приміщень різного призначення.

3.6. Інженерне обладнання.:

- водопостачання, каналізація, тепло забезпечення, електропостачання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Список літератури складають згідно ГОСТ 7.1-84. Описання книги повинно вміщувати: прізвище і ініціали авторів, назву книги,місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок.

Назва книги вказується в тому вигляді, в якому вона вказана на палітурці.

Якщо книга написана колективом авторів, то назву колективу вміщують після назви книги.

Назву міста, в якому видано книгу, приводять повністю, скорочуючи назви лише двох міст - Москва (М) і Ленінград (Л). Рік видання пишуть цифрами без слова «рік».

Кількість сторінок записують з покажчиком слова «сторінка» в скороченому вигляді (с.).

Наприклад:

1.Буга Г.П. Гражданские, промышленные и сельскохозяйственные здания. - М.

Высшая школа, 1983 –с.216-307

2.Техническое нормирование и стандартизация в строительстве (В.И.Сычев,

А.Н.Шкинев, Б.В.Говоровский и др. Под общ. ред. Н.Н.Качалова) – М. Стройиздат. 1979.- 505 с.

Записуючи до переліку літератури використаний стандарт, вказують його назву,

цифрове позначення, дату введення в строк дії (якщо він є).

Наприклад:

ДСТУ БА 2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93) Правила виконання архітектурно-буді-

вельних робочих креслень.

Додаток 1

Основнi написи на листах креслень графiчноi частини проекту.

Виконуються у відповідності до ДСТУ БА.2.4-4-95 (ГОСТ 21.101-93).

ФОРМА 3

						1

						2

Змін.	Кільк.	Арк..	Док.	Підпис	Дата
9		10				3	Стадія	Аркуш	Аркушів
9		11					6	7	8
9		12
						4	5

Основний напис на форматі А1 розміщують вздовж довгого боку формату, а

на форматі А4 – вздовж короткого боку формату. Основний напис викреслюють суцільною товстою основною і суцільною тонкою лініями згідно з ГОСТ 2.303-68.

В графах основного напису позначають:

в графі 1 - позначення документу;

в графі 2 - найменування проекту;

в графі 3 - найменування будинку;

в графі 4 - найменування зображень;

в графі 5 - найменування групи;

в графі 6 - літеру «Н» (навчальні креслення);

в графі 7 - номер листа;

в графі 8 - кількість листів;

в графі 9 - розробив,

перевірив,

консультант;

в графі 10, 11, 12 - прізвище,

підпис,

дата.

Приклад заповнення форми 3 для аркушів креслень і аркушів пояснювальної

записки «Зміст», «Архітектурно-будівельна частина» КП №1 «Малоповерховий жит-

ловий будинок садибного типу»:

						35. 01. 5.120101 10

						Чернігівська область, м. Прилуки

Змін.	Кільк.	Арк..	Док.	Підпис	Дата
Кер. проекту		Шевченко І.Г.				Одноповерховий житловий будинок садибного типу.	Стадія	Аркуш	Аркушів
Консультант		Муляр В.Ю.					Н	1	3
Виконав		Щербань О.О.
						Фасад 1-4, фасад А-Г, план на позн.0.000, фрагмент плану.	ХБТ гр.А-31