Оцінювання знань — визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм.
До таких критеріїв належать:
1) обсяг (повнота) знань, що визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт, передбачених навчальною програмою/
2) міцність знань — збереження в пам'яті вивченого матеріалу, що характеризується повнотою і тривалістю, легкістю та безпомилковістю відтворення;
3) оперативність знань — вміння учня використати знання у стандартних однотипних умовах;
4) гнучкість знань — вміння знаходити варіативні способи їх застосування в змінених умовах;
5) конкретність і узагальненість — вміння розкрити конкретні вияви узагальненого знання та підвести конкретні знання під узагальнення;
6) систематичність і системність, що характеризують різні аспекти знань учнів|;
7) вміння викласти знання в усній, письмовій і графічній формах, (дотримуючись логічної послідовності, граматичної та стилістичної грамотності, виразною, багатою мовою
|
|
8) якість умінь та навичокі.
Критерії оцінювання. Дванадцятибальна шкала оцінювання побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів.
(Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого, які визначаються за характеристиками:
— початковий — відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
— середній — учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний вирішувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
— достатній — учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), робить висновки, виправляє допущені помилки; відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень; він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;
— високий — знання учня глибокі, міцні, узагальнені, системні; він уміє застосовувати їх творчо, навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вміннями самостійно оцінювати життєві ситуації, явища, факти, виявляти і обстоювати власну позицію.