1. Прізвище, ім’я, вік, стать, клас.
2. Характеристика особливостей пізнавальної сфери: розвиток пам’яті, мислення, уваги, уяви, властивості мовлення; вияви пізнавальної активності.
3. Характеристика особливостей емоційної сфери: вияви емоційності, рівень емоційної експансивності, агресивності
4. Характеристика стійкості до стресорів: загальний рівень стійкості нервової системи, властиві вияви тривожності.
5. Впевненість у собі та прийняття себе: адекватність самооцінки, загальний рівень самоакцептації та егоцентризму, найяскравіше виражений тип відчуття себе, вияв упевненості у собі.
6. Позитивне ставлення до світу та прийняття інших: тип поведінки в конфліктній ситуації, характеристики взаємин з оточуючими, особливості відчуття самотності, схильність до девіантної поведінки.
7. Характеристики самостійності й автономності: локус контролю, рівень потреби у схваленні та побоювання не відповідати очікуванням оточуючих.
8. Характеристика мотивації самовдосконалення: рівень спрямованості на здобуття знань та досягнення успіху; ставлення до навчання, значущі цінності-цілі та шляхи їх досягнення, властиві вияви прагнення самовдосконалення, наявні риси здібностей.
9. Резюме: властивості особистості учня, що створюють труднощі в навчанні та спілкуванні; якості, що можуть допомогти учневі подолати ці труднощі; яскраві позитивні характеристики учня, які є його перевагами.
10. Рекомендація стимулів, які доцільно використовувати вчителю у роботі з учнем.
Алгоритм дій у процесі складання психологічної характеристики
1) вибір учня, на якого складатиметься характеристика (можлива рекомендація або скерування вчителя, класовода);
2) спостереження за виявами поведінки, спілкування, емоційними реакціями та пізнавальними інтересами учня на уроках та перервах, загальношкільних заходах, в позаурочний час;
3) бесіда з учнем, тестування за листом опитування;
4) інтерв’ю та консультування з класним керівником (куратором) з приводу можливих виявлених суперечностей або уточнення даних;
5) письмовий звіт про виявлені факти та результати тестувань; аналіз найяскравіших даних про особистість учня;
6 ) висновки, рекомендації, які передбачають обґрунтування ефективності використання у роботі з учнем таких стимулів:
• увага (до яких саме проблем або особливостей учня); схвалення/несхвалення яких вчинків, прагнень і з боку кого – дорослих чи однолітків);
• заохочення (яких виявів поведінки, ставлення до оточуючих, до яких видів діяльності);
• позитивний приклад (з боку значущих дорослих чи ровесників; стосовно характеру поведінки у соціумі, наполегливості у навчанні чи цілеспрямованості у досягненні власної мети);
• тренування (яких саме пізнавальних психічних процесів);
• організація успіху (у досягненні учнем мети з боку дорослих або допомога учневі самостійно організувати ситуацію успіху);
• співчуття та співпереживання (учневі та в яких саме ситуаціях, навчання учня цим виявам);
• співпраця (з дорослими чи ровесниками, якої статі; у якому виді діяльності); іронія (з приводу яких особливостей міжособистісних стосунків, негативних рис характеру);
• зауваження (за яких обставин, у якій формі);
• погроза (позбавлення яких саме прав або привілеїв; вияв тиску на учня з боку якої саме значущої особи);
• покарання (за яких обставин, у якій формі, з боку кого);
• критика (яких саме форм поведінки учня, його ставлення до оточуючих або навчання; чи має бути здійснена віч-на-віч).