Завжди відбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес.
Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчого процесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не втручається.
Визначено форми мовленнєвотворчої діяльності.
1. Ініціативна словесна творчість
· Складання віршів, загадок
· Мовні ігри (дражнили, лічилки, заклички)
· Пізнавальна діяльність (міркування, пояснення)
· Спілкування (само презентація, фантазування)
· Сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги)
· Образотворча діяльність (акомпанемент, коментування)
2. Регламентована словесна творчість
· Вислів-міркування
· Створені індивідуальні казки, оповідання
· Римовки
· Колективні етюди
· Вислів-пропозиція(задум)
· Загадки, лічилки, заклички
Науковець подає визначення типів мовленнєвотворчої діяльності (МТД) дітей дошкільного віку.
За видом діяльності:
· Образотворчо-мовленнєва
· Театрально-мовленнєва
· Музично-мовленнєва
За адресністю:
· Моногра
· Презентація
За умовами перебігу:
· Ініціативна МТД
· В умовах організованого навчання
За способом організації
· Індивідуальна
· Групова
· Колективна
Про значення індивідуальної творчості на занятті й подальшого включення складених дітьми творів у колективний художній аналіз свідчить дослідження Г.М. Кудіної і З.М. Новлянської. Автори зазначають, що цінним є саме поєднання індивідуального і колективного етапу мовленнєвотворчої діяльності на занятті. Складений дитиною твір презентується всій групі, яка стає його цілувальником, критиком, співавтором, що, безперечно, впливає на підвищення якості індивідуальної мовленнєвої діяльності, адже поступово у процесі навчання кожен іх дітей тимчасово перебуває в ролі автора, критика і слухача. Отже, використання різних способів організації мовленнєвотворчої діяльності дітей у процесі навчання сприяє підвищенню її якості.
Особистість розвивається і формується в різних видах діяльності, що тісно взаємодіють між собою. Відтак, розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку залежить від того, наскільки раціонально поєднуються види діяльності в мовленнєвій практиці, наскільки дитина є активною у процесі виконання цих видів діяльності.
Експериментальне дослідження
Експериментальне дослідження щодо розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників через залучення їх до мовленнєво-творчої діяльності була спрямована нами на:
· розробку концепції розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку
· створення технології розвитку мовленнєво-творчих вмінь та навичок на засадах особистісно-орієнтованого підходу
· підбір оптимальних методів та засобів розвитку, їх експертної оцінки та адаптоване втілення в практику роботи
· розроблення діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностей дітей
· забезпечення науково-методичного потенціалу для проведення експериментального дослідження
· забезпечення дотримання здоров’язберігаючої, природовідповідної побудови освітнього процесу.
Було визначено основні вимоги до проведення експериментального дослідження:
· дитина є абсолютною цінністю, і їй надається можливість бути собою
· дитина реалізує своє право на освіту і всебічний духовний розвиток і саморозвиток у відповідності зі своїми потребами, здібностями та можливостями
· педагог розвиває свої професійні й особистісні якості, духовну культуру; організує навчально-виховний процес, виходячи з принципу природо – та культуровідповідності, гуманізації, естетизації на основі взаємодії загальнолюдських і національних цінностей
· колектив працює у творчому пошуковому режимі на основі діалогу культур; взаємовимогливість, повага, довіра й атмосфера спільної радості успіху як основа життєдіяльності колективу.