2020-01-15
76
Якщо суми, наперед внесені сторонами, виявилися недостатніми для розрахунків із свідками і експертами, виплати провадяться з коштів суду, незалежно від часу надходження додаткових платежів сторін.
Якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, зазначені виплати провадяться з коштів суду. З цих же коштів виплачується винагорода перекладачеві.
Виплати винагороди особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу, який зробив виклик. У постанові (ухвалі) зазначаються вихідні дані для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди у межах норм, зазначених у пунктах 3, 5, 6 цієї Інструкції, та час, затрачений нею у зв'язку з явкою за викликом і на виконання даного їй завдання).
Відшкодування витрат (вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові) військовослужбовцям, які викликаються до органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, експерти, спеціалісти, перекладачі та поняті, провадиться на вимогу військових частин за встановленими нормами. Особисто військовослужбовцям ніякі витрати не відшкодовуються.
|
|
|
Науково-дослідні установи судової експертизи Мін'юсту проводять судову експертизу з кримінальних та адміністративних справ за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз (цей пункт в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 869).
Вартість проведення експертиз, що призначаються за кримінальними та адміністративними справами, та досліджень за матеріалами кримінальних справ, що призначаються органами дізнання, попереднього слідства та суду, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Мін'юсту (цей пункт в реда-кції постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 869).
У разі виклику працівника науково-дослідної установи судової експертизи Мін'юсту органами дізнання, попереднього слідства чи суду для виконання функцій, передбачених статтями 128і і 270і Кримінально-процесуального кодексу України, заробітна плата за час виконання зазначених функцій і витрати на відрядження відшкодовуються за рахунок державного бюджету в межах кош-тів, передбачених на проведення судових експертиз (цей пункт в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 869).
Підраховуючи по іншому, особам, що не працюють, виплачується винагорода за відрив від звичайних занять у межах від 20 до 30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за день. В разі виклику названих осіб в інший населений пункт їм виплачуються суми, затрачені на проїзд та оренду житла для проживання, і добові в розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників.
|
|
|
Перекладачам, експертам і спеціалістам які виконують свої функції не в порядку службового завдання, залежно від його кваліфікації та складності завдання, крім того, виплачується винагорода за виконану роботу: експертам і спеціалістам - у межах від 3 до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи, а в разі проведення експертизи особливої складності - збільшеним ще на 25 відсотків; перекладачам - за усні переклади від 3 до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи, за письмові переклади від 10 до 15 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за один авторський аркуш.
Переклади з рідкісних мов, з письмовою в'язю, своєю графікою, ієрогліфами, клинописом, а також із стародавніх мов, так само, Як і переклади на іноземні мови, що віднесені до рідкісних мов, які мають писемність в'язю, свою графіку, написані ієрогліфами, клинописом, оплачуються із збільшенням ставок на 25 відсотків.
У кримінальних справах зазначені виплати провадяться органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені потреби.
Виплати винагороди особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу, який зробив виклик. У постанові (ухвалі) зазначаються вихідні дані для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди, та час, затрачений нею у зв'язку зі з'явленням за викликом і невиконання даного їй завдання).
Відповідно до статті 15 Закону України “Про судову експертизу” науково-дослідні установи судової експертизи проводять судову експертизу за рахунок замовника.
Вартість проведення експертизи, а також досліджень, що призначаються за кримінальною справою, визначається за домовленістю між установою і замовником і складається із собівартості проведеної роботи (заробітна плата, оплата відрядження, вартість матеріалів, накладні витрати), а також рентабельності у межах 25 відсотків собівартості.
У разі виклику працівника установи до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи до суду для виконання функцій, передбачених статтями 128-1 і 270-1 КПК України, установі відшкодовується сума заробітної плати працівника за час виконання зазначених функцій і сума оплати відрядження.
Витрати, пов'язані зі з'явленням, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" встановлені такі норми.
Підлягають відшкодуванню витрати: на проїзд (включаючи пе- ревезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження; на побутові послуги, що надаються у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання; на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування постільними речами в поїздах; на користування'у готелях холодильником і телевізором; на комісійні у разі обміну валюти; витрати на проїзд у м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1 - 4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу.
|
|
|
Граничні норми добових виплат по Україні становлять 6 гривень. Працівників, що направляються у відрядження за кордон, забезпечують коштами у національній валюті країни, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах, обумовлених реальними потребами в країні перебування згідно із встановленими нормами.
При цьому встановлюються такі норми виплат відповідно добових та за оренду житла (в гривнях):
| Азербайджан | 40 | до 274 | ||||
| Бельгія | 160 | до 684 | ||||
| Білорусь | 40 | до 274 | ||||
| Болгарія | 105 | до 358 | ||||
| Боснія і Герцеговина | 120 | до 400 | ||||
| Велика Британія | 160 | до 653 | ||||
| Вірменія | 40 | до 274 | ||||
| Греція | 160 | до 568 | ||||
| Грузія | 40 | до 274 | ||||
| Данія | 160 | до 442 | ||||
| Естонія | 80 | до 295 | ||||
| Ізраїль | 152 | до 484 | ||||
| Іспанія | 141 | до 421 | ||||
| Італія | 116 | до 632 | ||||
| Казахстан | 40 | до 274 | ||||
| Канада | 120 | до 463 | ||||
| Киргизстан | 40 | до 274 | ||||
| Китай | 112 | до 484 | ||||
| Латвія | 80 | до 421 | ||||
| Литва | 80 | до 421 | ||||
| Македонія | 120 | до 379 | ||||
| Мексика | 116 | до 253 | ||||
| Молдова | 40 | до 274 | ||||
| Нідерланди | 147 | до 421 | ||||
| Німеччина | 160 | до 484 | ||||
| Норвегія | 139 | до 442 | ||||
| Об'єднані Арабські Емірати | 128 | до 505 | ||||
| Польща | 105 | до 400 | ||||
| Португалія | 145 | до 358 | ||||
| Росія | 61 | до 274 | ||||
| Словаччина | 97 | до 295 | ||||
| Словенія | 120 | до 358 | ||||
| США | 141 | до 600 | ||||
| Таджикистан | 40 | до 274 | ||||
| Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна | 40 109 40 6 | до 274 до 379 до 274 до 50 | ||||
| Франція Хорватія Чехія | 160 120 97 | до 526 до 400 до 400 | ||||
| Чилі Швейцарія Швеція Югославія Японія | 120 160 160 120 160 | до 484 до 421 до 505 до 400 до 884 мають відшкодовуватись | ||||
Виходячи із вказаних нормативів, мають відшкодовуватися і кошти, затрачені учасниками в разі виклику до правоохоронних органів у межах України та із-за кордону.
Б) Відшкодування судових витрат та оплата праці адвокатів
Згідно чинного законодавства, відшкодування судових витрат та оплата праці адвокатів покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави.
|
|
|
При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного із них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.
Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.
При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим у справах про злочини, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу, суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох.
Судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані з виплатою сум перекладачеві, приймаються на рахунок держави.
Оплата праці захисника у разі його участі в справі за призначенням провадиться за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них.
Нинішня редакції статті 93 КПК із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 1851-09 від 23.03.77, № 6834-10 від 16.04.84 та згідно з Законами № 2464-12 від 17.06.92, № 3780-12 від 23.12.93, № 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 - набула чинності з 29.06.2001 р.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 року № 821 "Про порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави" судові витрати на оплату праці адвокатів (захисників) у разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, приймаються на рахунок держави. Держава оплачує працю захисника з розрахунку 15 гривень за повний робочий день (станом на 1 січня 2001 року).
Підставою для оплати праці адвокатів з надання правової допомога громадянам у кримінальних справах у таких випадках є постанова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, ухвала суду чи постанова судді та оформлена ними довідка про участь адвоката у справі.
Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати правової допомоги або про призначення адвоката та довідка про його участь у справі подаються керівникові адвокатського об'єднання (адвокату, якщо він працює індивідуально), який складає довідку-розрахунок у трьох примірниках.
Один примірник довідки-розрахунку керівник адвокатського об'єднання (адвокат) надсилає особі, яка провадила дізнання, слідчому, прокурору чи суду для приєднання до кримінальної справи, другий використовується для проведення оплати, третій зберігається у справах адвокатського об'єднання (адвоката).
Кошти за надання правової допомоги перераховуються адвокатському об'єднанню (адвокату) Головним управлінням юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції. Ці кошти мають бути переховані адвокатському об'єднанню чи безпосередньо адвокату протягом 10 днів з моменту подачі відповідних документів.
В) Відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 КПК.
У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 КПК.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. № 545 затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, яким обумовлюються такі правила.
Кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптом виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Висновок
Процесуальні права, якими потерпілий наділений відповідно до ст. 49 КПК України, необхідні йому для встановлення, викриття і покарання особи, що вчинила злочин, а також; для відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
Гарантією здійснення потерпілим своїх прав є дотримання процесуальних норм, що забезпечують всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин справи, винесення судом законного та обгрунтованого рішення. Громадянинові, визнаному потерпілим у справі, повинна бути забезпечена можливість здійснення в суді прав, наданих йому законом.
Знання потерпілим своїх прав дозволяє йому в конкретній ситуації здійснити вибір найбільш ефективних засобів для охорони порушених злочином інтересів.
З усіх суспільних цінностей, як правило, найменше захищені правом найцінніші. І не тільки тому, що вони найбільш привабливі для посягання і найуразливіші, але й тому, що держава вважає свої інтереси найважливішими. Ставить їх на перше місце серед інших об”єктів кримінально-правової охорони.
Держава не тільки сама не захищає життя громадян належним чином, але не дозволяє, не дає можливості громадянину самому захистити своє життя у хвилину посягання на нього. Проголосивши, з одного боку, право на необхідну оборону від злочинного посягання, держава, з другого боку, обмежила це право такими межами, які зовсім перекреслили його. Справді, хто ризикне дати відсіч злочинцю при посяганні, якщо навіть у випадку нанесення тілесного ушкодження середньої тяжкості винному в цьому загрожує покарання за перевищення меж необхідної оборони. Встановивши такі обмеження, держава у колізії інтересів громадянина-нападаючого і громадянина, який захищається, стопа на бік нападаючого. Зараз це може бути найсуттєвішою причиною зростання насильницької злочинності і нездатності держави домогтися у боротьбі із злочинності і нездатності держави домогтися у боротьбі із злочинністю будь-яких значних успіхів, оскільки з цієї боротьбі виключена наймогутніша сила-сила самозахисту особи.
Завданням першочергової ваги, що стоїть сьогодні перед кримінально-процесуальною наукою, є розробка системи надійних гарантій встановлення об’єктивної істини, захисту прав та законних інтересів громадян. У цьому зв”язку потребує удосконалення правовий статус потерпілого на стадії закінчення досудового слідства. Так само, як і підсудному, йому до початку судового засідання необхідно вручати копію обвинувального висновку, а після його закінчення - копію вироку або іншого рішення.
Потерпілий має стати однією з повноправних сторін у змагальному кримінальному процесі. Йому слід надати беззастережне право на участь у дебатах сторін незалежно від участі прокурора. Він повинен мати рівні права з обвинуваченим у дослідженні та перевірці доказів. Після дебатів сторін потерпілому має бути надане право зробити свої заяви.
Потерпілому має бути надано можливість знайомитися з постановою про призначення експертизи, реалізувати своє право на відвід експерта.
Реалізуючи принцип публічності, держава повинна взяти на себе обов”язок часткового відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому злочином, а після того розкривати злочин та, шляхом регресного позову, відшкодовувати свої витрати за рахунок засудженого. Для цього необхідно створити відповідний страховий фонд. З приводу бувший голова Верховного Суду України В.Ф.Бойко зазначав, що в проекті Кримінального-процесуального кодексу передбачено “ право потерпілого вимагати відшкодування заподіяної злочином шкоди за рахунок відповідного державного фонду, заснування якого давно назріло. Формування активів цього фонду можливе за рахунок заставних сум, звернутих у доход держави, штрафів і конфіскації майна в кримінальних та адміністративних справах.
Кримінальний процес належить до числа навчальних дисциплін, які посідають центральне місце у професійній підготовці юристів різної спеціалізації. В реальному житті практично кожному випускнику юридичного закладу освіти так чи інакше доведеться зіткнутися з фактами злочинів. Тому глибоке вивчення кримінально-процесуального права та теорії кримінального процесу-одна з умов успішної праці на посадах слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів, співробітників оперативних апаратів органів внутрішніх справ та в інших сферах правозастосовної діяльності. Важливо і те, що сам кримінальний процес дозволяє поглибити уявлення про істину, законність та справедливість, вчить уважному і чуйному ставленню до людини, навіть якщо вона переступила межу, дозволену законом.
Укріпити та зберегти ці якості для юриста дуже важливо, Не випадково В,А.Сухомлинський писав: “Моральне обличчя людини залежить від того, якою вона вийшла із зустрічі зі злом”. Саме тому в курсі кримінального процесу пильна увага приділяється принципу презумпції невинності та іншим наріжним каменям правосуддя.
Треба мати силу, волю, мудрість та знання, щоб розумно відповідати на добро добром, на зло - справедливістю.
Саме знання дозволяють захистити честь та гідність людини у складному змагальному процесі.
