2020-01-15
190
Існує два типи власності: приватна і суспільна.
Приватна власність – це такі відносини власності, коли суб'єктом власності є одна особа.
Приватна власність існує в двох видах: проста приватна власність і капіталістична приватна власність.
Проста приватна власність існує, коли сам власник є безпосереднім виробником, тобто відсутній факт найму робочої сили.
Капіталістична приватна власність існує в випадку найму робочої сили.
Основні форми приватної власності: одноосібне приватне підприємство, одноосібне фермерське господарство та історичні форми власності: рабовласницьке, феодальне господарства, прості виробничі форми капіталістичної суспільної формації.
Суспільна власність – це такі відносини власності, при яких суб'єктом власності є група осіб або держава.
Суспільна власність існує в двох видах: колективна і державна. Колективна власність передбачає існування групи власників. Найвідоміші форми колективної власності: партнерство, кооператив, господарське товариство, акціонерне підприємство, громадська організація, корпорація.
Державна власність (суб'єктом власності є органи державного управління) існує в двох формах: загальнодержавна і муніципальна (або комунальна). Загальнодержавну власність представляють органи центральної державної влади: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, міністерства і відомства.
Муніципальну власність представляють органи держаної влади місцевого підпорядкування: селищні, міські, районні представництва державної влади.
Приватна і державна власність можуть бути змінені певним способом, закріпленим чинним законодавством країни.
Способи зміни (реформування) відносин власності:
- роздержавлення – перехід прав власності від держави до суб'єкта будь-якої іншої форми власності; Приватизація є однією з форм роздержавлення;
- націоналізація – перехід прав власності від суб'єкта будь-якої форми власності до держави.
Шляхи реформування відносин власності:
- безоплатна передача об'єкта власності;
- продаж об'єкта на основі договору купівлі-продажу;
- продаж на відкритому аукціоні;
- оренда з правом викупу.
Тенденції розвитку відносин власності в Україні
Для України, яка розбудовується на засадах ринкової економіки, проблемою номер один стало реформування відносин власності на засоби виробництва. Чому? Річ у тім, що в Україні, яка в складі Радянського Союзу протягом тривалого часу будувала соціалізм, склалася своєрідна структура власності, в якій переважали її суспільні форми.
У сучасній економіці розвинутих країн з'явились і розвиваються нові тенденції у відносинах власності. їх прояви:
1) розширення плюралізму форм власності. Розвиваються вже наявні й утворюються нові форми власності (робітнича власність, власність трудового колективу). Ці форми взаємодіють і доповнюють одна одну. Завдяки цьому забезпечується конкуренція та ефективне функціонування економіки в цілому;
2) розвиваються змішані і комбіновані форми власності (концерни, трести, холдинги, фінансово-промислові групи, транснаціональні корпорації (ТНК) та інші об'єднання;
3) посилюється процес демократизації і соціалізації відносин власності: створюється власність трудових колективів, збільшується частка акцій працівників фірм, робітників, вони залучаються до управління корпораціями і до розподілу доходів;
4) відбувається зміна структури об'єктів власності. Зростає частка інтелектуальної власності — інформації, комп'ютерних програм, інформаційних технологій;
5) розширюються форми й об'єкти міжнародної власності — ТНК і транснаціональні банки (ТНБ) на основі розвитку форм міжнародного співробітництва;
6) відбувається деперсоніфікація власності на засоби виробництва, що знаходить своє вираження у втраті окремими власниками капіталу монопольного контролю над його функціонуванням, бо управління акціонерними товариствами здійснюється не приватними власниками, а професійними менеджерами.
