Особливості іграшок у іграх дітей старшої групи дитячого садку

Гра і іграшка — поняття нероздільні. Іграшка — це предмет, спеціально створений для дитячих ігор. Але це не зменшена копія реального предмету, а умовне його зображення, гранично узагальнений художній образ. Виразна форма, рухливість, яскравість і умовність забарвлення — все це вабить дитину до іграшки, викликає бажання грати з нею. Іграшка — художній твір, завдання якого – дати виразний образ людини, тварини, якого-небудь предмету. Хороша іграшка реалістична, вона передає основні, типові риси дійсності. "Качка повинна бути дійсно качкою, - писав А. М. Горький. — Зовсім не потрібно, щоб вона бентежила сприйняття дитини схожістю з поросям або зайцем... І потрібно прагнути до цікавості. Потрібно, щоб іграшка викликала більш менш тривале здивування дитини, бо здивування — почало розуміння і шлях до пізнання". Реалізм іграшки поєднується з деякою умовністю (наприклад, кінь на колесах, вантажівка, яку треба возити за мотузочок), необхідною для того, щоб дитина могла активно діяти. Така умовність допомагає розкрити реальний образ. Іграшка повинна бути привабливою, красивою, але простій. У ній недопустима химерність і хитромудрість. Привабливість іграшки досягається витонченістю форми, яскравістю забарвлення. Естетичне оформлення її визначається змістом, призначенням, матеріалом. Наприклад, до ялинкової іграшки пред'являються абсолютно інші вимоги, чим до образної: сенс першої — в її зовнішньому ефекті, блиску, казковості; сенс другої — в реальності, правдивості. Іграшка повинна бути безпечна для дитини (не мати гострих кутів, деталей, які можуть заподіяти шкоду), відповідати вимогам гігієни: вона повинна бути з такого матеріалу, щоб її можна було мити, дезинфікувати. А. С. Макаренко ділив іграшки на три типу (вигляду): готові, напівготові і іграшка-матеріал. Готова іграшка — автомобіль, пароплав, лялька - хороша тим, що знайомить дитину з складними ідеями і речами, викликає діяльність уяви. До другого типа іграшок А. С. Макаренко відносив розрізні картинки і кубики, конструктори, розбірні моделі. Ці іграшки ставлять перед дитиною завдання, для дозволу якої потрібна дисципліна мислення, логіка. Недолік цих іграшок в тому, що одні і ті ж завдання набридають дітям своїм повторенням. Особливо цінною є іграшка-матеріал (глина, пісок, шматки дерева, картон, папір), яка дає простір для творчої фантазії дитини. Практика підтверджує положення А. С. Макаренко про необхідність комбінувати в грі все три типу іграшок. На основі дослідження Е. А. Флеріна розробила детальнішу класифікацію, яка прийнята в теорії і практиці дошкільного виховання. Гідність цієї класифікації в тому, що вона відповідає видам дитячих ігор і допомагає підбору іграшок для дітей різного віку. У переліку, що приводиться нижче, іграшки представлені по видах згідно класифікації, розробленою Е. А. Флеріной.[19]

Виділені іграшки моторні, сюжетні, технічні і будівельні матеріали, дидактичні, іграшки-забави, музичні і театральні іграшки.

Моторні іграшки призначені, головним чином, для розвитку і вдосконалення основних рухів дітей, дрібної моторики (руху грона руки, пальців), виховання культури рухів. На підбір ігор і іграшок, сприяючих розвитку дрібної моторики, слід звернути особливу увагу, оскільки вони мають велике значення для підготовки руки дитини до листа, до праці.

Сюжетні, або образні, іграшки, сприяють вихованню позитивних рис вдачі: ніжності, прихильності, дбайливості, бажання допомогти, а також пошани до дорослим і їх праці, уміння грати з однолітками і т.д.

Технічні іграшки в цікавій, доступній формі дають дітям уявлення про техніку, допомагають виховати інтерес до неї і реалізувати цей інтерес в грі. У старших дошкільників технічні іграшки з механізмами виховують допитливість, народжують прагнення дізнатися, як іграшка приводиться в рух, бажання самостійне спорудити що-небудь подібне. В цьому відношенні велику цінність представляють збірно-розбірні іграшки, конструктори і набори напівфабрикатів.

 Ігри з будівельними матеріалами, в процесі яких дитина створює щось нове, найближче стоять до трудової діяльності людини: вони вимагають елементарного планування, визначення завдання, підбору матеріалу, послідовності і узгодженості дій, організації взаємин і т.п. Крім того, діти освоюють знання про форму, величину, просторове розташування і т.д.

Дидактичні іграшки — збірно-розбірні та інші дуже важливі для вдосконалення сенсорних процесів і загального розвитку дітей.

Іграшки-забави, в основі яких лежить рух, несподіванка, несуть дитині радість, викликають веселий сміх, гарний настрій, а у дітей постарше будять допитливість, виховують відчуття гумору.

Музичні іграшки розвивають слухову увагу, музичний слух, відчуття ритму.

Театральні іграшки готують дітей до театрального видовища. У молодших групах ці іграшки демонструє вихователь при розповіді казок, потешек, а в старших ними користуються самі діти — в іграх-драматизаціях і інших іграх, що театралізуються.

В старшої групи дитячого садку дітей як і раніше цікавлять іграшки, з якими можна проводити наочні дії, а також природні матеріали як ігрові предмети.

Лялька або м'які іграшки грають особливу роль для дошкільника.Вони впливають на його емоційний і етичний розвиток. Дитині спочатку у всьому допомагає дорослий, у якого він вчиться наділяти ляльку певними позитивними якостями. Пізніше дитина сама наповнює душевний мир іграшки на свій розсуд, і вона «поводиться» виключно так, як це потрібно в даний момент її господареві: вона розумна і слухняна, ласкава і весела, норовиста і уперта, вона брехуха і непоправна нечепура. Дитина переживає з своєю лялькою всі події власного і чужого життя у всіх емоційних і етичних проявах, доступних його розумінню. Лялька або м'яка іграшка виступають як заступник ідеального друга, якого все розуміє і не пам'ятає зла. Тому потреба в такій, іграшці виникає у кожного дошкільника — не тільки у дівчаток, але і у хлопчиків. Лялька для дитини — не тільки дочка або синок. Лялька, як і ведмедик, мавпочка, собачка і ін., - об'єкт для спілкування у всіх проявах дитини, партнер по спілкуванню в грі. У кожної дитини, що нормально розвивається, встановлюються особливі відносини з своєю лялькою або звірятком. За роки дитинства кожна дитина по-своєму прив'язується до своєї іграшки, переживаючи завдяки ній безліч різноманітних відчуттів. Дослідженнями було встановлено, що фактура матеріалу, з якого зроблена лялька або звірятко, грає значну роль. Діти вибірково відносяться до іграшок, що зображають одну і ту ж тварину, але з різною фактурою. М'які, пухнасті матеріали викликають позитивні емоції, стимулюють дитину на гру. Шорсткі, такі, що холодять матеріали не всяка дитина готова прийняти. За допомогою правильної підібраної фактури іграшки у дитини легше викликати до іграшкового звірятка позитивні емоції: доброзичливість, співчуття і со-радість.

Важливе значення має також співвідношення розмірів голови і тіла іграшки. Встановлено, що певна пропорція фігури викликає протекційне відношення. Укорочений овал обличчя ляльки або мордочки звірятка, пухкі щоки, маленький ніс і великі очі — такі ознаки зовнішності іграшки народжують у дитини прилив ніжних відчуттів.

Ляльки — копії людини мають різне призначення в грі. У традиційної, «прекрасної», ляльки великі очі, обрамлені довгими віями, короткий носик, маленький яскравий рот. Обов'язково розкішне (білі, золоті, руді, чорні) волосся. Така лялька обов'язково одержує ім'я (по ненав'язливій підказці мами) від своєї господині — маленької дівчинки. «Прекрасна» лялька може бути принцесою, мамою, дочкою. «Прекрасною» лялькою діти захоплюються і небагато соромляться її. У «прекрасну» ляльку хлопчики, як правило, не грають.

У характерної ляльки (це лялька-хлопчик або лялька-дівчинка) виражені певні людські якості: наївність, дурість, пустощі і т.д. Ця лялька несе в собі характерологическую заданість, від якої нерідко залежить розігруваний з нею сюжет. Цих ляльок люблять всі діти.

Ляльки — герої народних і авторських казок несуть в собі заданість образу, стабільну етичну характеристику, не дивлячись на змінні сюжетні лінії в грі: Иванушка-дурник, Буратіно і Чебурашка завжди хороші, добрі, справедливі і чесні, а Карабас, Чаклунка, Баба Яга — погані, злі, несправедливі і брехливі. Дитина приписує позитивній характерній ляльці безліч позитивних рис, а негативним героям — негативних. Такі ляльки як би вимагають від дитини певного способу взаємодії з ними.

Завдяки тому, що ляльки — герої казок несуть в собі эталонність етичної зовнішності, дитина зосереджує на них весь свій моральний досвід. Гра з такими ляльками стає своєрідною школою соціальних відносин. То ж можна сказати про лялькових звіряток. Улюблена іграшка учить дитину доброті, здатності ототожнюватися (ідентифікуватися) як з лялькою, так і з людьми.

М'ячі, круги, хула-хуп, скакалки, кеглі, лук і стріли також іграшки.

Щоб почати змагатися з однолітками, дитина повинна освоїти ці предмети. Саме у дошкільному віці діти починають цілеспрямовано тренуватися, освоювати атрибути змагань. Паралельно з цими тренуваннями діти вчаться правилам тієї або іншої гри. У п'ять - шість років дитина вже знає, що таке змагання.

Стрибаючи через скакалку або кидаючи кеглі, він домагається на визнання в грі - змаганні. Від його прагнення до перемоги розвиваються такі особові якості, як стриманість, рефлексія (здатність усвідомити свої особливості, усвідомити, як ці особливості сприймаються іншими, і будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій інших), воля до перемоги.[20]

Одиночні ігри дітей найчастіше визначаються статтю дитини. Хлопчик стукає молотком, будує удома і гараж, водить машину і т.д. Дівчинка прибирає в ляльковому куточку, лікує хворого ведмедика, умовляє дочку бути розумницею. При виборі іграшок позначається статева приналежність дітей. Хлопчик скоріше віддасть перевагу пістолету, ножику, луку, легковій машинці, а дівчинка — ляльку, посуд, меблі і ін.

Вибір дитиною іграшок добре діагностує, як йде статева ідентифікація. Якщо хлопчик вибирає ляльку і меблі, то потрібно подивитися, в чому ж справа. Якщо він наслідує улюбленій старшій сестрі, то слід зацікавити його іграшками для хлопчиків. Так само слід поступити і з дівчинкою, яка, люблячи старшого брата, освоїла лук і стріли і навчилася кидати камінчики трохи краще іншого хлопчиську. З якими іграшками грає дитина? Що він віддає перевазі? Відповіді на ці питання дадуть підставу судити про те, які ведучі діяльності освоює дитина, як йде статева ідентифікація.