2020-01-15
218
Після кожного курсу повинні бути оформлені звіти про проходження відповідного виду практики:
а) навчальної (після 1-го курсу);
б) технологічної (після 2-го курсу);
в) виробничої (після 3-го курсу);
г) переддипломної (після 4-го курсу).
Після завершення навчання на певному ОКР (бакалавра, спеціаліста, магістра) студенти складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи), до яких оформлюють пояснювальні записки.Для всіх зазначених вище документів у Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій (надалі – Перелік документів), затвердженому наказом Мін’юсту України [26] та введеному в дію з 1 січня 2013 р., зазначені досить тривалі строки зберігання:
а) курсові роботи – 3 р. (ст. 566 Переліку документів);
б) дипломні проекти (роботи) – 5 р. (ст. 569 Переліку документів);
в) звіти про практику – 3 р. (ст. 596 Переліку документів).
Звіти з лабораторних робіт та індивідуальних завдань, не зазначених у Переліку документів, зазвичай зберігаються до переведення студента на наступний курс.
Враховуючи наведене вище, до оформлення перелічених документів висуваються достатньо жорсткі, чітко визначені вимоги, наведені у великій кількості державних нормативних документів [1‑5, 11, 22‑23].
Структурні елементи звітів про виконані роботи, а також пояснювальних записок до кваліфікаційних робіт (надалі – звіти) мають назви [1]:
- СПИСОК АВТОРІВ;
- РЕФЕРАТ;
- ЗМІСТ;
- ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ (надалі – перелік скорочень);
- ПЕРЕДМОВА;
- ВСТУП;
- ВИСНОВКИ;
- РЕКОМЕНДАЦІЇ;
- ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ [1].
Структурні елементи звітів не нумерують, а їх назви (як і заголовки тематичних розділів) слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Кожну структурну частину звіту, а також розділи, треба починати з нової сторінки.
Вимоги до оформлення структурних елементів звітів наведено в розділі 2.
Звіти умовно поділяють на вступну частину, основну частину і додатки.
Вступна частина містить такі структурні елементи:
- список авторів;
- реферат;
- зміст;
- перелік скорочень;
- вступ.
Для всіх кваліфікаційних робіт додатково складається:
а) аркуш завдання [4, форма № Н-9.01], зразок якого наведений у додатку Б;
б) резюме українською мовою [4, форма № Н-9.04], зразок якого наведений у додатку В. Резюме є стислим варіантом доповіді, яка готується студентом до засідання Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). У резюме треба зазначити актуальність роботи, мету, об’єкт та предмет дослідження, перелічити, які основні задачі були розв’язані в результаті виконання кваліфікаційної роботи;
в) аннотація – документ, аналогічний реферату в [1]. Він складається двома мовами: українською та англійською (ABSTRACT). В аннотації надається стисла характеристика направленості роботи. Вказуються об’єкт дослідження або розробки, мета роботи, методи дослідження (розробки), наукова новизна (якщо вона є), практична значимість, основні характеристики та показники, ступінь розробки з додаванням актів про впровадження (довідки про використання результатів роботи) – якщо вони є. Далі наводиться перелік розділів кваліфікаційної роботи та їх розгорнутий зміст. Наприкінці анотації надаються такі вихідні дані як кількість сторінок в цілому (без додатків), у тому числі фахової частини, кількість таблиць, рисунків, додатків до фахової частини. Приклад аннотації наведений у додатку Г.
Якщо робота виконувалась не одним, а декількома студентами, то така робота вважається комплексною та її список авторів вміщують безпосередньо за титульним аркушем.
Зразок списку авторів комплексного звіту, курсової або дипломної роботи наведений у додатку Д.
Правила наведення розшифровки підписів та дат викладені у п. 2.3. Підписи і дати підписання рекомендується виконувати чорними чорнилами, тушшю або пастою.
До змісту включають: перелік скорочень; передмову; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) звіту; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок кожного матеріалу, включеного до звіту. Якщо звіт складається з двох і більше частин, у кожної частини має бути свій зміст. Якщо звіти випускаються окремими томами, пов’язаними між собою однією темою, кожен том повинен мати власний зміст. Приклад оформлення змісту наведений у додатку Е.
Перелік скорочень повинен розташовуватись в трьох стовпцях, без відображення границь між стовпцями:
а) ліворуч в абетковому порядку (тобто окремо для кожної мови – англійської, української тощо) наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни;
б) праворуч – їх детальне розшифрування;
в) між цими стовпцями розміщують стовпець з «коротким тире».
Якщо скорочення використовується менше трьох разів, його до переліку скорочень можна не вносити.
Основна частина складається з розділів і підрозділів, які повинні мати номери та заголовки [1; 14]. Підрозділи можуть розділяться на пункти і підпункти, які можуть або мати номер та заголовок, або тільки номер. Вимоги щодо оформлення номерів та заголовків структурних частин звіту наведені у п. 2.5.
Висновки, перелік посилань і додатки розміщують після основної частини звіту. Оформлення додатків здійснюється відповідно до підрозділу 2.11. Вимоги до переліку посилань наведені у п. 2.12.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТІВ
Загальні вимоги
Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання включених аркушів формату А3 (297х420 мм).
Звіт виконують за допомогою комп’ютеру в текстовому процесорі MS Word чи аналогічному і роздруковують на одній (основна частина) чи на обох сторонах (додатки) аркуша білого паперу.
Допускається включення до звіту копій, якщо немає можливості вставити відповідний об’єкт в текст, як відсканований растровий рисунок.
Текст звіту слід друкувати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.
Звіт друкують з полуторним міжрядковим інтервалом з використанням шрифту Times New Roman текстового процесору MS Word розміру 14 пунктів (ДСТУ 4163-2003) або з використанням шрифтів іншого текстового редактора з висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм [1]. Звіт повинен бути набраним одним базовим шрифтом. Допускається окремі частини звіту виконувати різними шрифтами тільки для ефектів виділення певних фрагментів.
У тексті звіту між розділовими знаками (кома, крапка, кома з крапкою) і попередніми словами не повинно бути пропусків. Пропусків також не повинно бути:
- між лівою дужкою і наступним словом (перед лівою дужкою пропуск обов’язковий);
- між правою дужкою та попереднім словом (після правої дужки пропуск обов’язковий, якщо після неї немає знаку пунктуації – крапки, коми тощо).
При згадці про фізичних осіб у тексті звіту або при описі авторів у переліку посилань на літературні джерела у прізвищах з ініціалами між ініціалом й ініціалом та між ініціалами і прізвищем обов’язково повинен бути рівно один пробіл (крім розшифровки підпису, правила наведення яких описані в п. 2.3) – бажано нерозривний пробіл, який набирається на клавіатурі одночасним натисненням клавіш Ctrl, Shift та Space.
У тексті скрізь як лапки мають бути використані символи « та » [13], які набираються на клавіатурі сполученнями клавішів відповідно Alt + 0171 та Alt + 0187 на додатковій цифровій клавіатурі, наприклад:
Як тире бажано використовувати символ «–» (коротке тире), який у MS Word набирається комбінацією клавіш Ctrl та «-» (мінус) на цифровій клавіатурі). Можна також використати символ ‑ (у MS Word комбінація клавіш Ctrl, Alt та – на цифровій клавіатурі). Але по всьому текстові звіту має бути один і той самий символ тире, наприклад:
