Розрахунок річної трудомісткості технічних впливів

 

Розрахунок річної трудомісткості технічних обслуговувань і

Поточного ремонту.

Річну трудомісткість сезонного, другого, першого і щоденного технічних обслуговувань, а також ПР визначаємо за формулами:

Тсо = 2 т1 · t то-2 · Ак;

 

Тто-2 = N ТО-2 · t то-2;

 

Тто-1 = N ТО-1 · t то-1;

 

ТЩО = N ЩО  · tЩО;

 

           Lp · t пр

Тпр = ——————;

              1000

 

де: т 1 - частина трудомісткості ТО-2, яка припадає на одне сезонне 

                    обслуговування, (для клімату України т 1 = 0,2);

         Ак - облікова кількість автомобілів по моделям;

         tЩО, t то-1, t то-2 - скоректований норматив трудомісткості відповідно щоденного, першого і другого технічних обслуговувань, людино-год.;

         t пр - скоректований норматив трудомісткості поточного ремонту, людино-год / 1000 км.

        Результати розрахунку трудомісткості для розглядуємого прикладу зведено до таблиці 1.4.

 Таблиця 1.4. Річна трудомісткість робіт по парку.

Модель

автомобіля

       Трудомісткість робіт по парку, людино-годин  

Тто-2              Т то-1             Тщо             Тсо             Тпр
ГАЗ-3307             3242,16             2571,84          6009,6       465,12          9865,53  
ЗІЛ-431410          4258,47              3807,4           7732,2         631,9         14385,56  
КрАЗ-6510          14725,15           11802,28         21226,125   2181,5          42174,37  
Разом 22225,78            17681,26         34968,425      3278,52      66425,46      

                                    

 

Розрахунок річної виробничої програми виробничих підрозділів

   

Річна програма спеціалізованих виробничих підрозділів визначається в трудових показниках (люд-год) і розраховується із річної виробничої програми по ПР і долі дільничих робіт на даному виробничому підрозділі. В випадках, коли виконується розрахунок трудомісткості робіт на спеціалізованих підрозділах по ремонту агрегатів автомобіля, то спочатку виконується розрахунок сумарної трудомісткості усіх агрегатів, а потім – від отриманого значення трудомісткості – окремих агрегатів.

Якщо на дільниці виконуються два і більше видів робіт, то приймається сума вказаних в таблиці відсотків.

Для розрахунку річної програми робіт на дільницях по ремонту агрегатів спочатку розраховуємо загальну трудомісткість усіх агрегатних робіт    (Додаток 11):

          

        Вагр · Трпр

Трагр = —————                                                                                       (2.8.1.)

            100

 

де: Трпр - річна виробнича програма по ПР;

   Вагр - доля усіх агрегатних робіт від річної виробничої програми по ПР

 

А потім трудомісткість дільничих робіт, що виконуються на цьому підрозділі:

 

        Вd · Трагр

Трd = —————                                                                                       (2.8.2.)

            100

 

де: Вd - доля дільничих робіт, що виконуються на цьому підрозділі в % (додаток 12).

Для розрахунку трудомісткості робіт на спеціалізованих ділянках що не відносяться до агрегатних, відсоток долі дільничих робіт береться від загальної трудомісткості ПР (додаток 11)

       

Розрахунок річної трудомісткості діагностування.

         Трудомісткість діагностування входить до трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.

Трудомісткість контрольно-діагностичних робіт ТО-1:

 

Т D-1 = т 2 · Т то-1,

де: т 2 - частина трудомісткості ТО-1, яка припадає на загальні                                

   діагностичні роботи (додаток І1)

 

Трудомісткість контрольно-діагностичних робіт ТО-2:

 

Т D-2 = т 3 · Т то-2,

де:  т 3 - частина трудомісткості ТО-2, яка припадає на поглибле-  

       ну діагностику (додаток І1)

 

Трудомісткість контрольно-діагностичних робіт ПР:

 

Т D - ПР = т 4 · Тпр,

Де: т 4 - частина трудомісткості ПР, яка припадає на загальне та поглиблене діагностування (згідно з додатком т 4 = 1% + 1%= 2% для автомобілів і автобусів).

 

 

Вибір і обгрунтування методу організації

Технологічного процесу ТО або ПР на проектуємій

(реконструюємій) дільниці.

          

     Перед тим, як проводити підбор технологічного обладнання на  проектуємій (реконструюємій) виробничій дільниці, слід визначитися із методом організації технологічного процесу на цій дільниці.

Технічне обслуговування і діагностування автомобілів може проводитись двома основними методами: на тупікових спеціалізованих і універсальних постах та поточних лініях. Поточний ремонт проводиться на тупікових постах. Капітальний ремонт автомобілів також може виконуватись на тупікових постах і поточних лініях. Тому при розрахунку виробничих зон поточного ремонту ми одразу приймаємо, що його виконання буде проходити на тупікових постах і проводимо розрахунок їх кількості. При розрахунку зон технічного обслуговування і діагностування, його метод залежатиме від плануємої на цих зонах добової програми, яку слід розрахувати.

 

Розрахунок добової програми технічних впливів.

Добова програма кожного виду технічного обслуговування визначається за формулою:

 

               (N і)

N і д = —————,

                Др

 

   де: і - вид технічного обслуговування (ЩО, ТО-1, ТО-2),        

          (N і- річна програма і - го виду ТО для усіх моделей автомобілів,

          Др - кількість робочих днів на рік.

 

Таким чином для нашого приклада:

N то-2д = 979: 255 = 3, 83        приймаємо 4;

N то-1д = 3104: 255 = 12,17  приймаємо 12;

N щод = 82721: 255 = 324, 39 приймаємо 324.

 

  Якщо добова програма ТО-2 передбачає 5 - 6 і більше обслуговувань, а програма ТО-1 передбачє 12 - 15 і більше обслуговувань, то такі технічні обслуговування можуть проводитись на поточних лініях. Для нашого прикладу добова програма ТО-2 становить тільки чотири обслуговування. Отже, цей вид технічного обслуговування слід поводити на тупікових постах. Слушно відзначити, що на практиці ТО-2 проводять переважно на тупікових постах. Це обумовлено тим, що під час проведення ТО-2 часто виникає потреба у виконанні робіт поточного ремонту, що порушує ритм виконання цього виду виробництва.

Добова програма ТО-1 для наведеного прикладу дає змогу проводити його на поточній лінії.

   Вбирально-мийні роботи можуть проводитись як на окремих постах, так і на потокових лініях. На невеликих АТП ці роботи проводяться на тупікових або проїзних постах. Якщо на АТП більше 50 автомобілів, виконання мийних робіт передбачається механізованим методом. Поточні лінії, як правило, використовують на середніх і великих АТП.

Вибір методу проведення ЩО базується на попередній оцінці пропускної здатності установки для миття автомобілів. Для вантажних автомобілів пропускна здатність таких установок 20 - 30 авт./год. Отже, тривалість миття одного автомобіля становитиме 2 - 3 хв. За змціну одна поточна лінія обслужить від 160 до 240 автомобілів. Якщо орієнтуватись на меншу добову програму, тобто 160 ЩО, то для наведеного прикладу буде потрібно дві лінії ЩО.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: