Тема 6. Аналіз грошових потоків

 

Грошовий потік являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю підприємства.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Грошовий потік підприємства це сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Управління грошовими потоками включає:

¾ облік руху грошових коштів;

¾ аналіз потоків грошових коштів;

¾ складання бюджету грошових коштів.

Управління грошовими потоками важливо для підприємства з точки зору необхідності:

1) управління оборотним капіталом (оцінки короткострокової потреби в готівкових коштах і управлінні запасами);

2) планування часових параметрів капітальних витрат;

3) управління капітальними потребами (фінансування їх за рахунок власних коштів або кредитів банків);

4) управління затратами і їх оптимізація з точки зору більш раціонального розподілу ресурсів підприємства в процесі виробництва;

5) управління економічним ростом.

Основне завдання аналізу грошових потоків полягає в з’ясуванні причин нестачі (надлишку) грошових коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання [14, 99].

Для визначення грошових потоків використовують прямий і непрямий методи. Основним документом для аналізу грошових потоків є Звіт про рух грошових коштів (ф.3).

Значення ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступним:

1) грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства у всіх її аспектах;

2) ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку;

3) раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу управління;

4) ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі;

5) управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;

6) ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства;

7) активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, які є безпосередньо його активами.

Так, для визначення структури грошового потоку і джерел його формування в розрізі видів діяльності використовують таку класифікацію.

1. Грошовий потік від операційної діяльності характеризується витрачанням грошових кошів, пов’язаних зі сплатою рахунків постачальників та підрядників, виплатою заробітної плати, відрахуванням до бюджету та внесками в державні цільові фонди, сплатою відсотків за кредити і позики; іншими виплатами, які забезпечують здійснення операційної діяльності.

Одночасно цей вид грошового потоку відображує надходження грошових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), погашення дебіторської заборгованості, авансів, що отримані від покупців та замовників, податкових органів у порядку здійснення перерахунку надмірно сплачених сум тощо.

Оскільки операційна діяльність підприємства є головним джерелом прибутку, то вона має генерувати основний потік грошових коштів.

2. Грошовий потік від фінансової діяльності складається насамперед з надходжень від випуску акцій, залучення банківських кредитів і позик. Вибуття коштів у зв’язку з фінансовою діяльністю включає виплату дивідендів та повернення позик і кредитів.

3. Грошовий потік від інвестиційної діяльності охоплює придбання (створення) та реалізацію майна довгострокового використання.

Перш за все це стосується надходження (вибуття) основних засобів, нематеріальних активів, а також придбання або реалізації цінних паперів інших компаній.

При сприятливій для підприємства економічний ситуації воно прагне до розширення та модернізації виробництва. Тому інвестиційна діяльність у цілому приведе до тимчасового відтоку грошових коштів.

Розрізняють також надходження грошових коштів до підприємства - “притоки”, і вибуття грошових коштів - “відтоки” по кожному з 3-х видів діяльності.

 

Потоки грошових коштів по операційній діяльності

“притоки”                                   “відтоки”

Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг  

 

  Оплата рахунків постачальників і підрядників
Аванси, отримані від покупців     Виплата заробітної плати
Погашення дебіторської заборгованості     Відрахування до бюджету та позабюджетних фондів
Надходження від погашення бартеру     Оплата процентів за кредит

 

Оскільки операційна діяльність підприємства є головним джерелом прибутку, то вона повинна бути і головним джерелом грошових коштів.

 

Потоки грошових коштів по інвестиційній діяльності

“притоки”                                                     “відтоки”

Виручка від реалізації основних засобів і нематеріальних активів  

 

  Придбання основних засобів і нематеріальних активів
Дивіденди, проценти від довгострокових капітальних вкладень     Капітальні вкладення
Повернення інших фінансових вкладень     Довгострокові фінансові вкладення

 

Оскільки при нормальному ході справи підприємство прагне до розширення і модернізації існуючих виробничих потужностей, то інвестиційна діяльність в цілому приводить до відтоку грошових коштів.

 

Потоки грошових коштів по фінансовій діяльності

“притоки”                                                     “відтоки”

Короткострокові кредити і позики  

 

  Повернення короткострокових кредитів і позик
Довгострокові кредити і позики     Повернення довгострокових кредитів і позик
Надходження від емісії акцій     Виплата дивідендів
    Погашення векселів  

 

Фінансова діяльність збільшує грошові кошти в розпорядженні заводу для фінансового забезпечення операційної і інвестиційної діяльності.

Отже, розрахуємо чисті грошові потоки від всіх видів діяльності.

 

Таблиця 6.1

Аналіз структури вхідних і вихідних грошових потоків від всіх видів діяльності ЧМОЗ за 2008 - 2009 роки тис. грн.

Вид діяльності

2008

2009

Вхідні Вихідні Чисті Вхідні Вихідні Чисті
Операційна 3113 171 2942 1345 2648  - 1303
Інвестиційна - 322  - 322 - 29  - 29
Фінансова - 26  - 26 - - -
Всього 3113 519 2594 1345 2677  - 1332

 

Отже, в 2008 році чисті грошові потоки загалом по підприємству мали додатнє значення, що свідчить про прилив коштів. Проте в 2009 році вони мають негативне значення в більшій мірі через від`ємну суму грошових потоків від операційної діяльності, що було пов’язане з отриманням збитку в даному році.

 

Таблиця 6.2

Аналіз збалансованості, оборотності, достатності та ефективності використання грошових потоків ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.

Показники

2008р.

2009р. Відхилення

Збалансованість ГП

5,998

0,5  - 5,498

Тривалість обороту

41

38  - 3

Коефіцієнт оборотності

8,8

9,56 0,76

Коефіцієнт завантаження

0,114

0,105  - 0,009

Коефіцієнт обслуговування боргу

1,105

207 205,746

Ефективності грошових потоків

Коефіцієнт ефективності

5

 - 0,498  - 5,498

Коефіцієнт інвестування

0,167

1,99 1,823

Коефіцієнт рентабельності активів на основі ГП

0,273

0,149  - 0,124

Коефіцієнт ефективності ГП від операційної діяльності

17, 204

 - 0,492  - 17,696
 

 

 

 

Достатності ГП

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,905

0,005  - 0,09

Коефіцієнт Бівера

 - 0,109

-2,098  - 1,989

Коефіцієнт ліквідності ГП

 - 3,834

0,005 3,839

Коефіцієнт достатності ЧГП

6,358

 - 4,086  - 10,444

Термін повернення боргів

0,416

 - 1,096  - 1,512
           

 

Якщо в 2008 році збалансованість грошових потоків відповідала нормативному значенню, то в 2008 році її значення зменшилось на 5,498 і становило 0,5, що не відповідає нормативу. Тривалість обороту грошових коштів зменшилась на 3 дні, а коефіцієнт оборотності зріс на 0,76, що є позитивним явищем. Коефіцієнт обслуговування боргу зріс на 205,746, тобто в 2009 році 207 тис. грн припадає на 1 грн. грошових коштів. Це спричинене зменшення суми грошових коштів в поточному році. Дохідність підприємства зменшилась на 5,498, про що свідчить коефіцієнт ефективності грошових коштів. Проте ступінь інвестиційної активності зріс на 1,823, тобто у підприємства є потенціал. Рентабельність активів на основі грошових коштів зменшилась на 0,124, як і використання грошових потоків від операційної діяльності - 17,696.

Здатність підприємства погашати зобов’язання перед зовнішніми кредиторами зменшилась на 1,989, про що свідчить показник Бівера.

Коефіцієнт достатності зменшився на 10,444, тобто підприємству недостатньо чистих грошових коштів для покриття суми основного боргу.

Позитивним є зменшення терміну повернення боргів на 1,512, тобто підприємство зможе швидше повернути суму позик при умові, що буде направляти на це всю суму отриманих чистих грошових потоків.

Оптимізація грошових потоків є процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними цілями оптимізації є забезпечення:

¾ збалансованості обсягів грошових потоків;

¾ синхронності формування грошових потоків;

¾ росту чистого грошового потоку підприємства.

Особливу функцію фінансового відділу займає управління грошовими потоками, яке являє собою своєчасне забезпечення їх на рахунках, альтернативне та цільове використання [30, 12].

Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи (рис.6.1.):

 

Рис.6.1 Основні етапи керування грошовими потоками підприємства.

 

Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.

Розрізняють оптимізацію грошових потоків підприємства в короткостроковому і довгостроковому періоді, які досягаються здійсненням різної системи заходів.

Оптимізація грошових потоків підприємства в короткостроковому періоді може бути досягнута шляхом використання системи "прискорення-уповільнення" платіжного обороту. Прискорення надходження грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за допомогою таких заходів:

1) збільшення розміру цінових скидок покупцям при готівкових розрахунках;

2) забезпечення часткової або повної передоплати за продукцію, що користується високим попитом;

3) скорочення строків надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;

4) прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;

5) використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості - векселів, факторингу, форфейтинга.

Уповільнення виплат грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за допомогою таких заходів:

1) збільшення за згодою постачальників строків надання підприємству товарних кредитів;

2) заміни придбання довгострокових активів на їх оренду;

3) реструктуризація отриманих фінансових кредитів шляхом переводу короткострокових кредитів у довгострокові.

Оптимізація руху грошових коштів у короткостроковому періоді за допомогою системи "прискорення-уповільнення" платіжного обороту може створити певні проблеми у довгостроковому періоді.

Для вирішення цієї проблеми необхідно розробити заходи щодо збалансованості грошового потоку у довгостроковому періоді.

Зростання обсягу позитивного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких заходів:

¾ залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;

¾ додаткової емісії акцій;

¾ продажу частини фінансових інструментів інвестування;

¾ продажу (або здачі в оренду) основних засобів, що не використовуються.

Зниження обсягу негативного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких заходів:

¾ скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;

¾ відмови від фінансового інвестування;

¾ зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані з забезпечення росту його інвестиційної активності. Для цього можуть бути використані такі заходи:

1) збільшення розширеного відтворення операційних необоротних активів;

2) прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;

3) здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства;

4) активне формування портфелю фінансових інвестицій;

5) дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

Діяльність будь-якого підприємства, незалежно від його розмірів та структури, напрямку чи результативності потребує окрім ефективної організації фінансово-економічної діяльності, забезпечення стратегічного управління. Сьогодні не доцільно ставити за мету тільки отримання прибутків, не доцільно і ставити метою задоволення потреб кожного клієнта, оскільки ефективність господарювання полягає не в цьому. Щоб забезпечити справжнє процвітання компанії на багато років, керівнику необхідно вміти спрогнозувати і дати оцінку всім зовнішнім та внутрішнім факторам, що впливають на економіку підприємства, крім того, керівник повинен передбачити можливі проблеми і вчасно провести політику щодо їх усунення. Стратегічне управління - це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації [4, 123].

Зробивши висновки за даними досліджень можна, сформувати агресивну фінансову стратегію, яка включає державну політика щодо використання природних ресурсів. Дана політика вже в 2007 році призвело до збільшення попиту на засоби опалення та на надання послуг. Проте поряд із досліджуваним підприємство, існує і ряд інших, які виконують аналогічні послуги, тому доцільно змінити політику реалізації - пропонувати надання послуг в кредит. Дана пропозиція дозволить збільшити додатній грошовий потік в часі. Крім того, підприємству доцільно розглянути можливість інвестування в основні фонди. Особливо це стосується придбання приміщень в іншій частині міста, де можна надавати консультаційні послуги по встановленні опалювального обладнання, що теоретично мало б збільшити доходи підприємства. Таким чином, можна зробити висновок, що для розробки стратегії управління грошовими потоками, доцільно звернути увагу на організаційну структуру управління підприємством, а для уникнення фінансових проблем, підприємству необхідно змінити політики щодо реагування на темпи інфляції, та оподаткування підприємства.

Аналіз внутрішнього фінансового середовища показав, що підприємство отримувало свої прибутки тільки від операційної діяльності, фінансова та інвестиційна діяльність підприємства були збитковими, але в 2009 році всі види діяльності були збитковими Провівши аналіз грошового потоку слід зробити висновок, що доходи підприємства мають тенденцію до зменшення. Так протягом 2008-2009 року вони зменшилися на 3926 тис. грн.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: