Огляд місця події-це першочергова слідча дія, яка має на меті знаходження слідів злочину та інших речових доказів, виявлення обстановки події, а також інших обставин, що мають значення для розслідуваної справи. Окремі різновиди огляду диференціюються залежно від спрямованості пошукових дій. Зокрема, різновидами огляду є огляд місця події, місцевості, приміщень, предметів, документів, поштово-телеграфної кореспонденції, зовнішній огляд трупа тощо.
При огляді місця події, окрім збирання інформації, складається уявлення про психологічне тло події, тобто слідчий з'ясовує, за яких умов відбувалась подія і як діяли її учасники. Іншими словами, виконуючи огляд (бажано за умов, аналогічних події), слідчий помішує себе не тільки в просторову, а й у психологічну атмосферу злочину.
Емоційний, напружений характер огляду місця події зумовлений, принаймні, п'ятьма причинами: 1) невизначеністю слідчої ситуації (дефіцит або ж безсистемна надмірність інформації); 2) дефіцитом часу — плинність подій може призвести до втрати первинної інформації; 3) негативним емоційним тлом злочину як негативної соціально оцінюваної та індивідуально сприйманої події; 4) підвищеним почуттям відповідальності при прийнятті рішень; 5) можливою присутністю сторонніх на місці події.
|
|
Після одержання інформації про злочин слідчий виконує організаційну діяльність, що складається з формування технічної та психологічної готовності до виїзду оперативно-слідчої групи. Цьому повинна бути приділена особлива увага, оскільки оптимальне поєднання психологічної сумісності членів групи, вмілий розподіл ролей, заснований на поєднанні професійних знань, досвіду та особистих якостей сприяють ефективному вирішенню завдання.
Суттєвого опрацювання вимагає і питання про відбір відповідних спеціалістів. Так, готуючись до огляду магазину, у якому вчинено крадіжку, слідчий включає до групи експерта-криміналіста, співробітників карного розшуку, провідника з собакою, понятих, дільничного інспектора міліції, психолога, тощо. Для огляду місця події при насильницьких злочинах до групи підключаються (за наявності трупа) — судово-медичний експерт, при подіях на транспорті — співробітники ДАІ, представники транспортних підприємств.
Головною організаційно-тактичною формою взаємодії слідчого та представника органу дізнання на початкових і подальших етапах розслідування (у тому числі й при огляді місця події) є розподіл функцій — слідчий безпосередньо виконує огляд, відшукує та закріплює докази, а оперативний співробітник провадить комплекс оперативно-розшукових дій, забезпечуючи умови якісного огляду та усього розслідування. Важливими моментами підготовки оперативно-слідчої групи є чітке визначення слідчим мети огляду, координація дій учасників, створення атмосфери ділового співробітництва, ініціативності та творчості.
|
|
На наступному етапі огляду відбувається відокремлення певних допоміжних вузлів на місці події — сліди насильства на трупі, пошкоджений сейф, розбите скло, забуте знаряддя злочину, відбитки слідів. Ці вузли є основою побудови контуру злочину. Вирішення психологічно важливого завдання — визначення якомога більше допоміжних вузлів — забезпечується динамікою та вибірковістю спостережливості співробітника.
Необхідно пам'ятати, що виділення смислових та допоміжних вузлів відбувається під кутом зору домінуючої у слідчого первинної версії (далеко не завжди вірної). Упорядкування одержаної інформації за допомогою аналітико-синтетичної реконструктивної діяльності призводить до форму-вання різнобічних слідчих версій.
Під час огляду місця події можуть бути одержані відомості про професійні вміння та навички, індивідуальний «почерк» (стереотип дій), професійну, вікову, статеву приналежність злочинця. Наприклад, сліди руйнування замків та розрізання металу за допомогою «фомки», «гусячих лапок», «балерини» вказують на спеціалізацію, хист та злочинний досвід; специфіка вузлів на мотузці, котрою було обв'язано труп, може відповідати певним професійним умінням; акуратність та впевненість при розчленуванні трупа співвідносить це явище із можливою спеціалізацією в медико-біологічному напрямі; труп, який знаходиться у зашитому, а не зав'язаному мішку, наводить на роздуми про вчинення злочину жінкою або кравцем.
У процесі огляду місця події висвічуються так звані «супроводжуючі» особливості та звички злочинця: вживання алкоголю, прихильність до певного сорту сигарет, спосіб їх гасіння та прикушування, кількість недопалків вказують на емоційний стан хвилювання та чекання.
Існують деякі ознаки, що допомагають із певною вірогідністю дійти висновку про статеву або вікову приналежність злочинця. Так, за даними спостережень встановлено, що жінки, як правило, прикривають жертву або повністю, або тільки голову. Жінки та підлітки спричиняють жертві значно більше ушкоджень, аніж це потрібно для позбавлення життя, при використанні вогнепальної зброї використовують весь набій. Нерідко жінки попередньо паралізують здатність жертви захищатись (обливають окропом, лугом, кислотою).
Досить часто при огляді місця події виникає питання про розмежування вчинення вбивства, самогубства або нещасного випадку. Так, для ознак вчинення самогубства типовими є: падіння у глибоке водоймище; падіння із значної висоти; вибір міцної опори для прив'язування мотузки; сліди від колін та рук на грунті залізничного полотна; застосування медикаментів із явними сильнодіючими властивостями; наявність віялоподібних, декількох колотих ран біля серця; наявність на горлянці багатьох подряпин, неглибоких надрізів; попереднє оголення місця ушкодження.
Певний висновок про види діяльності та психічні стани злочинця можна зробити під час огляду місця події на основі вивчення слідів ніг, зокрема, будови стежки слідів на місці злочину, глибини та профілю слідових відбитків. Наприклад, у більшості людей, які займаються перенесенням вантажів, виробляється спосіб ходіння, що забезпечує рівновагу, стійкість. Це досягається скороченням довжини кроку, ширшою розстановкою ніг та паралельним розміщенням обох ступней на поверхні грунту. Така хода типова також для моряків-професіоналів. Паралельне розміщення ступней при скороченому кроці може свідчити про те, що сліди залишені робітником-висотником, муляром, покрівельником. Скорочений крок спостерігається у мисливців. Особи, що давно служать у Збройних силах, займаються землеустроєм, залізничники звичайно мають широкий крок. Відомо, що особи — вихідці з гористих, пересічених місцевостей мають скорочений крок, а ті, що живуть на рівнині, — вільні, широкі кроки. Спортсменам, танцюристам притаманний крок, який починається з упору на носок з подальшим перенесенням ваги тіла на п'яту. Але якщо ми спостерігаємо слідові відбитки, що відповідають скороченому кроку із вираженою носковою частиною, можна припустити обережне підкрадання.
|
|
Для спокійного емоційного стану характерні зберігання загального напряму руху, подолання перешкод. У схвильованому емоційному стані людина йде, не вибираючи дороги, відстань між кроками нерівна, напрям руху не витримується.
Інформація про емоційний або патопсихологічний стан злочинця одержується також із загальних реакцій поведінки. Приміром, про певні відхилення у стані психіки можна робити висновки на підставі наявності невмотивованих поранень на тілі жертви, при розчленуванні трупа без намагання його приховати, демонстративності залишення відбитків пальців, написів, надзвичайній витонченості дій у поєднанні з наявними прорахунками та відсутністю маскування.
Таким чином, огляд місця події — слідча дія, яка дозволяє одержати значущу доказову інформацію щодо події злочину, виявити особливості психічного стану та особистості злочинця, які визначають розвиток подій, і на грунті цього виробити ефективні слідчі версії, що визначають весь подальший хід розслідування. Як показують матеріали конкретних кримінальних справ, значну кількість злочинів розкрито «по гарячих слідах» саме на основі результатів, одержаних при огляді місця події.