Формування конкурентоспроможності регіонів виступає важливою умовою підвищення конкурентоспроможності національної економіки.
У сучасних умовах наукова парадигма «регіон-система» перетворюється на одну з найбільш затребуваних у середовищі фахівців, учених-регіоналістів. Пов’язано це з тією очевидністю, що основними складовими регіональної економічної системи виступають елементи продуктивних сил. Просторова взаємодія регіональних економічних систем породжує конкурентну боротьбу, яка іманентна стану регіонів різних рівнів. У зв’язку з цим регіональна конкурентоспроможність одержує свою затребуваність і об’єктивну потребу у дослідженні за допомогою визначених характеристик.
Однією зі складових дослідження конкурентоспроможності регіонів виступає необхідність уточнення відповідного наукового апарату, зокрема, терміну «регіональні конкурентні позиції», що сполучено з розпливчастим уявленням про зміст процесів, що забезпечують використання наявних конкурентних переваг. У дисертаційній роботі під регіональними конкурентними позиціями запропоновано вважати процеси використання наявних на даній території сукупних факторів, перетворених на продукцію, роботи і послуги, що забезпечують їй (території) відмітні риси й особливості порівняно з іншими територіями. Регіональні конкурентні позиції виявляються у внутрішній і зовнішній компетенції регіону як системи, здатної забезпечувати динамізм у реалізації граничних значень, спрямованих на позитивні результати в конкурентній боротьбі із собі подібними.
|
|
Характер конкурентної боротьби, що складається між регіонами, змушує здійснювати вибір основних показників, які найбільшою мірою забезпечують комплексну оцінку конкурентоспроможності регіонів.
На основі виділення основних ознак формування (залежно від: розташування регіону стосовно інших об’єктів, ступеня впливу один на одного, можливостей управлінського впливу, характеру впливу, можливостей виміру величини фактора) у роботі запропонована класифікація факторів конкурентоспроможності регіонів. Така класифікація дозволяє моделювати взаємодії регіонів у зовнішньому і внутрішньому середовищах в процесі формування їхньої конкурентоспроможності. Ця обставина змушує регіон як економічну систему здійснювати перманентний пошук найефективніших заходів, здатних забезпечувати не тільки його стійкий стан, але й відтворювальний характер суспільних процесів, що відбуваються на даній території.
Для відстеження динаміки і змісту процесів, що роблять вирішальний вплив на рівень і характер конкурентоспроможності регіонів, обґрунтований критерій її ефективності. Цей критерій визначений виходячи з розрахунку єдності і взаємозв’язку його кількісної та якісної визначеності. З одного боку він відбиває виробничі відносини, тобто співвідношення результатів і витрат, зміни умов перебування одного регіону стосовно іншого. А з іншого боку, цей критерій відбиває спосіб виміру цієї ефективності, тобто показує особливості обліку порівнянь досягнутого рівня з установленими можливими стандартами чи зразками.
|
|
Отримані за результатами виконаного дослідження залежності, удосконалені методи, сформульовані визначення і вимоги до методичних положень з формування системи показників регіональної конкурентоспроможності визначають його теоретичну новизну.
Дослідження конкурентоспроможності регіону буде ефективно сприяти вирішенню складних соціально-економічних проблем України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ