Видатки на охорону здоров’я

Піклування про здоров'я людей — одна з найважливіших соціальних функцій держави. Право на медичну допомогу закріплено в Конституції України. Воно гарантоване без­платною медичною допомогою, що надається громадянам, розширенням мережі закладів для лікування та зміцнення здоров'я, розвитком і удосконаленням техніки безпеки, виробничої санітарії, проведенням профілактичних заходів та заходів з оздоровлення навколишнього середовища.

У листопаді 1992 p. було прийнято Основи законодавст­ва України про охорону здоров'я, де зазначено, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охо­рону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасними і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріо­ритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліп­шення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Для визначення витрат на утримання установ охорони здо­ров'я застосовують такі сітьові показники: кількість лікарняних ліжок, лікарських посад, лікарських відвідувань, ліжко-днів.

Кількість лікарняних ліжок — головний сітьовий показ­ник для визначення витрат на утримання стаціонарних лі­карень. Його розраховують згідно з планом економічного та соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показ­ник планують виходячи з демографічних, соціально-еконо­мічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, вра­ховують віковий склад населення, розподіл за статтями, ви­дами зайнятості тощо.

Відповідно до кількості ліжок визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Так, кількість лікарів для стаціонарних лікарень визначають за нормати­вами, наведеними в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Назва відділення	Назва посади лікаря-ординатора	Кількість ліжок на
		одну посаду	0,5 посади
Терапевтичне	Терапевт	20-25	10-13
Хірургічне, травматологічне, ортопедичне	Хірург	20-25	10-13
Урологічне		15-20	10
Акушерське, пологове	Акушер-гінеколог	15	8
Шкірно-венерологічне	Дерматолог,
	венеролог	30	15

Крім зазначених посад у лікарнях залежно від кількості ліжок передбачаються додатково посади чергового лікаря, рент­генолога, фізіотерапевта, зубного лікаря тощо. Посаду завіду­ючого відділенням вводять за наявності у відділенні ліжок.

При визначенні чисельності середнього і молодшого ме­дичного персоналу виходять з кількості ліжок за нормою та кількості посад на один цілодобовий пост (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3.

Назва відділення	Кількість ліжок на один черговий пост при системі обслуговування хворих
	трьох-ступінчатій	двох-ступінчатій
Терапевтичне, інфекційне для дорослих, неврологічне та ін.	25	20
Інфекційне для дітей та ін.	13	10

 

Кількість посад медичного персоналу на один черговий пост визначають виходячи з загальної кількості робочих го­дин на рік та річної норми робочого часу. Загальна кількість робочих годин становить 365 днів · 24 год - 8760, робочих днів на рік (за винятком недільних, святкових та відпуск­них днів) 365 - 52 - 7 - 24 - 282. Розрахунок кількості посад на один пост наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Показник	Робочий день, год
	7	6,5	6
Кількість годин роботи за рік	7 · 282 – 1974	6,5 · 282 - 1833	6 · 282 – 1692
3 урахуванням скороченого робочого дня у святкові дні	1974 - 57 -- 1917	1833 - 28,5 --18043	1692
Кількість посад на один пост з округленням	8760: 1917 -4,57 (4,5)	8760: 1804,5 --435(5)	8760: 1692 -- 5,18 (5)

Аналогічно розраховують кількість посад при меншій тривалості відпустки. Штат адміністративно-господарсько­го персоналу визначають залежно від категорії лікарні за типовими штатними розписами.

Чисельність персоналу кожної групи розраховують на по­чаток, кінець року, а також середньорічну. Середньорічну кіль­кість обчислюють так само, як і по фонду лікарняних ліжок.

Кількість лікарських посад — показник, що викори­стовується для визначення витрат по амбулаторно-поліклі­нічному обслуговуванню населення. Згідно з діючими норма­ми на 10 тис. міського населення передбачено 11,8 посади лікаря, а для районних поліклінік сільських районів — 17,2.

Для дитячих поліклінік установлена норма: 1 лікар-педі­атр на 1000 дітей до 14 років, а також 0,3 посади лікаря інших спеціальностей на 100 дітей.

Кількість середнього і молодшого медичного персоналу ус­тановлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську по­саду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислю­ють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.

Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунктів тощо.

Кількість лікарських відвідувань — показник, що вико­ристовується для визначення витрат на придбання медика­ментів і перев'язувальних засобів при амбулаторному об­слуговуванні населення. Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості середньорічних лікарських посад, затверджених за кошторисом, кількості годин роботи лікаря цієї спеціальності на день, норми прийому хворих на годину та кількості робочих днів на рік.

Наприклад, в поліклініці 10 посад дільничих терапевтів. Кіль­кість годин роботи одного лікаря на день 6 год ЗО хв, норма прийому в поліклініці за 3 год роботи — 15 чол. на день (5 чол. на годину). Надання допомоги вдома за 3,5 год — 7 чол. (2 чол. на годину). Усього 22 чол. на день (15 + 7). Кількість хворих, яких приймають за день усі лікарі, 22 · 10 - - 220. Кількість робочих днів на рік — 282. Отже, загальна кількість лікарських відвідувань за рік становить 220 · 282 - ~ 62 040.

Кількість ліжко-днів — показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів. Його розра­ховують множенням середньорічної кількості ліжок на кіль­кість днів функціонування ліжка на рік. При цьому слід урахо­вувати, що кількість днів функціонування одного ліжка на рік по кожному профілю різна і визначається з урахуванням фак­тичних даних за минулі роки. Крім того, треба мати на увазі можливість збільшення кількості днів їхнього використання за рахунок кращого розподілу ліжок по відділеннях, скоро­чення простоїв ліжок, що виникають через капітальні ремон­ти приміщень, карантини, дезінфекцію та з інших причин.

Штати медичного персоналу для дитячих ясел визначають так само, як і вихователів у дитячих садках, тоб­то виходячи з кількості дітей, груп та тривалості їхньої роботи.

Кожна установа охорони здоров'я складає індивідуаль­ний кошторис. В ньому витрати визначають за окремими статтями. Найбільшу частку в кошторисі (близько 60 %) становлять асигнування на заробітну плату.

Заробітну плату медичних працівників розраховують за чисельністю цих працівників та ставками заробітної плати, її планують окремо по лікарському, середньому і молодшому медичному та адміністративно-господарському персоналу.

Кількість штатних посад по кожній групі персоналу визначають на початок, кінець планового року та серед­ньорічну. Цей показник на початок року розраховують ви­ходячи з фактичної наявності посад на останню звітну да­ту, а на кінець — додаванням до кількості штатних посад на початок року приросту посад відповідно до зміни об­сягу роботи установи. Середньорічну кількість штатних по­сад обчислюють так само, як кількість середньорічних лі­жок.

Посадові оклади медичних працівників визначають з урахуванням кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації за штатним розкла­дом.

Тарифні розряди працівників охорони здоров'я наведено в табл. 3.5. теми. Державна влада не взяла на себе функцію створення умов розвитку ринкової інфраструктури, чим значною мі­рою пояснюється їхня функціональна спотвореність. Внас­лідок цього потенційна енергія комерційного та приватного секторів економіки є малоінтегрованою у сферу загальнона­ціональних пріоритетів.

Таблиця 3.5.

№ пор.	Посада спеціалістів	Тарифний розряд
1	Лікарі-хірурги, лікарі-ендоскопісти, лікарі-анестезіологи-реаиіматолопі, які мають кваліфікаційну категорію·
	вищу	20
	першу	19
	другу	18
	без категорії	17
2	Лікар-інтерн, лікар-стажист хірургічного профілю	16
3	Лікарі інших спеціальностей, які мають кваліфікаційну категорію:
	вишу	19
	першу	18
	другу	17
	без категорії	16
4	Лікар-стажмст, лікар-інтерн	15
5	Середній медичний персонал (залежно від категорії)	11-15
6	Стоматологи (залежно від категорії)	13-16
7	Молодший медичний персонал	9-Ю
8	Соціальні працівники (залежно від категорії)	8-13

Викладене дає підстави для висновку: глибоке реформу­вання структури державного управління, піднесення рівня управління всіма ланками економічного процесу — одне з найневідкладніших і найважливіших завдань органів зако­нодавчої та виконавчої влади.