Аудит розрахунків із підзвітними особами

В умовах формування ринкової інфраструктури великого зна­чення набуває аудит дотримання законодавчих норм щодо здійснен­ня розрахункових операцій, зокрема розрахунків із підзвітними особами.

Аудит розрахунків із підзвітними особами здійснюють суцільним порядком. Ревізор керується Постановою КМУ "Про норми відшко­дування витрат на відрядження в межах України та за кордон" від 23.04.99 № 663 та Постановою КМУ від 06.09.2000 № 1398 про вне­сення змін до вищевказаної Постанови КМУ.

Основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними особа­ми є: перевірка дотримання правил видання авансів; контроль за своє­часністю здавання авансових звітів; перевірка правильності викори­стання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансо­вих звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум. Крім того, завданням аудиту є: виявлення незаконних і недоцільних з господарського погляду витрат.

Джерелами аудиту є: накази і розпорядження по підприємству, авансові звіти з прикладеними до них виправдувальними документа­ми про використання підзвітних сум, звіти касира з прикладеними прибутковими і видатковими касовими документами, Головна книга, баланс підприємства, дані аналітичного і синтетичного обліку з ра­хунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Сальдо цього рахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відобра­жаються розгорнено: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, кредитове сальдо — у складі зобов'язань балансу підприємства. Ауди­тор перевіряє, чи підзвітна особа протягом трьох днів після повер­нення з відрядження або після виконання доручення подала авансо­вий звіт про використання підзвітних сум; чи до авансового звіту додані: посвідчення на відрядження, оформлене в установленому порядку (з відмітками про вибуття і прибуття), залізничний та інші квитки, копії товарних чеків, приймальні акти або розписки осіб, що прийняли від підзвітної особи придбані цінності тощо.

Авансовий звіт бухгалтерія перевіряє як з погляду правильності його оформлення йі арифметичних підрахунків, так і за суттю, тобто правильність і законність витрати кожної суми, зазначеної у звіті. Про перевірку робіиться запис на бланку авансового звіту, після чого останній затверджсує керівник підприємства. Залишок невикорис­таних сум підзвітіна особа повертає до каси підприємства.

На дебеті рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" групу­ють суми, що видакоться у підзвіт, і відображають заборгованість осіб:

• д-т рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами";

• к-т рахунка 3(0 "Каса".

На кредиті рахунка 372 обліковують суми виконаних витрат (на основі авансових ЗІВІТІБ і прикладених до них виправдувальний до­кументів). Наприклад, використані гроші на відрядження на семі­нар загальногосподарського характеру буде з&писано у:

• д-т рахунка 92 "Адміністративні витрати";

• к-т рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Якщо гроші видавались у підзвіт на придбання деяких господар­ських матеріалів, аапасних частин, канцелярських матеріалів і є під­твердження цих витрат документами, то роблять такий запис:

• д-т рахунка 201 "Сировина й матеріали";

• д-т рахунка 207 "Запасні частини";

• д-т рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

• к-т рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Якщо працівник займався збутом продукції, будучи у відрядженні:

• д-т рахунка 93 "Витрати на збут";

• к-т рахунка 3?2 "Розрахунки з підзвітними особами".

На повернений залишок невикористаних сум підзвітною особою:

• д-т рахунка ЗО "Каса";

• к-т рахунка 3?2 "Розрахунки з підзвітними особами".

Аудитору слід встановити, чи визначено кодо осіб, що мають пра­во одержувати підзвітні суми. Далі аудитор вимагає здавання у бух­галтерію авансових звітів. До осіб, які не звітували за одержані гроші у підзвіт, застосовують заходи щодо погашення заборгованості з на­рахованої заробітної плати або через суд чи прокуратуру. Крім того, аудитор з'ясовує, чи не було випадків видачі аРансів за наявності за­боргованості за попередньо одержані суми або ридачі грошей особам, які не числяться у штаті. Також слід перевірити, чи не видавався аванс у розмірі, що значно перевищує потребу.

З виторгу видавати аванс у підзвіт не дозволяється. Аудитор звіряє аналітичний і синтетичний облік з рахунка 372 "Розрахунки з під­звітними особами", потім розпочинає суцільну перевірку документів.

Розмір добових витрат для відрядження по Україні змінився 12 ве­ресня 2000 р. (з дати опублікування Постанові КМУ від 06.09.2000 № 1398 у газеті "Урядовий кур'єр").

Добові необхідно визначати так:

• по 11.09.2000 р. включно — 6 грн (у випадку, якщо в рахунки готелів не включені витрати на харчування), 4 грн 80 коп., З грн 60 коп., 2 грн 40 коп. (якщо в рахунки готелів включені витрати на одно-, дво- або триразове харчування відповідно).

• починаючи з 12.09.2000 р. — 18 грн. (у випадку, якщо в рахун­ки готелів не включені витрати на харчування), 14 грн 40 коп., 10 грн 80 коп., 7 грн 20 коп. (якщо в рахунки готелів включені витрати на одно-, дво- або триразове харчування відповідно).

Якщо добові за "перехідними" відрядженнями були розраховані в цілому по 6 грн (4 грн 80 коп., З грн 60 коп., 2 грн 40 коп.), то необ­хідно зробити перерахунок. У податковому обліку сума перерахування добових включається до складу валових витрат.

Термін відрядження визначається керівником, але має становити не більше ЗО календарних днів в Україні, 60 днів — за кордон.

Крім того, за наявності підтверджувальних документів відшкодо­вуються витрати на проїзд туди і звідти (у тому числі багаж); на по­бутові послуги (прання, чистка, ремонт одягу, білизни, взуття), але не більше 10 % добових за всі дні проживання; на бронювання місць у готелях до 50 % вартості місця; на службові телефонні переговори — за узгодженням із керівником.

Витрати на проїзд у м'якому вагоні, у каютах 1—4 групи тарифних ставок на суднах морського флоту, у каютах 1—2 категорії на суднах річкового флоту і літаком І класу відшкодовуються з дозволу керів­ника підприємства згідно з наданими проїзними документами. В інших випадках відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі).

Працівникам, що перебувають у відрядженні понад встановлені норми компенсації витрат при відрядженнях відшкодовуються та­кож витрати на оплату ПДВ за придбані проїзні документи, користу­вання у поїздах постільною білизною та найм житлового приміщення.

За період тимчасової непрацездатності особі, що була у відрядженні, виплачується допомога за лікарняними листками, дні яких не вклю­чаються до строку відрядження.

Керівникам підприємств надано право у випадках, коли розмір витрат на службові відрядження відомий заздалегідь, проводити оплату вказаних витрат за згодою осіб, що їдуть у відрядження, без подання виправдувальних документів. Розрахунок виданої суми, під­писаний керівником підприємства, зберігається у бухгалтерії під­приємства. Посвідчення на відрядження подається у бухгалтерію без звіту.

Деколи допускають складання безтоварних документів відносно заготівельних операцій і фальсифікованих документів, які оформля­ють оплату різних робіт позаштатним працівникам (роботи фактично не виконувалися або виконувалися у незначному обсязі). У даному випадку слід перевірити наявність акта приймання-здавання вико­наних робіт і порівняти його дані з фактичним обсягом виконаних робіт у натурі.

На практиці трапляються порушення операцій, пов'язаних із за­купівлями сільськогосподарських продуктів і сировини. Тому ауди­тору слід ретельно перевірити авансові звіти заготівельників і при­кладені до них закупівельні квитанції, приймальні акти, відомості за­купок тощо. Аудитори зіставляють копії квитанцій відносно номерів, дат, ціни і суми. Якщо є сумнівні документи, виїжджають на місце або надсилають письмовий запит.