Персонал як елемент внутрішнього середовища організації

 

    Коли закривається завод, приймає рішення конкретна людина, але зовсім не абстрактне керівництво. Коли випускається продукція низької якості, винуваті не “робочі”, а декілька конкретних людей, які не досить мотивовані або не обучені. Якщо керівництво не признає, що кожний робітник представляє собою особистість з її неповторними переживаннями та запитами, можливість організації досягнути намічених цілей буде поставлена під загрозу. Загально кажучи, керівництво досягає цілей організації через інших людей. Тобто люди є центральним фактором в будь-якій моделі управління.[6]

    Термін “менеджмент людських ресурсів” з’явився у 60-ті роки ХХ століття [9]. В одній із статей американського соцілога Р.Майлза модель “людські відносини” протиставлялась моделі “людські ресурси” (це дві моделі, що з’явилися у процесі вивчення фактору труда). Р.Майлз каже про те, що у моделі “людські відносини” основна увага націлена на утворення оптимальних умов праці для робітника. У моделі ж “людські ресурси” співробітники розглядаються як джерело невикористаних резервів і як найважлевіша можливість наладити більш раціональне планування та прийняття рішень у загальній структурі підприємства. Задоволення потреб співробітників вже не є найважлевішою метою, а становиться результатом особистої зацікавленості робітника.[13]

Термін “менеджмент людських ресурсів” можна пояснити за допомогою наступних трьох його характеристик:

1) відношення до фактору виробництва (людські ресурси) як до джерела доходу;

2) утворення простору діяльності для кожного робітника, щоб він міг внести свій особистий вклад у загальну справу;

3) інтеграція соціальної політики у спільну політику підприємства.

Мета цього виду менеджменту - прийняття на роботу, вміння удержати робітника, вдосконалення і професійна підготовка компетентних і зацікавлених робітників, які ефективно й результативно допоможуть реалізувати цілі підприємства.

Якщо ж поставити поруч менеджмент людських ресурсів і класичний підхід - менеджмент персоналу, то можна відразу помітити існуючи між ними відмінності, що пов’язане із різним сприйняттям місця людини у сучасному процесі виробництва. Найбільш важливими із них є наступні:

 

Менеджмент персоналу Менеджмент людських ресурсів
· людина як фактор виробництва; · людина як стаття витрат; · кадрова політика як дещо другорядне; · кадрова політика - справа адміністративних служб; · м’якість курсу, відсутність менеджменту. · людина як найважливіший фактор у прагненні реалізувати цілі виробничої політики; · людина як джерело доходів; · менеджмент у кадровій політиці як щоденна необхідність; · проблема кадрів як частина спільної взаємодії лінійного менеджменту й адміністративних служб; · жорсткий курс, добре продуманий менеджмент.

Людські ресурси, на відміну від інших ресурсів, мають певну специфіку, яка полягає в наступному:

- люди наділені інтелектом, їх реакція на зовнішнє (воздействие) – емоційно-осмислена, а не механічна, а відповідно, процес взеємодії між організацією і робітником є двустороннім;

- люди здатні до постійного вдосконалення і розвитку, а це – найбільш важливе і довгострокове джерело підвищення ефективності діяльності любої організації;

- трудове життя людини в сучасному суспільстві продовжується 30-50 років, відповідно взаємовідносини між робітником і організацією можуть мати довгостроковий характер;

- людина приходить в організацію осознано, з певними цілями і очікує від організації допомоги чи можливості для реалізації своїх цілей. Задоволеність робітника взаємодією з організацією є такою ж необхідною умовою продовження цієї взаємодії, як і задоволенність організації.

    Менеджери у всьому світі виробили деякі спільні практичні підходи до проблеми управління людськими ресурсами. Завдяки їх несумнівній очевидності ці підходи можна назвати аксіомами.[11]

    Аксіома 1: Кожна проблема підприємства – це проблема управління людськими ресурсами.

    Аксіома 2: Персонал підприємства – це не тільки робітники підприємства, але і ті, хто прийде на підприємство, і ті, хто його залишить.

    Аксіома 3: Розуміння і зближення цілей работодавця і робітника – найбільш короткий путь до підвищення ефективності роботи підприємства.

    Аксіома 4: Кожна проблема управління людськими ресурсами – це загальна проблема для лінійних і кадрових менеджерів.

    Аксіома 5: В управлінні робітниками завжди присутній як стратегічний (управління людськими ресурсами), так й оперативний (управління персоналом) аспекти.

    Основу концепції управління персоналом організації у наш час складає зростаюча роль особистості робітника, знання його мотиваційних установлень, вміння їх формувати і направляти у відповідності із завданнями, що стоять перед організацією.

    Ситуація, що склалася у нашій країні, одночасна зміна економічних і політичних систем несуть як великі можливості, так і великі загрози для кожної особистості, стабільності її існування, привнесуючи значний ступінь невизначеності в життя практично кожної людини.

    Управління персоналом у такій ситуації отримує особисте значення: воно дозволяє об’єднати і реалізувати цілий спектр питань адаптації особистості до зовнішніх умов.

    Можна виділити три фактори, що здійснюють вплив на людей в організації [11].

    Перший – ієрархічна структура організації, де основний засіб впливу – це відношення влада-підпорядкованість, тобто тиск на людину зверху за допомогою примусу, контролю над розподілом матеріальних благ.

    Другий – культура, тобто розроблені суспільством, організацією, групою людей спільні цінності, соціальні норми, установлення поведінки, які регламентують дії особистості, змушуючи її вести себе так, а не інакше без відчутного примусу.

    Третій – ринок, тобто сіть рівноправних відносин заснованих на купівлі-продажу продукції і послуг, відносин власності, рівноваги інтересів продавця і покупця.

    Із усього сказаного вище можна зробити висновок, що людський фактор є не тільки статтею витрат, людський фактор і його використання на підприємстві становиться стратегічним фактором та життєво важливою умовою для того, щоб підприємство могло вижити у важких і нестабільних умовах ринку.

Погляд, який існував раніше, що нібито співробітник - це джерело витрат і труднощів, якого постійно потрібно підганяти або здержувати вже відсутній. У філософії “менеджмента людських ресурсів” співробітник - це вже активи підприємства, людський капітал, від якого нема чого очікувати, якщо його розглядати якось по іншому. Це означає послаблення контролю та більшу мотивацію і стимулювання до праці, тому що наявність кваліфікованого кадрового потенціалу є головною умовою забезпечення ефективності виробництва. випуску високоякісної та конкурентноспроможної продукції, швидкого опанування науки і техніки.

        

Кількісний склад персоналу заводоуправління ВАТ “Сумсільмаш” наведений в таблиці 2.1.        

 

Таблиця 2.1

Кількісний склад персоналу заводоуправління ВАТ “Сумсільмаш” станом на 01.01.2001 року.

        

№ пп Код КП Код ОКПДТр Найменування посад К-сть одиниць
1 2 3 4 5
1 1210.1 24380 Голова правління-директор заводу 1
2 1237.1 20735 Головний інженер-начальник технічного відділу 1
3     Заст.директора по загальним питанням-начальник відділу збуту та МТП   1
4 4115 24676 Секретар-друкарка 1
5 1239 23907 Начальник сторожової охорони 1
6 3152 22366 Інженер по ТБ та охороні праці ІІ кат. 1
 

Відділ кадрів

 
7 3423 22601 Інспектор по кадрам 1
 

Бухгалтерія

 
8 1231 20656 Головний бухгалтер 1
9 3433 20281 Бухгалтер І кат. 1
10 3433 20281 Бухгалтер ІІ кат. 1
11 3433 20281 Бухгалтер ІІ кат. 1
12 3433 20281 Бухгалтер 1
13 2441.2 25377 Економіст з фінансової роботи ІІ кат. 1
14 2441.2 25368 Економіст з планування І кат. 1
15 2412.2 25374 Економіст з праці 1
16 4211 22921 Ст.касир 1
         
 

Відділ збуту та МТП

 
17 2419.2 2441.2 25371 25362 Провідний економіст із збуту та МТП 1
18 2419.2 2441.2 25371 25362 Економіст із збуту та МТП, І кат. 1
19 2419.2 2441.2 25371 25362 Економіст із збуту та МТП, ІІ кат. 1
20 2432.2 22336 Інженер з маркетингу 1
21 4131 20031 Агент з постачання 1
22 4131 20031 Агент з постачання 1
         
 

Технічний відділ

 
23 2149.2 22214 Провідний інженер-конструктор 1
24 2149.2 22214 Інженер-конструктор І кат. 1
25 2149.2 22214 Інженер-конструктор ІІ кат. 1
26 2145.2 22493 Інженер-технолог І кат. 1
27 2145.2 22493 Інженер-технолог І кат. 1
28 2145.2 22493 Інженер-технолог ІІ кат. 1
29 2145.2 22493 Інженер-технолог ІІІ кат. 1
30 2149.2 22214 Інженер-контролер з якості 1
31 2412.2 22351 Інженер з організації та нрмуванняпраці І кат. 1
32 2149.2 22427 Інженер із стандартизації 1
33 2149.2 22314 Інженер з метрології 1
34 2149.2 22364 Інженер з охорони навколишнього середовища 1
         
 

Енерго-механічний відділ

 
35 1229.1 23898 Начальник відділу 1
 

Виробничий відділ

 
36 1222.2 23969 Начальник відділу –начальник виробництва 1
37 2149.2 22381 Інженер з підготовки виробництва. 1
      Всього по заводу: 36

 

 

Як бачимо з вищеприведеної таблиці у склад служби управління персоналом входить лише одна посадова особа – інспектор по кадрам, що підтверджує думку, висловлену в п. 2.1 цього розділу щодо ролі служби управління персоналом в організаційний структурі управління ВАТ “Сумсільмаш”.

Але планування потреби в персоналі все ж таки є. Його здійснює економіст з праці (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2

План персоналу на 01.01.2002 року.

  Чисельність по плану
Заводоуправління 41
Дільниця №1 25
Штампувальна 17
Складальна 19
Інструментальна 17,5
Ремонтно-будівельна 8
Енерго-механічна 6,5
Ремонтно-механічна 11
Котельна 17,5
Сторожа 8
Траснпортна 11,5
   
Непромгруппа: 12,5
В т.ч. Керівники-2       Робітн.-почас.-10,5    
  194,5

 

Основні показники, що характеризують рух персоналу

        

    Одними із головних показників, що характеризують рух персоналу у ВАТ “Сумсільмаш”, є оборот кадрів.

    Оборот кадрів можна визначається як по прийому, так і по звільненню.

    Оборот кадрів по прийому - це величина, що визначається як відношення кількості усіх прийнятих робітників на підприємство (відділ) за певний проміжок часу до середньосписочної кількості працівників підприємства (відділу) за той же проміжок часу [8].

Формула для визначення обороту кадрів по прийому має наступний вигляд:

 

,                                                    (2.1)

 

де: Оп - оборот кадрів по прийому;

Чп - чисельність прийнятих робітників на підприємство (відділ) за певний проміжок часу;

  С - середньосписочна кількість працівників підприємства (відділу) за той же проміжок часу.

    Якщо середньосписочна кількість працівників підприємства за 2000 рік складала 188 осіб, а чисельність прийнятих робітників на підприємство за 2000 рік склала 36 осіб, то оборот кадрів по прийому складе:

 

Оп1 =  = 0,19;

    Оборот кадрів по прийому показує, що у 2000 році на підприємство в цілому було прийнято 19% персоналу від його середньосписочної чисельності.

    Оборот кадрів по звільненню - це величина, що визначається як відношення кількості усіх звільнених робітників на підприємстві (відділі) за певний проміжок часу до середньосписочної кількості працівників підприємства (відділу) за той же проміжок часу [8].

    Формула для визначення обороту кадрів по звільненню має наступний вигляд:

 

              ,                                                                           (2.2)

 

де: Оз - оборот кадрів по звільненню;

Чз - чисельність звільнених робітників на підприємстві (відділі) за певний проміжок часу;

  С - середньосписочна кількість працівників підприємства (відділу) за той же проміжок часу.

    Якщо чисельність звільнених з підприємства працівників у 2000 році склала 4951 осіб (з Департамента зовнішньоекономічної діяльності - 4 особи), то оборот кадрів по звільненню складе:

 

Оз1 =   = 0,25;

    Оборот кадрів по звільненню показує, що у 2000році з підприємства в цілому було звільнено 25% персоналу від його середньосписочної чисельності.

Був проведений також аналіз якісного складу персоналу, в результаті якого було визначено:

- персонал заводоуправління складає 19 % від загальної кількості робітників підприємства;

- персонал основного виробництва – 32 %;

- персонал допоміжного виробництва – 22 %;

- планове збільшення загальної кількості робітників – 3 %.

Вищевказані дані говорять про те, що ВАТ “Сумсільмаш” планує збільшити кількість лише робітників заводоуправління. Це свідчить про те, що виробництво не буде розширюватись в майбутньому році. З іншого боку буде відбуватися бюрократизація системи управління підприємством.

    Узагальнюючи тезиси, висловлені в даному розділі, можна зробити висновок: управління персоналом не здійснюється ефективно. Одна людина, яка працює у відділі кадрів не в змозі виконувати повний комплекс заходів по управлінню персоналом, а як говорилося раніше, це й не передбачено організаційною структурою управління підприємством, його кадровою політикою та організаційною культурою.

 




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: