2020-01-14
241
Серед показників першої групи слідує передусім виділити коефіцієнт використання проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання запровадженої у дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, у гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру. На підставі отриманих за допомогою цього коефіцієнту даних можна судити про хід освоєння проектних потужностей і техніко-економічних показників у межах нормативного терміну, про скорочення періоду запровадження у дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.
Декілько інше призначення має вже раніше визначений мною коефіцієнт використання виробничої потужності (Ки). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної. В свою чергу виробнича потужність ділиться на певні види, кожний з яких має своє різне значення при рішенні питань планування та орагінізації виробництва. Тому рівень використання різних видів потужностей необхідно розглядати окремо. Так, передусім слідує оцінити рівень використання прийнятої планової, середньорічної та фактичної виробничої потужності. Коефіцієнт використання кожної з них можна одержати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валовій, товарної, реалізованої, чистої продукції (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ).
|
|
|
Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. По результатах проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої ланки, по якому прийнята потужність заводу, та про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слідує ахувати визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіцієнт використанняя нормативної величини потужності (Кн), величина якого визначається з такого співвідношення:
(3.1)
де ПМн - розрахункова нормативна величина виробничої потужності.
По коефіцієнту використання того або іншого виду потужності можна оцінювати резерви поліпшення її використування, а також ступінь напруженості планових завдань підприємством. Однак досягнутий високий рівень коефіцієнту використання виробничої потужності не завжди дасть підставу стверджувати про інтенсивне її використання. Це пояснюється передусім тим, що на підприємствах при визначенні їх виробничих потужностей орієнтуються на потужність тих підрозділів, що є вузькими місцем. Отже, виробничі потужності занижуються і не відображають дійсної їхньої величини, якої володіють підприємства. У зв'язку з цим не можна судити про раціональне використання технологічного обладнання, наявних потенційних резервів підвищення його завантаження.
|
|
|
Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група представлена трьома коефіцієнтами та показником середнього часу роботи однієї машини. Однім з таких узагальнюючих показників є коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ксм).
Найбільш достовірним засобом визначення коефіцієнту змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємкості (станкоємкості) виготовляємої продукції на дійсний річний фонд часу усього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну. Формула розрахунку величини коефіцієнту змінності роботи обладнання (Ксм) має вигляд
(3.2)
де 
- сумарна розрахункова планова або фактична машиноємкость продукції, машино-ч;
Суст - кількість одиниць встановленого обладнання (в цеху, на дільниці, у групі взаємозамінного обладнання);
Фд - дійсний (розрахунковий) однозмінний фонд часу роботи обладнання, ч.
У результаті порівняння планованого або фактично досягнутого коефіцієнту змінності роботи обладнання, розрахованого по запропонованому нами засобу, з оптимально можливим або нормативним можна отримати повне уявлення про наявність резервів, якіми володіють підприємства та їхні підрозділи у підвищенні завантаження обладнання.
Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіцієнт завантаження обладнання (Кз). Він подає собою відношення сумарної машиноємкості, необхідної для виготовленнят планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі підприємства або його підрозділів. Його величину можна визначити по формулі
(3.3)
де Р - режим роботи заводу, цеху, дільниці, (кількість змін).
Такий засіб визначення коефіцієнту завантаження не є єдиним. Так, пропонується визначати цей показник по прийнятій потужності. Формула розрахунку його величини має вигляд
(3.4)
де Тп - трудомісткість на програму по видам обробки;
ПМ - величина прийнятої потужності;
Фt - дійсний річний фонд часу роботи обладнання.
З аналізу формули (3.4) видно, що чим більше величина прийнятої потужності, тим вище коефіцієнт завантаження обладнання. Однак величина коефіцієнту завантаження обладнання при такому засобі його розрахунку може декілько перекручуватися. Справа в тому, що потужність підрозділу або заводу визначається по потужності ведучої ланки. Отже, розрахована по формулі (3.4) величина завантаження обладнання буде скоріше характеризувати завантаженість роботою обладнання ведучої ланки. Якщо при цьому ведуча ланка виявилася вузьким місцем, то потенційна величина коефіцієнту завантаженя обладнання буде заниженою.
При обгрунтуванні проектів машинобудівних заводів коефіцієнт завантаження обладнання визначається як відношення розрахункової кількості верстатів або машин до прийнятої його кількості.
Важливим моментом у аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Величина цього показнику може бути розрахованана по формулі
|
|
|
(3.5)
де F - показник, що характеризує середній час роботи однієї машини, ч.
Вартість цього показнику перебує у тому, що він дає уявлення про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання у даному виробничому підрозділі.
Будь-який з означених показників другий групи відображає передусім використання технологічного обладнання, що визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників не тільки показує рівень інтенсивного використання виробничої потужності, але і свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання.
Важливим етапом в аналізі інтенсивного використання виробничих потужностей є оцінка ступеню рівномірності завантаження обладнання при заданом обсязі виробництва або прийнятої потужності. Це завантаження дасть уявлення про існуючий рівень пропорційності у виробничих потужностях підрозділів та груп взаємозамінного обладнання. Для кількісного виміру рівня рівномірності завантаження обладнання пропонується використати коефіцієнт пропорційності.
Коефіцієнт пропорційності (Кпр) визначається як відношення різних видів робіт у структурі машиноємкості виготовляємої продукції до загальної кількості встановленого обладнання по наступній формулі:
(3.6)
де Скр - кількість обладнання, кратне відношенню різних видів робіт
у структурі машиноємкості;
Суст - загальна кількість встановленого обладнання.
Для проведення аналітичної роботи у заводських умовах пропонується наступна робоча формула визначення величини коефіцієнту пропорційності:
(3.7)
де Ксм.уст - коефіцієнт змінності роботи всього встановленого обладнання;
Ксм.н - нормативний коефіцієнт змінності роботи обладнання.
По аналогії величина коефіцієнту пропорційності може бути розрахована за наявністю даних, які характеризують завантаження обладнання:
|
|
|
(3.8)
де Кз.уст - середній коефіцієнт завантаження встановленого обладнання у даному підрозділі (групі);
Кз.н - нормативний коефіцієнт завантаження обладнання.
Розглянемо деякі особливості коефіцієнту пропорційності. Так, якщо коефіцієнт змінності характеризует використання обладнання в часу, а коефіцієнт завантаження - ступінь використання дійсного фонду часу роботи обладнання при заданому обсязі виробництва або прийнятій величині виробничої потужності підприємств та їхніх підрозділів, то коефіцієнт пропорційності - рівномірність у роботі машинного парку тільки підрозділів. Із допомогою цього показнику можна визначити, яку кількість встановленого обладнання у даному виробничому підрозділі може водночас працювати при існуючій структурі машинного парку та структурі машиноємкості (трудомісткості) заданої виробничої програми. Разом з тим він показує, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню на даний момент часу у підрозділу. Коефіцієнт змінності роботи обладнання та коефіцієнт завантаження обладнання у значному ступені залежать від обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності залишається незмінним при зміні обсягу виробництва. Не зміниться значення коефіцієнту пропорційності і в тому випадку, якщо збільшиться загальна кількість обладнання у цехах та на дільницях без відповідного поліпшення його структури.
Значення коефіцієнту пропорційності залежить передусім від структури парку обладнання або структури машиноємкості виробів, що виготовляються. Воно тим вище, чим більше ступінь відповідності між структурою парку машин та структурою машиноємкості продукції. Отже, коефіцієнт пропорційності характеризує відповідність структури машиноємкості виробів, що виготовляються структурі обладнання або, навпаки, структури обладнання - структурі машиноємкості.
Характеризуючи масштаб виробництва при існуючем рівні погодженості пропускних спроможностей окремих видів обладнання, груп взаємозамінного обладнання, коефіцієнт пропорційності дасть можливість оцінити резерви збільшення виробничіх потужностей підприємств та випуску продукції для наявних виробничих площ за рахунок збільшення кількості машин у загальному парку обладнання, технологічні можливості яких у найбільшому ступені відповідають структурі машиноємкості виробів, що виготовляються.
Визначивши із допомогою (Кпр) рівень пропорційності у виробничих потужностях, можна встановити ту кількість машин, верстатів, що безперервно приймає участь у роботі, а також виявити ту частину обладнання, що може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.
У широкому плані коефіцієнт пропорційності характеризує рівень організаційної побудови системи машин на дільницях та в цехах підприємства.[3,37].
Перевага використання коефіцієнтів змінності, завантаження та пропорційності в аналізі рівня використання резервів виробничих потужностей перебує у тому, що їхня величина визначається на основі відпрацьованих або передбачуваних до відпрацювання машино-годин. В свою чергу машино-години є найважливішим елементом розрахунку величини виробничої потужності. Отже, з допомогою запропонованих коефіцієнтів можна отримати об'єктивну аналітичну інформацію про ефективність використання виробничих потужностей.
Ще більш повним стане аналіз при поєднанні використання цих показників в управлінні процесом інтенсивного використання виробничих потужностей. Так, коефіцієнт пропорційності характеризує можливий масштаб виробництва, тобто збільшення випуску продукції, що не притаманно вартісному коефіцієнту. У свою чергу коефіцієнт пропорційності з урахуванням вартості обладнання дасть уявлення про 'ціну' досягнення погодженого функціонування сістеми машин та спряженості потужностей, а також дозволяє визначити питому вагу невикористаного обладнання у загальній його вартості.
Важливе місце в аналізі рівня інтенсивного використання слідує відвести вартісним показникам. Вони подають третю групу показників і дають можливість оцінити вплив інтенсивного використання виробничих потужностей на ефективність виробництва. Однім з них є фондовіддача. Цей показник має прямий функціональний зв'язок з показниками, що відображають рівень завантаження обладнання. На заводах кількість обладнання збільшується, росте його вартість та продуктивність. Однак завантаження його підвищується поволі, а в більшості випадків знижується, що негативно відбивається на величині фондовіддачі.
