Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар - той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо визначення митної вартості незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.
Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які постачаються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто насправді несе витрати (продавець чи покупець).
Розумний підхід держави до питання визначення митної вартості предметів, що переміщуються через її кордони, як до одного з основних елементів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечує захист інтересів національних товаровиробників. Мито та інші митні платежі, що одночасно стягуються митними органами при митному оформленні, нараховуються на базі митної вартості.
|
|
Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким методом буде визначена митна вартість або проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є сплата митних платежів та висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка - це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.
Виходячи з викладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.
Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введено розрахункову величину - митну вартість.
Для визначення митної вартості встановлено єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена у рахунку-фактурі).
За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони постачаються за різними умовами поставки.
Митна вартість обчислюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.
Фактурна (контрактна) вартість - це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно у рахунку-фактурі.
Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури та коли вони здійснені - до перетину митного кордону чи після.
|
|
Тому знання ІНКОТЕРМС є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунка-фактури за різних умов поставки.
При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунка-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.
Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунка-фактури).
Поняття митної вартості викладене у ст. 259 Митного кодексу: " Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу".
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів (рисунок 3.5.1).
Рисунок 3.5.1 – Методи визначення митної вартості
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожен із перелічених методів. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом застосування попереднього методу (за винятком методів віднімання та додавання вартості, які можуть застосовуватися у будь-якій послідовності).
У нашому випадку доцільно використати метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
При визначенні митної вартості за цим методом повинні бути включені витрати:
1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:
а) вартість транспортування;
б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;
в) страхові суми;
2) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;
б) вартість контейнерів та іншої багаторазової тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;
в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
3) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;
б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;
в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);
г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за тезками митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;
4) ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен вплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;
5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.
|
|
Ірис експортується на підставі договору купівлі-продажу на умовах поставки DAF-Глухів. Митна вартість визначається на основі ціни, яку буде сплачено або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. Оскільки поставка здійснюється на умовах DAF (доставка до кордону), то митна вартість дорівнює фактурній (3.5 2).
У нашому випадку до фактурної вартості включено транспортування до кордону (200 доларів США) та страхування (200 доларів США) (3.5.1):
ФВ = РВ+ТВ + С (3.5.1)
де РВ – реалізаційна вартість, грн., РВ = 6000 доларів США;
ТВ – транспортні витрати, ТВ = 200 доларів США;
С – страхування до кордону, С = 200 доларів США.
ФВ = (6000 + 200+200) . 5,05 = 32320,00 грн.
МВ=ФВ, (3.5.2)
де МВ – митна вартість;
ФВ – фактурна вартість, ФВ = 32320,00 грн.;
Отже, митна вартість становить 32320,00 грн.
Нарахування мита
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Мито повністю вноситься до Державного бюджету України. Воно сплачується митним органам України.
При експортних операціях мито не нараховується.
Нарахування ПДВ
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції по ввезенню (пересиланню) товарів на митну територію України і отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, в тому числі операції по ввезенню (пересиланні) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Від оподаткування ПДВ звільняються товари, які не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Товари, які експортуються з України, податком на додану вартість не обкладаються. Навпаки, фірма-експортер отримує відшкодування суми ПДВ (20% від фактурної вартості) при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Це проводиться з метою заохочення українських виробників на зовнішній ринок.
|
|
Тому сума, яка відшкодовуватиметься підприємству державою становитиме (3.5.3.1).
ПДВ = (ФВ) . 20%. (3.5.3.1)
де ФВ – фактурна вартість, грн., Фв = 32320,00 грн.;
ПДВ = 32320,00 грн. . 20 % = 6464,00 (грн.)