Дата | Кількість виробленого жому, отриманого на зберігання, т | Цукристість жому, % | Вміст сухих речовин, % | Якість жому, % | Собівартість 1 т жому, грн. | Кількість жому, що зберігається, т | Вартість жому, що зберігається, грн. | Кількість реалізованого жому, т | Вартість жому, що реалізовано, грн |
11.10 | 1567 | 0,11 | 56 | 73 | 5 | 17204 | 86020 | 3865 | 19325 |
12.10 | 1817 | 0,11 | 56 | 73 | 5 | 19021 | 95105 | 6789 | 33945 |
13.10 | 1789 | 0,11 | 56 | 73 | 5 | 20810 | 104050 | 9673 | 48365 |
14.10 | 1764 | 0,11 | 56 | 73 | 5 | 22574 | 112870 | 12871 | 64355 |
Таблиця 2.3.4
Кількість та вартість виробленої меляси
Дата | Кількість виробленої меляси, отриманої на зберігання, т | Цукристість меляси, % | Вміст сухих речовин, % | Якість меляси, % | Собівартість 1 т меляси, грн. | Кількість меляси, що зберігається, т | Вартість меляси що зберігається (грн). | Кількість реалізованої меляси, т | Вартість меляси, що реалізовано, грн. |
20.10 | 1,571 | 46.7 | 81 | 78 | 125 | 17,567 | 2195,88 | 6,123 | 765,38 |
21.10 | 1,453 | 47,1 | 80 | 78,5 | 125 | 19,02 | 2377,51 | 1,100 | 902,88 |
22.10 | 1,511 | 46,8 | 81 | 78 | 125 | 20,531 | 2566,39 | 1,500 | 1090,38 |
|
|
собівартість цукру, що зберігається; собівартість жому, що зберігається; собівартість меляси, що зберігається.
Переходячи до розгляду оперативного аналізу у цій підсистемі, зазначимо, що його параметри є логічним завершенням аналізу у попередніх підсистемах. Отже, його проводять за такими показниками: якість цукру; собівартість 1 кг білого цукру; собівартість 1 кг жовтого цукру; собівартість 1 т жому; якість меляси; собівартість 1 кг меляси. Порівнюючи оперативний аналіз із тим, який ведеться на практиці, зазначимо, що на практиці нема методики оперативного визначення собівартості виробленої продукції [44]. Це, передусім зумовлено тим, що запропонований метод побудови оперативного обліку й аналізу виробничої діяльності ґрунтується на побудові моделі системного оперативного обліку й аналізу, і як базовий параметр цієї моделі є собівартість виробленої продукції.
З наведених вище результатів дослідження системного оперативного обліку та аналізу витрат та втрат господарської діяльності цукрового підприємства, можна зробити такі висновки:
1. Оперативний облік витрат господарської діяльності цукрового підприємства можна розбити на три підсистеми за місцями виникнення витрат та втрат.
2. Кожна підсистема характеризується відповідними параметрами, серед яких можна виділити: головні і другорядні, змінні і постійні.
3. Сама наявність витрат та втрат у процесі господарської діяльності має об'єктивний характер.
|
|
4. Для ведення оперативного обліку й аналізу необхідно контрольні параметри цих підсистем зводити у звітні таблиці, для щоденного контролю підсистем. З'ясовано, що параметри, які описують підсистему, пов'язані між собою, і, маневруючи їхніми співвідношеннями, можна зменшити витрати та втрати в цих підсистемах.
5. Найбільш придатним в цьому відношенні є нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції, при якому отримують об'єктивну оперативну інформацію про всі відхилення від нормального ходу виробництва. Це зумовлено рядом обставин. По-перше, сутність нормативного обліку полягає в роздільному обліку виробничих витрат за нормами, змінами норм і відхиленнями від них. По-друге, при нормативному обліку на відміну від інших методів обліку витрат і калькуляції собівартості продукції відхилення від норм визначається у більшості випадках безпосередньо в ході виробництва з вказанням місць їх виникнення, причини і конкретних винуватців, що робить нормативний облік важливим засобом управління ефективністю виробництва. По-третє, оскільки основним показником, який здійснює вплив на зміну рівня ефективності, є собівартість продукції, нормативний облік є, перш за все, засобом управління собівартістю, з допомогою якого в оперативному обліку знаходять відображення факти, які впливають на собівартість продукції.
6. Важливим моментом нормативних витрат є систематизація нормативної інформації. Доцільно зводити норми всіх прямих витрат безпосередньо в нормативні таблиці (картки) по кожному виду продукції.
7. Облік відхилень від діючих норм, є найбільш складним елементом в побудові і організації оперативного обліку витрат виробництва. Для обліку відхилень на всіх етапах і фазах виробництва від моменту виявлення і реєстрації його до включення в собівартість одиниці продукції, необхідно вирішити ряд методичних і організаційних питань: по-перше, відбір облікових номенклатур (місць, видів, причин відхилення) і їх класифікація; по-друге, організація оперативного обліку (ведення документації) відхилень; по-третє, поточний облік відхилень; по-четверте, сумування відхилень за центрами обліку витрат (групування, перегрупування і зведення); по-п'яте, розрахунок долі відхилень в собівартості одиниці продукції.
РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО ОБЛІКУ Й АНАЛІЗУ ВИТРАТ ТА ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ ЦУКРОВОГО ГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ