Умови і Методика проведення досліджень

Експериментальна частина роботи виконувалася на дослідному полі Уманського державного аграрного університету, розташованому в Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бузькому окрузі Лісостепової Правобережної провінції України.

Територія дослідного поля представляє собою вирівняне підвищене плато водорозділу рік з пологими схилами (2-3 °) південно-східної і північно-західної експозиції. Підземні води залягають на глибині 22-24 м, тому польові культури переважно використовують вологу, що нагромаджується в ґрунті із атмосферних опадів. За кількістю опадів район характеризується періодичними посухами (2-3 роки, а в окремі періоди і 3-5 років за десятиріччя посушливі) і відноситься до підзони нестійкого зволоження.

Ґрунтові умови

 

Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі, характеризується відносною однорідністю гранулометричного і хімічного складу за профілем, вилугованістю його від легкорозчинних солей, ілювіальним характером розподілу карбонатів, 1 значним нагромадженням елементів живлення у гумусовому горизонті.

Ці ґрунти відзначаються оптимальною структурою з кількістю агрегатів > 10 мм 21-25 %, розміром 10-0,25 мм - 73-76 % і < 0,25 мм - 2-3 %, і значною кількістю водостійких агрегатів, що сприяє високому водо - і повітря проникненню, доброму прогріванню, рівномірному поглинанню вологи і хорошій віддачі її рослинам [33].

Основні фізичні та гідрологічні властивості ґрунту дослідного поля представлені в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1

Фізичні і гідрологічні властивості ґрунту

Шар ґрунту, см	Питома маса ґрунту, г/см3	Рівноважна щільність ґрунту, г/см3	Вологість стійкого в'янення рослин, %	Польова вологоємкість, %
0-20	2,63	1,24	10,6	30,1
20-40	2,70	1,27	10,6	26,8
40-60	2,57	1,24	12,5	25,8
60-80	2,63	1,23	12,4	25,3
80-100	2,66	1,24	12,5	25,2
100-120	2,67	1,27	12,4	24,8
120-140	2,69	1,26	12,7	25,1
140-160	2,72	1,27	13,1	25,3

 

Дані табл. 3.1 показують, що з поглибленням щільність ґрунту майже не змінюється, а вологість стійкого в'янення з глибиною дещо збільшується.

Чорнозем опідзолений дослідного поля характеризується пониженим вмістом гумусу, низькою забезпеченістю азотом, підвищеним фосфору та калію, а також високим ступенем насичення основами і слабо кислою реакцією ґрунтового розчину.

Отже, властивості ґрунту дослідного поля відповідають ґрунтово - кліматичним умовам регіону, в межах якого можуть бути розповсюджені отримані в дослідженнях результати та є сприятливими для вирощування ярого ячменю.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень

 

Клімат території Черкаської області помірно-континентальний і за основними елементами погоди характерний для підзони нестійкого зволоження. За даними метеостанції Умань, в районі якої розташоване дослідне поле, середня температура січня - мінус 5,9°С, липня - плюс 20,0°С. Середньорічна температура повітря становить близько плюс 7,6°С. В окремі роки спостерігається значне відхилення температур від середніх багаторічних.

Опадів за вегетаційний період випадає в середньому 291,5 мм, але їх розподіл у часі нерівномірний. Гідротермічний коефіцієнт рівний 1,18, але він значно коливається по роках і періодах вегетації рослин.

Загалом вегетаційний період триває 205 днів, а період активної вегетації (температура вище 10°С)- 160-165 днів.

Літо характеризується високими температурами – середня температура цього періоду становить 19 С з коливаннями в окремі роки від 17 до 22 С. Теплий і вологий період літнього сезону сприяє нормальній вегетації всіх районованих сільськогосподарських культур. Переважаючі літом вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Але в окремі роки спостерігається літня посуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів з підвищеною трою повітря, внаслідок чого втрачається значна кількість вологи ґрунту.

Осінь найчастіше тепла,сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури нижче 10 С спостерігається лише в середині жовтня, коли погода стає хмарною і дощовою та відмічаються перші приморозки. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням дощу чи снігу, які сприяють поповненню ґрунтової вологи.

Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолодніші місяці - мінус 6 С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Такі перепади температур супроводжуються утворенням ґрунтової кірки. В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі і ярого ячменю.

В 2007році погодні умови значною мірою відрізнялись від багаторічних значень (табл. 3.2). і був несприятливим для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і ячменю ярого. Зокрема, річна кількість опадів склала лише 399 мм, при цьому за період вегетації ярого ячменю випало лише 92,9 мм, що менше норми на 223 мм, або у 3,4 рази. У найбільш критичні періоди (квітень-травень) випало лише 16,9 мм. Посушливими також були червень і липень.

Також цей рік характеризувався підвищеними температурами повітря та низькою відносною вологістю повітря, тобто рослини відчували не лише ґрунтову, а і атмосферну посуху, що в кінцевому результаті призвело до значного зниження врожайності досліджуваної культури.

Таким чином, аналізуючи погодні умови в рік проведення досліджень слід зазначити, що вони були несприятливими для вирощування ячменю ярого.

Схема досліду

 

Дослідження по вивченню способів основного обробітку ґрунту під ярий ячмінь проводилися в п'ятипільній сівозміні. Чергування культур в сівозміні було таким:

1. Горох

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Ярий ячмінь

5. Кукурудза

 

 

Таблиця 3.2