Експериментальна частина роботи виконувалася на дослідному полі Уманського державного аграрного університету, розташованому в Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бузькому окрузі Лісостепової Правобережної провінції України.
Територія дослідного поля представляє собою вирівняне підвищене плато водорозділу рік з пологими схилами (2-3 °) південно-східної і північно-західної експозиції. Підземні води залягають на глибині 22-24 м, тому польові культури переважно використовують вологу, що нагромаджується в ґрунті із атмосферних опадів. За кількістю опадів район характеризується періодичними посухами (2-3 роки, а в окремі періоди і 3-5 років за десятиріччя посушливі) і відноситься до підзони нестійкого зволоження.
Ґрунтові умови
Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі, характеризується відносною однорідністю гранулометричного і хімічного складу за профілем, вилугованістю його від легкорозчинних солей, ілювіальним характером розподілу карбонатів, 1 значним нагромадженням елементів живлення у гумусовому горизонті.
|
|
Ці ґрунти відзначаються оптимальною структурою з кількістю агрегатів > 10 мм 21-25 %, розміром 10-0,25 мм - 73-76 % і < 0,25 мм - 2-3 %, і значною кількістю водостійких агрегатів, що сприяє високому водо - і повітря проникненню, доброму прогріванню, рівномірному поглинанню вологи і хорошій віддачі її рослинам [33].
Основні фізичні та гідрологічні властивості ґрунту дослідного поля представлені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Фізичні і гідрологічні властивості ґрунту
Шар ґрунту, см | Питома маса ґрунту, г/см3 | Рівноважна щільність ґрунту, г/см3 | Вологість стійкого в'янення рослин, % | Польова вологоємкість, % |
0-20 | 2,63 | 1,24 | 10,6 | 30,1 |
20-40 | 2,70 | 1,27 | 10,6 | 26,8 |
40-60 | 2,57 | 1,24 | 12,5 | 25,8 |
60-80 | 2,63 | 1,23 | 12,4 | 25,3 |
80-100 | 2,66 | 1,24 | 12,5 | 25,2 |
100-120 | 2,67 | 1,27 | 12,4 | 24,8 |
120-140 | 2,69 | 1,26 | 12,7 | 25,1 |
140-160 | 2,72 | 1,27 | 13,1 | 25,3 |
Дані табл. 3.1 показують, що з поглибленням щільність ґрунту майже не змінюється, а вологість стійкого в'янення з глибиною дещо збільшується.
Чорнозем опідзолений дослідного поля характеризується пониженим вмістом гумусу, низькою забезпеченістю азотом, підвищеним фосфору та калію, а також високим ступенем насичення основами і слабо кислою реакцією ґрунтового розчину.
Отже, властивості ґрунту дослідного поля відповідають ґрунтово - кліматичним умовам регіону, в межах якого можуть бути розповсюджені отримані в дослідженнях результати та є сприятливими для вирощування ярого ячменю.
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
|
|
Клімат території Черкаської області помірно-континентальний і за основними елементами погоди характерний для підзони нестійкого зволоження. За даними метеостанції Умань, в районі якої розташоване дослідне поле, середня температура січня - мінус 5,9°С, липня - плюс 20,0°С. Середньорічна температура повітря становить близько плюс 7,6°С. В окремі роки спостерігається значне відхилення температур від середніх багаторічних.
Опадів за вегетаційний період випадає в середньому 291,5 мм, але їх розподіл у часі нерівномірний. Гідротермічний коефіцієнт рівний 1,18, але він значно коливається по роках і періодах вегетації рослин.
Загалом вегетаційний період триває 205 днів, а період активної вегетації (температура вище 10°С)- 160-165 днів.
Літо характеризується високими температурами – середня температура цього періоду становить 19 С з коливаннями в окремі роки від 17 до 22 С. Теплий і вологий період літнього сезону сприяє нормальній вегетації всіх районованих сільськогосподарських культур. Переважаючі літом вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Але в окремі роки спостерігається літня посуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів з підвищеною трою повітря, внаслідок чого втрачається значна кількість вологи ґрунту.
Осінь найчастіше тепла,сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури нижче 10 С спостерігається лише в середині жовтня, коли погода стає хмарною і дощовою та відмічаються перші приморозки. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням дощу чи снігу, які сприяють поповненню ґрунтової вологи.
Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолодніші місяці - мінус 6 С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Такі перепади температур супроводжуються утворенням ґрунтової кірки. В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі і ярого ячменю.
В 2007році погодні умови значною мірою відрізнялись від багаторічних значень (табл. 3.2). і був несприятливим для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і ячменю ярого. Зокрема, річна кількість опадів склала лише 399 мм, при цьому за період вегетації ярого ячменю випало лише 92,9 мм, що менше норми на 223 мм, або у 3,4 рази. У найбільш критичні періоди (квітень-травень) випало лише 16,9 мм. Посушливими також були червень і липень.
Також цей рік характеризувався підвищеними температурами повітря та низькою відносною вологістю повітря, тобто рослини відчували не лише ґрунтову, а і атмосферну посуху, що в кінцевому результаті призвело до значного зниження врожайності досліджуваної культури.
Таким чином, аналізуючи погодні умови в рік проведення досліджень слід зазначити, що вони були несприятливими для вирощування ячменю ярого.
Схема досліду
Дослідження по вивченню способів основного обробітку ґрунту під ярий ячмінь проводилися в п'ятипільній сівозміні. Чергування культур в сівозміні було таким:
1. Горох
2. Озима пшениця
3. Цукрові буряки
4. Ярий ячмінь
5. Кукурудза
Таблиця 3.2