Простий категоричний силогізм

Контрольна робота

 

З дисципліни: “Логіка”

Зміст

Завдання

Теоретичне питання

Простий категоричний силогізм

Практичні завдання

Список літератури

Завдання контрольної роботи

ВАРІАНТ 1

Теоретичне питання:

Простий категоричний силогізм.

 

Задачі:

1. Доберіть поняття, відношення між якими можна зобразити у колах Ейлера таким чином:

 

 

 

2. Здійсніть обмеження та узагальнення таких понять: троянда, крадіжка, фінансист Васюта.

 

3. Визначте, чи правильно здійснено логічний поділ, і укажіть вид поділу: спектакль складався з двох актів; злочинці поділяються на повнолітніх та неповнолітніх; вищі навчальні заклади поділяються на університети та інститути.

 

4. Застосовуючи правила "логічного квадрату", установіть істинність суджень Е, О, А, якщо істинним є судження:

Деякі науки є простими.

5. Формалізуйте судження і складіть для нього таблицю істинності:

Н. і К. матимуть достатні аргументи для обґрунтування свого проекту, якщо вони проведуть відповідні консультації або залучать до співпраці досвідченого у цій галузі спеціаліста.

 

6. Зробіть безпосередні умовиводи засобом обернення, перетворення і протиставлення предиката з такого засновку:

Деякі слідчі не є юристами.

 

7. Визначте фігуру й модус силогізму і поясніть результат: Іванченко має право на відпочинок, так як він є громадянином України, а всі громадяни України мають право на відпочинок.

 

8. Наведіть приклад використання індуктивного методу єдиної схожості із практики роботи фірми.

 

9. Доведіть прямим методом тезу: Деякі з вулиць м. Сум знаходяться в аварійному стані.

 

Простий категоричний силогізм

 

Уперше систематичний розгляд теорії висновку дає Арістотель в «Аналітиках», вона отримала назву «силогістика».

Категоричним силогізмом називають дедуктивний умовивід, який складається із двох засновків і висновку, представлених судженнями виду: ASP, ESP, ISP, OSP.

Іншими словами, простий категоричний силогізм — це такий дедуктивний умовивід, в якому висновок здійснюється із двох категоричних суджень на основі співвідношення дескриптивних термінів.

Наприклад:

 

1. 2.	Будь-який умовивід (М) породжує нове знання (Р). Оскільки категоричний силогізм (S) належить до класу умовиводів (М), то
	Отже, він (S) породжує нове знання (Р).

 

Аналізуючи наведений приклад категоричного силогізму, стає очевидним, що він за структурою складається із трьох термінів: S, М, Р.

Термін, що входить до висновку як його суб'єкт, називається меншим і позначається буквою S.

Термін, який виконує роль предиката висновку, називається більшим і позначається буквою Р.

Більший і менший терміни називаються крайніми.

Термін, що входить в обидва засновки, але відсутній у висновку, називається середнім і позначається буквою М.

Відповідно до назви термінів засновок, до якого входить більший термін, називається більшим.

Засновок, до якого входить менший термін, називається меншим.

У нашому прикладі більший засновок 1, а менший — 2. Виходячи із зазначеного, структуру силогізму можна записати у вигляді імплікації, де антецедентом буде кон'юнкція засновків, а консеквентом — висновок:

[А (М Р) Λ А (S M)]  A(S P).

Якщо розглядати структуру силогізму в залежності від розташування трьох термінів, то можливі чотирисхеми:

 

 

Ці схеми називають фігурами категоричного силогізму, тобто різновидами категоричного силогізму, які визначаються розташуванням середнього терміна.

Різновиди категоричного силогізму розрізняють за формами засновків і висновку. їх прийнято називати модусами категоричного силогізму.

При побудові категоричного силогізму дотримуються певних правил, які поділяються на:

а) загальні правила категоричного силогізму і

б) спеціальні правила фігур.

До загальних правил категоричного силогізму відносяться такі:

1. У простому категоричному силогізмі повинно бути лише три терміни.

2. Середній термін повинен бути розподіленим хоча б в одному з засновків.

3. Якщо крайній термін розподілений (або не розподілений) у засновку, то він повинен бути розподіленим (або нерозподіленим) у висновку.

4. Якщо один із засновків заперечувальне судження, то і висновок буде заперечувальним судженням.

5. Якщо один із засновків часткове судження, то і висновок буде частковим судженням.

6. Із двох заперечувальних суджень висновок отримати не можливо.

7. Із двох часткових суджень висновок отримати неможливо.