2020-01-14
126
У сучасних умовах для багатьох вітчизняних підприємств типовим наслідком кризових явищ економічного розвитку є гостра нестача оборотного капіталу, яка супроводжується низьким рівнем його використання. Розвиток ринкових відносин в Україні та досвід зарубіжної системи господарювання визначають залежність результатів діяльності підприємств від ефективності управління процесом формування і використання їхнього оборотнього капіталу. Тому дослідження системи управління оборотним капіталом як важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємств промисловості набуває особливої актуальності.
Основні причини нераціонального управління оборотними коштами предемонстровані в додатку В.
Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах.
По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.
По-друге, визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).
По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів.
По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.
По-п 'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їх обертання.[20,21-25]
Існують фінансові рішення, завдяки яким компанія може скоротити рівень оборотних коштів без шкоди для обсягу реалізації або операційних витрат. Це може бути зроблено, наприклад, за рахунок постачання матеріалів «точно в строк».
Узагальнена характеристика методів управління елементами оборотнього капіталу, які застосовуються в практиці підприємств, наведена в табл.1(додаток Г)[21,77-78]
Узагальнювальним показником оцінки управління запасами може служити показник рентабельності запасів, який розраховується по формулі:
R=(РТН-ВЗ) /О, де (3.11)
R – рентабельність запасу,
РТН – реалізоване торгове накладення,
ВЗ – витрати замовлення,
О – середні залишки запасів. [22,201].
Цей показник є варіантом показника рентабельності інвестицій, який використовується при узагальню вальній оцінці ефективності бізнесу і вкладень в бізнес.
Значення показника рентабельності запасів залежить від трьох видів витрат, що розглядаються в управлінні запасами: витрати замовлення, витрати зберігання і витрати дефіциту
Витратами замовлення називають витрати, напряму залежні від кількості разів поповнення запасів (транспортні витрати від постачальника, витрати по оформленню, перевірці якості і т.п.).
Витратами дефіциту є недоотриманий прибуток в результаті дефіциту товару на складі.
Витратами зберігання є упущена вигода або недоотриманий прибуток за відсутності можливості використовувати капітал в інших цілях, ін.словами альтернативна вартість.Вкладення в запаси вигідні, якщо приносять більшу віддачу, ніж альтернативне використання капіталу, і ми повинні розуміти, що вкладаючи гроші в запаси ми відмовляємося від використання фінансового ресурсу для інших цілей (будівництва нового складу, розширення асортименту, закупівлі нового обладнення, вкладення грошей в банк і покупки цінних паперів).
На малюнку 3.2 зображені 3 шкали, на яких відображаються ці три види витрат (додаток Д). Величина трикутника відображає наскільки оптимальна система. Чим менше трикутник тим нижчі ці витрати і рентабельність запасу більше. [23,235-240]
Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності і ефективністю роботи. Це зводиться до рішення двох важливих задач.
1. Забезпечення платоспроможності. Така умова відсутня, якщо підприємство не в змозі оплачувати рахунки, виконувати зобов'язання і, можливо, оголосить про банкрутство. Підприємство, що не має достатнього рівня оборотного капіталу, може зіткнутися з ризиком неплатоспроможності
2. Забезпечення прийнятного об'єму, структури і рентабельності активів. Наприклад, високий рівень виробничо-матеріальних запасів потребує відповідно значні поточні витрати.
