2020-04-20
179
Однією зі значущих сфер активності особистості на етапі ранньої юності є міжособистісне спілкування. У цьому віці змінюється його зміст і загальна спрямованість, воно стає вибірковим, інтимним, виконує функцію головного, соціального полігону самоствердження і самовираженні юнаків і дівчат. Великого значення в визначенні сенсу життя у юнацькому віці відіграє система соціальних стосунків, а саме спілкування з батьками, з однолітками, друзями, родиною, вчителями. Діагностику міжособистісних відносин було проведено за допомогою методики незакінчених речень И.С.Полонського, виявлено вплив соціального оточення на визначення старшокласниками сенсу життя. Методику незакінчених речень представлено в Додатку Б.
З метою вивчення між особистісних відносин в ранньому юнацькому віці нами було проведено емпіричне дослідження на базі Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна кількість дітей, які приймали участь у дослідженні - 26 старшокласників, віком 16-17 років. Серед них 14 хлопчиків та 12 дівчаток.
|
|
|
Старшокласникам було запропоновано 28 незакінчених речень: прочитати їх і закінчити, дописуючи першу будь-яку думку.
З таблиці 3.3, бачимо, що в міжособистісних відносинах велику значимість для юнаків відіграють ставлення до друзів (35,7%); дівчата віддають перевагу ставленню до сім’ї (33,2%).
Результати дослідження за допомогою методики незакінчених речень представлені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 Результати дослідження міжособистісних відносин за методикою незакінчених речень
| № II/п | Група речень | Результати дослідження (в%) | |
| Юнаки | Дівчата | ||
| 1 | Ставлення до сім'ї | 7,1 | 33.2 |
| 2 | Ставлення до чоловіків (жінок) | 14,3 | - |
| 3 | Ставлення до себе | 21,6 | 16,6 |
| 4 | Життєві цілі | 7,1 | 24,9 |
| 5 | Ставлення до батька | 7,1 | 8,3 |
| 6 | Ставлення до матері | 7,1 | 8,3 |
| 7 | Ставлення до друзів і знайомих | 35,7 | 8,3 |
З метою вивчення показників сенсу життя в ранньому юнацькому віці було використано метод бесіди. Метод бесіди допоміг встановити соціально-психологічну готовність випускника до дорослого життя та виявити показники, які впливають на визначення сенсу життя.
Закінчуючи школу, старшокласник повинен бути соціально і психологічно готовим до вступу в доросле життя. Ця готовність полягає в наявності здібностей, знань, умінь і навичок, які дали б змогу реалізуватися йому в суспільстві як неповторній особистості, яка прагне успіху, забезпечили б розвиток його як громадянина, працівника, творця сім'ї. Також данні показники реально підтверджують існуючу проблему сенсу життя в ранньому юнацькому віці.
За допомогою методу бесіди виявлені конкретнікомпоненти готовності випускника школи до самостійного життя. Серед яких:
|
|
|
1.Велика сила духу, знання законів життя і готовність дотримуватись їх, щоб само реалізуватися, самовиразитися та самоствердитися.
2.Освіченість, яка полягає в наявності знань з різних сфер суспільного життя, життєвого досвіду, стійких і реалістичних поглядів на життя, політичні події; в усвідомленні свого місця в житті, обов'язків і прав; у сформованості національної самосвідомості, знанні історичного минулого і перспектив розвитку свого народу і держави, готовності захищати їх інтереси.
3.Розсудливість, що виявляється в умінні не піддаватися негативному впливові, аналізувати явища, події, раціонально долати складні, екстремальні ситуації.
4.Здатність до праці. Свідченням її є виконання різних видів робіт, уміння раціонально використовувати свій час, оволодіння навичками ведення домашнього господарства, готовність забезпечити себе матеріально. Основним виявом цієї здатності є обрання професії, яка відповідає можливостям особистості і потрібна суспільству.
5.Особистісна культура, яка виявляється в адекватній оцінці своєї особистості, знанні своїх сильних сторін і недоліків. Важливими ознаками особистісної культури є впевненість у собі, вміння самореалізуватися, керувати своїм настроєм, контролювати себе, дбати про своє здоров'я (правильно харчуватися, займатися фізкультурою, дотримуватися особистої гігієни, режиму сну, праці і ВІД" починку), відсутність шкідливих звичок (куріння, вживання спиртних напоїв, наркотиків тощо), заняття самовихованням, наявність різнобічних інтересів.
6.Готовність до сімейного життя, свідченням якої є усвідомлення особливостей ролей дружини чи чоловіка, обов'язків щодо виховання дітей.
7.Любов і повага до батьків, допомога їм, доброзичливе ставлення до старших.
8.Культура спілкування, яка полягає в умінні поводитися, веселитися і відпочивати серед людей, у здатності доброзичливо, справедливо, гуманно, по-товариськи ставитися до них. Вона передбачає також розуміння людей, вміння об'єктивно оцінювати їхні вчинки, давати поради, вибачати помилки, допомагати у складних ситуаціях.
Результати дослідження за допомогою методу бесіди представлені в | таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 Результати дослідження соціально-психологічної готовності старшокласника до самостійного життя за допомогою методу бесіди
| № II/п | Група речень | Результати дослідження (в%) | |
| Юнаки | Дівчата | ||
| 1 | Велика сила духу, знання законів життя і готовність дотримуватись їх | 35,7 | 8,3 |
| 2 | Освіченість | 21,6 | 16,6 |
| 3 | Розсудливість | 7,1 | 8,3 |
| 4 | Здатність до праці | 7,1 | 8,3 |
| 5 | Особистісна культура | 7,1 | 8,3 |
| 6 | Готовність до сімейного життя | 7,1 | 33,2 |
| 7 | Любов і повага до батьків | 7,1 | 8,3 |
| 8 | Культура спілкування | 7,1 | 8,3 |
Як видно з таблиці 3.4, для юнаків вирішальним в підготовці до самостійного життя виступає сила духу та знання законів, у дівчат переважає готовність до сімейного життя та освіченість.
Отже, головним досягненням в соціально-психологічному розвитку старшокласників, в пошуку сенсу життя є внутрішня духовна сила, самоусвідомленість, освіченість, готовність до самостійного дорослого життя, здатність бути суб'єктом власного життєвого шляху, висока особистісна культура, яка виявляється в усіх сферах їх актуальної життєдіяльності, виразно проектується у майбутнє.
