Порядок розрахунку повного доходу інвестора від фінансових активів

При аналізі оцінки інвестицій можуть використовуватись слідуючи методи оцінки акцій:

P₀ = D / K_s,                                         

де D – річний дивіденд;

K_s – ставка дохідної акції.

Оцінка акції з постійним приростом дивідендів (модель Гордона):

P₀ = D₁ / (K_s – q),

де D₁ – очікувані дивіденди на акцію через рік D₁ = D₀·(1+q);

q – темп приросту дивідендів.

Оцінка акцій з непостійним приростом дивідендів:

,

де D_n – очікуваний щорічний дивіденд на акцію.

Поточна ринкова доходність (d_p) визначається співвідношенням величини дивідендів, що виплачуються до поточної ринкової ціни акції:

,

де P₀ – поточна ринкова ціна акції, грн.

Кінцева доходність акції (d_k) може бути визначена за формулою:

,

 - величина дивідендів, визначених в середньому за рік, грн.;

∆P – приріст або збиток капіталу інвестора, що дорівнює різниці між ціною продажу та ціною придбання акції, грн.;

n – кількість років, протягом яких інвестор володів акціями.

Узагальнюючим показником ефективності вкладень інвестора є сукупна дохідність (d_с), яка визначається за такою формулою:

,

D _i – величина дивідендів, виплачених в і - тому році, грн.

Остаточна та сукупна дохідність можуть використовуватися в тому випадку, якщо інвестор продав акцію або планує її продати за ціною, відомою йому.

Якщо інвестор не бажає отримувати поточний дохід у вигляді дивідендів, він отримує дохід від приросту курсової вартості акцій. Тоді річна дохідність може бути визначена за такою формулою:

,

де P₀ – ціна покупки акції, у процентах до номіналу або грн.;

P₁ – ціна продажу акції, у процентах до номіналу або грн.;

t – кількість днів із дня покупки до продажу акцій.

При наявності облігацій у інвестора для оцінки їх дохідності доцільно провести аналіз за такою системою показників:

Ринкова вартість відсоткової облігації (PV – сума інвестованих грошових коштів) визначається за такою формулою:

,

де D₀ – сума відсотків по облігації за кожен рік;

N₀ – номінальна вартість облігації;

τ – середня ставка доходності на ринку або дисконтна ставка;

n – число періодів, які залишилися до погашення облігації.

Ринкова вартість безвідсоткової облігації визначається за такою формулою:

,

Доходність облігацій може бути визначена інвесторами за такою системою показників:

Купонна доходність (d_k):

,

де D – річний купонний дохід, грн.;

N – номінальна ціна облігації, грн.

Поточна доходність (d_p):

,

де PV – ціна придбання облігації інвестором, грн.;

Кінцева доходність (d_n):

,

І _пок. – дохід покупця, грн.;

і_τ – ринкова ставка на момент угоди за борговими зобов’язаннями такої строковості, яка залишалася до погашення векселя, грн.;

Р_н – номінальна ціна векселя, грн.;

t _і – число днів до погашення векселя.

Реальний прибуток визначається як різниця ціни погашення (номіналу) і ціни покупки (Р_τ);

Р_τ = Р_н – (і_τ · Р_н · t_і) · 365,

Доход продавця (першого векселедержателя) визначається як різниця між ринковою ціною векселя та ціною його розміщення за формулою:

І _пр. = Р_τ – Р _пр.,

Дохід покупця (другого векселедержателя) визначається як різниця між номінальною ціною векселя та його ринковою ціною:

І _пок. = Р_н – Р_τ,

Загальний дохід І_в визначається як сума доходу продавця (І _пр.) та покупця (І _пок.).

Серед маси інвестиційних проектів інвестор має відібрати стратегічно цінні і найбільш ефективні. Тому велике значення надається формуванню портфелю цінних паперів.