Організація виробництва тваринницької галузі

 

У сільському господарстві більшості районів України скотарство є однією з провідних галузей.

Велика рогата худоба розповсюджена скрізь. Виробництвом продукції скотарства займаються підприємства різних типів, однак переважає надходження молока і яловичини зі спеціалізованих господарств. До таких і належить дане дослідне господарство “Промінь”. Воно спеціалізується на виробництві молока та яловичини.

М’ясо-молочні підприємства є найбільш розповсюдженим типом підприємств, які займаються скотарством. До даного типу господарств і належить СТОВ “Промінь”. Вона виробляє основну частку молока та яловичини.

СТОВ “Промінь” розташоване у зоні діяльності підприємств по переробці молока.

Розмір ферм великої рогатої худоби забезпечує оптимальні умови для застосування сучасної техніки, запровадження прогресивних форм і способів організації праці

При організації галузі велику увагу потрібно звертати на те, що:

- великі затрати праці і загальні витрати, зумовлені збільшенням обсягу ручної праці під час годівля, догляду за тваринами, виконанням виробничих процесів;

- збільшення витрат на транспортування кормів з місця їх вирощування і заготівлі, приготування до розміщення в годівницях;

- велика кількість поголів’я у приміщеннях, є причиною поширення хвороб;

- обмежена рухомість тварин, що приводить до більш швидкого їх зносу, передчасної втрати продуктивності і вибракування;

- збільшення кількості підстилки, щодобове видалення гною.

Організаційна структура галузі включає відділки, в кожному з яких є тваринницькі приміщення. Перший – головний, до нього входять допоміжні приміщення, кормоцех, комори для зберігання концкормів, сховище для коренеплодів, силосні ями, споруди для зберігання сінажу і сіна та дві ферми молочного стада на 500 голів, родильне відділення і приміщення для тварин на вирощуванні та відгодівлі. Є пункт штучного осіменіння.

Дуже важливе значення для організації сільськогосподарського виробництва має структура поголів’я і породний склад тварин. У СТОВ “Промінь” найбільш поширена сегментальська порода

Розглянемо динаміку поголів’я ВРХ та її структуру в таблиці 1.5

Таблиця 1.5

Динаміка поголів’я ВРХ та структура стада

Статево-вікові групи	2002 рік		2003 рік		2004 рік
	Голів	%	голів	%	голів	%
Корови	579	1	579	4,2	2431,8	46,6
Нетелі	135	0,61	82	3,9	526,5	10,1
Телиці: Народження позаминулого року Минулого року	288 263	0,58 0,54	167 142	3,1 1,3	892,8 341,9	17,1 6,6
Бички: Народження позаминулого року Минулого року	228 199	0,58 0,54	132 107	3,3 3,3	752,4 278,6	14,4 5,3
Разом	1692		1210,1	1,4	5224,0

У приміщеннях корів ставлять головами всередину приміщення. У корівниках на 100 голів є один центральний прохід для роздавання кормів і два гнойових, розташованих із протилежного боку приміщень.

У приміщенні для кожної корови обладнано стійло, годівницю і автонапувалку ПА-ІА на два суміжні стійла. Годівниці із задньою стінкою заввишки 70 см і передньою 20-30 см.

Над стійлом кожної корови є табличка із зазначенням клички, інвентарного номера, породи, дати народження, чергового отелення і продуктивності.

Біля приміщень розташовані вигульно-кормові майданчики, обладнані годівницями з невеликими навісами над ними.

У стійлах дерев’яна підлога. Використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу, яка вбирає вологу, шкідливі гази й запобігає забрудненню тварин.

У СТОВ “Промінь” застосовують триразове доїння. Це дає можливість одержати молока на 8-12 % і молочного жиру на 0,1 – 0,15 % більше.

У стійлах корів доять на доїльних установках АД-100 Б. Влітку, коли їх випасають, застосовують пересувні доїльні установки УДС-8А з паралельними доїльними станками.

Важливим є вибір способу утримання тварин, який має безпосередній вплив на вибір системи машин для механізації виробничих процесів, організацію праці та економічну ефективність розвитку галузі. Враховуючи природні умови нашої країни в СТОВ “Промінь” застосовують прив’язний спосіб утримання у поєднанні з табірним утриманням в літній (пасовищний) період.

Потреба корів і взагалі ВРХ в кормах на кожний період часу визначається з урахуванням розміру і складу поголів’я, а також прийнятого типу годівлі.

При годівлі молочних корів враховується збалансованість раціонів за всіма поживними речовинами.

Як свідчать дані таблиці найбільшу частку у структурі стада займають корови – 46,6%. Питома вага нетелів повинна бути більшою, щоб забезпечити розширене відтворення стада, а не 10.1 % як у нашому господарстві. Телиці знаходяться на другому місці: позаминулого року народження – 17,1%, минулого – 6,6%. Частка бичків відповідно-14,4% і 5,3%.

Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва

 

Оцінка економічна ефективність сільськогосподарського виробництва ґрунтується на комплексному підході до визначення його кінцевих результатів з урахуванням залучених ресурсів та ступеня їх використання.

Економічна ефективність виробництва продукції скотарства залежить від ряду факторів:

- кількість тварин – чим більше поголів’я тим більше валової продукції, тим менші постійні і змінні витрати в розрахунку на одну голову %

- якісні параметри тварин: маса однієї тварини, вікова структура стада, порідний склад. Рекомендована маса корови – 500 і більше кг., первістки – до 400 кг, телиці в 18-20 місячному віці – 300-500 кг, народженні телята – до 30-32 кг.

Від дотримання цих показників залежить розвиток і здоров’я тварини, що в свою чергу впливає на продуктивність.

Розглянемо на прикладі таблиці 1.6 економічну ефективність виробництва молока в СТОВ “Промінь”

 

Таблиця 1.6

Економічна ефективність виробництва молока в СТОВ “Промінь”

Показник	2002 рік	2003 рік	2004 рік
Надій молока від 1 корови	1217,14	1225,04	1401,9
Затрати праці на 1 ц молока, люд.-год.	17,36	19,91	18,07
Витрати кормів на 1 ц молока, ц. корм. од.	5,33	4,19	1,98
Собівартість 1 ц молока	49,67	50,96	43,98
Прибуток (+), збиток (-) на 1 ц молока, грн.	-19,03	-8,82	6,9
Рівень рентабельності, %	-38,3	-17,3	0,5

 

Як свідчать дані таблиці, найбільш економічно вигідний для господарства був 2004 рік. Надій молока на одну корову становив 1401 кг, найменші затрати кормів 1,98 ц.к.од, собівартість зменштлася до 43,98 грн за 1 ц. Молока, прибуток склав – 6,0 грн на 1 ц молока.

 

Розділ 2. Організація і планування галузі скотарства

Планування і відтворення стада

 

Для розвитку тваринництва необхідно підвищити продуктивність тварин збільшення поголів’я худоби на основі всебічного зміщення кормової бази.

Розробка виробничих програм по тваринництву ґрунтується на договірних зобов’язаннях господарства по продажу продукції тваринництва. При її розробці складають план парування корів і телиць руху поголів’я (обороти стада).

Оборот стада – це рух (зміна) статевих і вікових груп худоби, передбачений на певний календарний період відповідно до планових завдань господарства та природних і організаційно-господарських умов відтворення стада. Рух поголів’я великої рогатої худоби визначають на рік, стійловий і пасовищний періоди, квартал, місяць тощо. У річному плані і госпрозрахунковому завданні ферми господарства оборот стада розраховують на рік.

Складання обороту стада необхідне для визначення виходу продукції тваринництва протягом року, встановлення періоду одержання молодняка, вибракування тварин, розрахунків потреби тваринництва в кормах, приміщеннях тощо.

Організація відтворення стада і надходження продукції по місяцях року тісно пов’язані з плануванням строків парування та надходження приплоду. Тому перед обґрунтуванням обороту поголів’я великої рогатої худоби на рік необхідно на основі даних про фактично проведені парування корів і телиць по місяцях минулого року складають план отелення корів і нетелей, парування (штучного осіменіння) корів і телиць у плановому році.

Насамперед визначають потребу господарства в коровах і нетелях на кінець планового року з урахуванням забезпечення виконання договірних зобов’язань перед державою по виробництву товарної продукції скотарства, а також внутрішньогосподарських потреб, обґрунтовують основні показники продуктивності поголів’я (плановий надій молока від корови, середньодобові прирости живої маси різних груп худоби), а також забезпечення найдоцільніших строків використання продуктивних тварин.

Середня тривалість періоду тільності становить 280-285 днів (9 міс.), план отелення корів і нетелей із січня по вересень включно складають на основі даних про парування корів і телиць за період із квітня по грудень минулого року. Так у січні планового року отелиться поголів’я, яке було спаровано 9 місяців тому, тобто в квітні минулого року (69 + 8 = 77) і т.д. по вересень включно. План отелення в останніх трьох місяцях року (10, 11, 12) складають на підставі плану парування корів і телиць у січні-березні планового року.

Надходження приплоду за місяцями року визначають по кількості запланованих отелень корів і нетелей.

Намічається до вибракування 15 % корів. Намічені до вибракування корови в план парування не включаються. Із молочного стада їх вибраковують після 7-8 місяців лактацій. Так, те поголів’я, яке було намічене до вибракування з січня по червень планового року (тобто через 1-2 місяця після отелення) буде вибракувано і поставлено на відгодівлю у період з липня-грудень цього року. За період з січня по червень планового року буде поставлено на відгодівлю те поголів’я, яке було намічене до вибракування липні-грудні минулого року.

 

Таблиця 2.1

План парування корів і телиць та надходження приплоду

Показники	Місяці												Разом за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Фактично спаро-вано в минулому році: Корів Телиць Всього	× ×	× ×	× ×	57 14 71	63 13 76	67 17 83	46 18 64	53 15 68	75 17 92	64 19 83	62 12 74	51 1162	538 135 673
План надходжен-ня приплоду: від корів від нетелей Всього	57 14 71	63 13 76	67 17 83	46 18 64	53 15 68	75 17 92	60 19 79	59 12 71	48 11 59	41 34 75	44 28 72	56 32 88	669 229 898
Намічається на вибракування ко-рів	8	7	9	9	10	7	8	11	9	9	7	6	94
Буде вибракувано корів	7	6	9	7	8	7	9	9	10	7	8	11	98
План парування: корів Телиць народжен-ня позаминулого року Телиць народжен-ня минулого року Всього	45 38     83	42 31     73	62 35     97	67 37     104	73 34     107	57 48     105	60     21 81	81     30 111	70     25 95	62     17 79	52     20 72	69     18 87	740   223   131 1094

 

На основі даних отелення за листопад-грудень минулого року складається план осіменіння на січень-лютий. Слід враховувати, що корови плануємо парувати через 2 місяці після отелення і корови, що намічаються до вибракування не паруються. План парування на березень-грудень складається в такій же послідовності тільки на основі плану отелення.

Крім корів, передбачається парування телиць, які досягли віку 18 місяців. Так у січні парувального віку досягли телиці, які народилися у липні позаминулого року. У лютому – ті, що народилися у серпні і т.д.

На основі даних плану парування корів і телиць за січень-березень складається план отелення на жовтень-грудень.

На основі даних плану отелення за жовтень місяць складається план парування на грудень.

Після планування парувань корів і телиць та надходження приплоду телят складають оборот стада.

На основі плану отелень треба скласти помісячний оборот молодняка народження планового року.

 

Таблиця 2.2

Розрахунок поголів’я корів і виходу молока по місяцях лактацій у плановому році

По-каз-ни-ки	Розподіл надою від корови по місяцях лактацій		Од. ви-міру	Місяці року												Всього за рік, ц
	у %	в кг		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
місяці лактацій
1-й	13,0	526	Голів	49	71	76	83	64	68	92	79	71	59	75	72	859
			ц	258	373	400	437	337	358	484	416	374	311	395	379	4523
2-й	15,2	615	Голів	53	49	71	76	83	64	68	92	79	71	59	75	8400
			ц	326	301	437	467	511	394	418	566	486	437	364	462	5170
3-й	14.1	526	Голів	44	53	49	71	76	83	64	68	92	79	71	59	809
			ц	251	301	280	405	434	474	366	388	525	451	405	337	4253
4-й	13.0	486	Голів	60	44	53	49	71	76	83	64	68	92	79	71	810
			ц	316	231	279	258	373	400	437	337	358	484	416	374	4263
5-й	12,0	486	го-лів	43	60	44	53	49	71	76	83	64	68	92	79	782
			ц	209	316	231	279	258	373	400	437	337	358	484	416	3797
6-й	11,0	445	Голів	48	43	60	44	53	49	71	76	83	64	68	92	751
			ц	214	209	316	231	279	258	373	400	437	337	358	484	3343
Вибракування і постановка на відгодівлю	×	×	Голів	7	6	9	7	8	7	11	11	12	10	10	14	112
7-й	8,7	352	голів	45	41	37	51	37	45	42	60	65	71	54	58	606
			ц	158	144	130	179	130	158	148	211	229	250	190	204	2131
8-й	7,6	308	голів	39	45	41	37	51	37	45	42	60	65	71	54	587
			ц	120	158	144	130	179	130	158	148	211	229	250	190	1805
9-й	5,4	219	голів	57	39	45	41	37	51	37	45	42	60	65	71	590
			ц	124	120	158	144	130	179	130	158	148	211	229	250	1288.5
Надій молока всього	100	4050	ц	1977	2061	2232	2405	2498	2573	2758	2888	2929	2880	2879	2871	х

При плануванні виробництва молока велике значення має:

1) правильне встановлення тривалості лактаційного періоду;

2) фактичний рівень продуктивності молочного стада;

3) план проведення зоотехнічних і організаційно-економічних заходів щодо підвищення продуктивності корів;

4) дані про вибракування корів по місяцях планового року;

5) отелення корів у плановому році;

6) розподіл молока по місяцях лактаціі;

7) рівень товарності молока;

8) фактичний середній вміст жиру в молоці протягом зимово-стійлового періоду 3,7%, літньо-пасовищного – 3,5% і базисна жирність молока – 3,4%.

При обчисленні валового надою молока кількість корів кожного місяця множать на середній надій від 1 корови. Продаж молока в перерахунку на базисну жирність розраховують у послідовності: на основі планового вмісту жиру перераховують молоко в кожному місяці в 1%-не (множенням кількості реалізованого молока в натурі на вміст жиру у тому чи іншому місяці); кількість 1%-го молока ділять на базисну жирність (3,4%), одержують обсяг реалізованого молока в перерахунку на базисний вміст жиру в молоці.

Споживчим кооперативам планується продати 1619 ц молока.

Загальний обсяг розподіленого молока по всіх каналах повинен відповідати його валовому виробництву

Таблиця 2.3

План виробництва і реалізації молока та одержання грошових надходжень по місяцях і кварталах планового року

Місяці або квартали	Середня кількість корів,гол	Надій молока		Продано державі молоко,ц
		На одну корову,ц	Всього,ц
				В натурі	В перерахунку на базисну жирність
Січень	438	451.4	1977.3	1779.57	1884.3
Лютий	445	463	2061.3	1855.17	1964.3
Березень	476	468.8	2231.7	2008.53	2126.7
Разом за пер-ший квартал	Х	Х	6270.3	5643.27	5985.3
Квітень	505	476.2	2405.2	2044.4	1984.3
Травень	520	480	2498	2123.3	2060.9
Червень	544	473	2573.3	2187.3	2123.2
Разом за дру-гий квартал	Х	Х	7476.6	6355	6168.2
Липень	578	477	2778	2344.3	2275.4
Серпень	609	474	2888.1	2454.2	2382.7
Вересень	624	469.5	2929.4	2490	2416.8
Разом за тре-тій квартал	Х	Х	8575.5	7289.2	7074.9
Жовтень	629	457.9	2880	2592	2744.5
Листопад	634	454.2	2879.8	25918	27443
Грудень	631	455	2870.7	2583.6	2735.6
Разом за четвертий квартал	Х	Х	8630.5	7767.4	82.84.4
Всього за рік	6633	466.6	30952	27054.87	27442.8

Планування потреби в кормах

Річну потребу в кормах розраховують на господарський і календарний рік. Першу використовують як основу для планування джерел надходження кормів (розмір посівних площ сільськогосподарських культур), а другу – для калькуляції собівартості продукції про статті витрат “корми”.

Потребу в кормах на господарський рік розраховують від урожаю планового до урожаю наступного року, що пов’язане зі строками надходження їх від земельних угідь. Сюди входять основна і страхова потреби в кормах для скотарства, план продажу їх державі та іншим господарствам, кількість відпуску для худоби населення. Отже, площа посіву зернофуражних і кормових культур та інші джерела надходження кормів (включаючи і купівлю повинні забезпечувати загальну потребу). Розрахунок потреби в кормах для тваринництва можна здійснювати за даними обсягу виробництва його продукції і нормами витрачання корму на її одиницю (к.од.) або поголів’ям тварин за нормами їх годівлі (у натурі).

Річна норма годівлі однієї голови тварин залежить від її продуктивності та витрат корму на одиницю продукції. За середнє поголів'я на господарський рік приймають вихідне поголів'я на кінець планового року. Для забезпечення стабільності кормової бази, крім основної потреби, планують страховий фонд кормів. Його приблизна норма у лісостеповій зоні використовується в такій кількості: концентровані, сіно, сінаж – 10%, солома, силос – 20%, коренеплоди – 15%.

Потребу в кормах на плановий (календарний) рік підраховують на основі середньорічного поголів'я тварин і річних норм годівлі. Її визначають по кожному виду корму в розрізі видів і вікових груп тварин.

Загальну потребу і витрати окремих видів кормів на плановий рік визначають множенням середньорічного поголів'я статево-вікових груп худоби на річні норми годівлі 1 голови.

Щоб розрахувати вартість кормів, потрібно підраховану суму кормів помножити на ціну 1 ц відповідного корму.

Як видно з таблиці «Обчислення потреби в кормах на господарський рік»(Додаток 1), загальна потреба в кормах на плановий рік така: концентрованих – 7942ц, сіна –7017.85 ц, соломи –18052 ц, силосу – 63087.6 ц, кормових коренеплодів – 11319 ц, жому – 29809 ц, зеленого корму – 79005 ц.

Потребу в зеленому кормі на господарський рік визначають множенням поголів'я худоби на кінець планового року на норму використання його протягом пасовищного періоду або за даними помісячного поголів'я і відповідними нормами потреби в зеленому кормі.

При розрахунках кількість зеленого корму по місяцях розподіляють пропорційно до помісячного поголів'я тварин.

Потребу в зеленому кормі забезпечують за рахунок природних угідь сіяних культур (основних, проміжних і повторних), гички буряків. Примірне співвідношення виходу зеленої маси по місяцях пасовищного періоду становить: травень – 15%; червень – 16%; липень – 16%; серпень – 17%; вересень – 14%; жовтень - 12%; листопад – 5%; квітень – 5%. Тривалість пасовищного періоду – з 20 квітня до 10 листопада. Схема зеленого конвеєра даного господарства наведена в таблиці 2.8.

Площі сівби культур при складанні конвеєра визначають діленням кількості зеленої маси, що надходить у певний період на планову врожайність відповідних культур. Площі і кількість зеленої маси однорідних культур кількох строків сівби підсумовують і визначають їх середню врожайність. По багаторічних травах заплановану врожайність розподіляють за кількістю укосів. Ці культури розміщують у польових, кормових та інших сівозмінах згідно із схемами їх чергування. Додамо, що приблизне співвідношення надходження зелених кормів з природних угідь таке: пасовища – травень – 18%;червень – 22%; липень – 20%; серпень – 14%; вересень – 16%; жовтень – 10%; сінокоси – серпень – 50%; вересень – 35%; жовтень – 15%.

З метою контрою за забезпеченістю кормами скотарства на певний період складають баланс кормів.

 

Планування трудових ресурсів у тваринництві

Трудові ресурси в с.-г. – це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Вони включають працездатних колгоспників, робітників, службовців: жінок віком до 55 років та чоловіків від 16 до 60 років.

Потребу в робочій силі визначають після того, як буде розроблена виробнича програма по скотарству. Її розраховують, виходячи із запланованого поголів’я на перспективу і норм обслуговування по окремих категоріях працівників. Розрахунок потреби в робочій силі для молочнотоварної ферми нашого господарства дано в таблиці.

Обсяг робіт для операторів родильного відділення розраховується як добуток середньорічного поголів’я корів на термін їх перебування у цьому відділенні (20 діб) поділений на кількість днів у році (365):

630×20

Обсяг робіт для операторів машинного доїння є різниця є різниця між середньорічним поголів’ям корів і їх кількістю у пологовому відділенні.

Необхідна чисельність працівників визначається діленням обсягу робіт на норму навантаження на 1 працівника.

Річний фонд робочого часу 1 працівника – 279 днів (365-52 неділі-10 святкових днів-24 дні відпустки). Помноживши його на чисельність працівників, матимемо річний фонд робочого часу всього.

Для визначення чисельності підмінних працівників, попередньо потрібно розрахувати кількість людино-днів, які треба підміняти. А потім від кількості днів у році відняти кількість робочих днів основних працівників і різницю помножити на суму основних доярок і операторів родильного відділення.

Розрахунки наведені у таблиці 2.5.

Маючи річні витрати робочого часу та денні тарифні ставки працівників, розраховують річний фонд оплати праці. На основі цього розраховують доплати.

Таблиця 2.5