Аналіз впливу видатків місцевих бюджетів на економічний розвиток держави

 

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи виникає необхідність перегляду наявних та формуванні нових стратегічних напрямів розвитку національної та регіональної економіки, що мали б передбачати збереження курсу на становлення інноваційної моделі розвитку. Актуальним завданням є вивчення нових форм і методів регулювання інвестиційних процесів у країні, які б відповідали переходу до інноваційного типу економічного зростання.

Поряд з механізмом податкової політики, важливою у стимулюванні інвестиційних процесів є політика у сфері державного управління видатками. У цьому контексті не останню роль відіграють місцеві бюджети розвитку.

Місцеві бюджети є важливим економічним важелем регіонального розвитку. Тому важливим завданням фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних інтересів і потреб громади та сприяння соціально-економічному розвитку регіону.

Через податки, податкові пільги, обсяги та напрями використання коштів реалізуються функції місцевих бюджетів. Таким чином, створюються сприятливі умови для розвитку місцевої інфраструктури, а також тих галузей, які мають вирішальне значення для задоволення потреб населення, отже місцеві фінанси відіграють основну роль у забезпеченні потреби населення у соціальних послугах [27, с. 133].

У багатьох країнах світу реалізується «концепція двох бюджетів», що передбачає розмежування видатків на споживання та на розвиток. Застосовуються різні інструменти, серед яких є бюджети розвитку, стабілізаційні та інвестиційні фонди, банки розвитку.

Характерним для вітчизняних місцевих бюджетів є поділ на два самостійних функціональних їх види: місцеві поточні (адміністративні) бюджети та місцеві бюджети розвитку (інвестиційні бюджети). В межах кожного з даних бюджетів формується власна видаткова та дохідна частини. Місцевий бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд місцевого бюджету включає всі доходи, що не мають спеціального призначення і спрямовується на фінансування, як правило, поточних видатків установ і закладів, що утримуються за рахунок відповідного бюджету.

Місцевий бюджет розподіляється на поточний бюджет та бюджет розвитку.

До поточного бюджету включаються видатки на поточне утримання та ремонт житлово-комунального господарства, установ охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, культури, фізичної культури та інші видатки, що не включаються до бюджету розвитку.

До бюджету розвитку включаються видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, пов’язаної з капітальними вкладеннями на соціально - економічний розвиток та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням [10, с. 336].

За підсумками 2013 року до загального та спеціального фондів місцевих бюджетів(без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 105,2 млрд. грн., або 102% річних розрахункових показників Міністерства фінансів та 96,9відсотка показників, затверджених місцевими радами на рік з урахуванням змін.

У 2013 році не забезпечено виконання розрахункових показників доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів). Фактичні надходження становили 84,9млрд. грн., або 94,8відсотка розрахункового показника Міністерства фінансів на 2013 рік, тоді як у 2012 році виконання становило 101,5відсотка.

У розрізі тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів у 2013 році, порівняно з 2012 роком, видатки загального фонду місцевих бюджетів зросли за всіма основними напрямами, зокрема по:

освіті - на 3261,8млн. грн., або на 5,1відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 11296,3млн. грн., або 21,5відсотка);

охороні здоров'я - на 2482,7млн. грн., або на 5,9відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 7799,1млн. грн., або 22,6відсотка);

соціальному захисту та соціальному забезпеченню (в тому числі за рахунок трансфертів із державного бюджету) - на 6634,5млн. грн., або на 14 відсотків (у 2012 році приріст до 2011 року становив 7862,9млн. грн., або 20 відсотків);

культурі і мистецтву - на 442,4млн. грн., або на 5,9відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 1398,9млн. грн., або 22,8відсотка);

фізичній культурі і спорту - на 77,3млн. грн., або на 4,7відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 217млн. грн., або 15,1відсотка).

Забезпечено зростання видатків за захищеними статтями місцевих бюджетів, зокрема у 2013 році спрямовано більше на:

· заробітну плату з нарахуваннями - на 5,9відсотка;

· придбання продуктів харчування - на 5,9відсотка;

· придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів - на 3,3відсотка.

Видатки спеціального фондумісцевих бюджетів (без урахування коштів трансфертів, що передаються між рівнями місцевих бюджетів) профінансовані в обсязі 23426,4млн. гривень.

У зв'язку із невиконанням розрахункових показників за доходами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, у 2013 році надано середньострокові позики360 місцевим бюджетам на загальну суму 5231,7млн. гривень, заборгованість за якими становить 5021,3млн. гривень.

У 2013 році місцеві бюджети виконано з профіцитому загальному обсязі 1116,4млн. гривень (у 2012 році - 2659,5 млн. гривень).

 

Таблиця 2.2. Видатки місцевих бюджетів України (без урахування суми міжбюджетних трансфертів) за 2009-2013 роки

Видатки	2009	2010	2011	2012	2013
Усього, млрд., грн. З них:	127,1	152,0	178,3	221,2	218,2
Загальний фонд	108,8	133,5	149,8	188,6	194,9
Спеціальний фонд	18,4	18,5	28,4	32,6	23,3

 

Згідно з даними таблиці 2.2 бачимо, що за останніх 5 років видатки місцевих бюджетів збільшились у 1,71 раза або на 71,7 відсотки, тобто на 91,1 млрд. грн. в тому числі:

Видатки загального фонду збільшились на 194,9 млрд. грн., що на 86,1млрд. грн. більше ніж у 2009, 2013 року збільшення відбулося на 6, 3 млрд. грн. В цілому по загальному фонду за останніх 5 років видатки місцевих бюджетів збільшились на 79,1 відсоток.

Видатки спеціального фонду у 2013 році становили 23,3 млрд. грн., що на 4,9 млрд. грн. більше ніж у 2009, проте у 2013 році спостерігається негативна тенденція до скорочення видатків на 9,3 млрд. грн., що значно впливає на даний показник за аналізуємий період. В цілому по спеціальному фонду за останніх 5 років видатки місцевих бюджетів збільшились на 26,6 відсотків.

У середньому за рік видатки місцевих бюджетів збільшувались на 18,22 млрд. грн. в тому числі за рахунок загального бонду на 18,2 млрд. грн., та за рахунок спеціального фонду на 0, 98 млрд. грн.

Масова частка видатків спеціального і загального фондів у видатках місцевих бюджетів у 2013 році становить 10,7 та 89,3 відсотків відповідно.

Загальний та спеціальний фонд складається з поточних та капітальних видатків. Розглянемо їх динаміку за 2009-2013 роки.

 

Таблиця 2.3. Динаміка капітальних та поточних витрат місцевих бюджетів України у 2009-13 роки, млрд. грн.

Млрд. грн.	Загальний фонд					Спеціальний фонд
	2009	2010	2011	2012	2013	2009	2010	2011	2012	2013
Поточні	113,6	135,8	152,4	189,8	196,4	11,2	10,7	11,2	16,5	9,2
Капітальні	4,2	5,3	0,01	0,0002	0,0002	7,3	7,9	17,4	16,2	14,2
Усього	117,8	141,1	152,4	189,8	196,4	18,5	18,6	28,6	32,7	23,4

 

Загалом поточні видатки місцевих бюджетів у 2013 році становили понад 205,6 млрд. грн., що на 3% менше, ніж за 2012 рік. Капітальні видатки профінансовано у розмірі 14,2 млрд. грн., їх обсяги зменшилися   на 2 млрд. грн., або на 12,3%.

Більшість видатків місцевих бюджетів традиційно спрямовується на соціально-культурну сферу (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків місцевих бюджетів складає по загальному фонду 91%, а у спеціальному 42,9відсотків, що на 3,7% та 6,4% більше аналогічних показників по даним фондам відповідно.

У структурі видатків місцевих бюджетів за функціональною класифікацією найбільші зміни відбулися за видатками на економічну діяльність. Так, їх частка з на 5,9 відсотків в загальному обсягу місцевих видатків зменшилась, за підсумками року, до 4,3%. Зазначимо, що таке зменшення відбулося наприкінці року за рахунок суттєвого зростання видатків місцевих бюджетів на соціальній захист та забезпечення з рівня 50 млрд. грн. у 2012 році, до 56,3 у 2013 році.

Видатки спеціального фонду мали тенденцію до збільшення яка у 2011 році змінилась на протилежну, так за останні роки видатки на економічну діяльність збільшились на 2 млрд. грн., або на 35,1%. Це може бути пов’язано з збільшенням надходжень до бюджету розвитку.

Щодо формування місцевих бюджетів розвитку, то законодавство досить чітко визначає джерела його доходів. Відповідно до статті 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

1) єдиний податок;

2) дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно АРК, комунальна власність;

3) плата за надання місцевих гарантій;

4) кошти від відчуження майна, що належить АРК, та майна, що перебуває в комунальній власності, кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

5) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної;

6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних програм;

7) кошти від повернення кредитів, які надавалися з відповідного бюджету та відсотки, сплачені за користування ними;

8) місцеві запозичення;

9) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням Верховної Ради АРК, відповідної місцевої ради [7].

До капітальних видатків місцевих бюджетів розвитку належать:

· соціально-економічний розвиток регіонів;

· виконання інвестиційних програм;

· будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства;

· будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів;

· будівництво та розвиток мережі метрополітенів;

· розвиток дорожнього господарства;

· комп'ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів;

· інші заходи, пов'язані з розширеним відтворенням [7].

З прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу надходження місцевих бюджетів збільшено в основному за рахунок єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва/

Проаналізувавши динаміку формування доходів місцевих бюджетів Одеської області за останні 5 років, можна зробити висновок, що надходження місцевих бюджетів мають стійку тенденцію до зростання. Позитивним чинником є те, що область зберігає позиції донора та щорічно близько 60% фінансового ресурсу передає Державного бюджету. Надходження від бюджету розвитку за останні роки коливаються, що свідчить про недостатнє фінансування інвестиційної складової. Адже інвестиції з бюджету розвитку в розбудову інфраструктури регіону сприяють покращенню економічного розвитку і його модернізації, що підвищує обсяги виробництва, і, відповідно збільшує податкові надходження до бюджетів.

Незважаючи на досить великий перелік надходжень, зазвичай найбільшу частку доходів місцевих бюджетів розвитку складають субвенції з інших бюджетів, в тому числі і з державного бюджету [17, с. 28].

Підсумовуючи зазначимо, що економічний розвиток територій чинним законодавством України віднесено до компетенції місцевих бюджетів, в структурі яких створюються в межах спеціального фонду бюджет розвитку. Бюджетний кодекс України чітко визначає перелік доходів бюджету розвитку, серед яких найвагомішим джерелом є єдиний податок, а також основні напрямки використання коштів бюджету розвитку, які повністю охоплюють сферу розширеного відтворення на даній території.

Державна влада одним з інструментів забезпечення економічного розвитку територій вважає створення відповідної матеріальної бази на місцях, зокрема за рахунок податкових важелів. Як засвідчив проведений аналіз доходів місцевих бюджетів України (на прикладі обласного бюджету Одеської області) визначені законодавством джерела поповнення обласного бюджету не здатні забезпечити фінансову самостійність бюджету, тому держава вимушена запроваджувати такий інструмент фінансування територій як міжбюджетні трансферти.

За аналізуємий період частка субвенцій складала близько 40-50% всього обсягу трансфертів та мала тенденцію до збільшення.

На сучасному етапі розвитку українській державі необхідно формувати довгострокову стратегію соціально-економічного розвитку на основі пріоритетності інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання. При цьому не останню роль повинні відігравати місцеві бюджети розвитку.