Конспект інтегрованого уроку читання і природознавства

Тема. «Торкнутися краси можна тільки серцем».

Мета. Вчити дітей любити і берегти природу рідного краю, виховувати доброту і великодушність.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Розповідь казки В. Сухомлинського про те, як хлопчик з рогатки вбив пташку.

- Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?

- Як ви ставитесь до вчинку хлопчика? Чому?

- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про птахів, про рослин і звірів. І про те, як можна побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми ще раз переконались, що торкнутися краси можна тільки серцем.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1.Бесіда по картині.

- Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я змахну нею – і ми опинимось на цій чудесній галявині. Давайте присядемо, вдихнемо запах трав і квітів та повідгадуємо загадки.

2.Робота над загадками.

Всі пани скинули жупан,

А один пан не скинув жупан.

(Листяні дерева і сосна).

Прилетіли гості, сіли на помості,

Без сокири, без лопати,

Поробили собі хати.

(Пташки).

Влітку сіренький,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко стрибає.

(Заєць).

Хлопчик – мізинчик,

В дерев’яній одежині.

(Горіх).

3.знайомлення з віршами О.Ющенка «Насінина кульбаби».

- Ой не ріж, ой не рви! -

Проситься кульбаби цвіт

Між покосами трави

Сонечком кульбаби цвіт.

Замість жовтих обідків

Білочки пухнасті

Щедро промінець зігрів

Срібні та пухнасті

Там насіння визріває

Щоб зійти весною.

Зажовтіють кульбабки

Знов поміж травою.

- Які польові квіти ви знаєте? Які лісові?

- А чи знаєте ви, що багато з цих рослин називають лікарськими? Хто знає чому їх так називають?

4. Легенда про грицики.

Одного разу сільський хлопчик пастушок Гриць пас у полі Худобу й ненавмисне поранив собі ногу. Оскільки під рукою нічого не було, хлопчик вирвав пучечок трави, що росла неподалік, і приклав до рани. Як же здивувався він, коли біль поступово затих, перестала йти кров. Отак люди і назвали рослину грициками – на честь пастушка Гриця.

У народній медицині її використовують як знеболюючий і крово-спинний засіб.

- А які ще легенди про рослин ви знаєте?

5.Моральна задача.

- Оля зараз познайомить вас із віршем А. Костецького, а ви постарайтесь дати відповідь на запитання: чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

Старий каштан

Старий каштан за вікнами

Клас затіняє! – сказали.

І от щоб стало світло нам,

Взяли його й спиляли.

Тепер свої густі гілки

До нас не тягне дерево,

І не свистять для нас шпаки

І кроні на перервах

І вже на стовбурі вгорі

Не з’явиться ніколи

Старе рівняння школярів

«Оленка + Микола»

Щоб стало в класі світло нам –

Старий каштан спиляли

Зробили ніби й правильно

Та в класі – темно стало.

- Отже, чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

- Чи відчували ви коли-небудь жаль за зрізаним деревом?

- А хто з вас посадив уже дерево?

7.Моральна ситуація. Тест.

Віра і Оленка пішли до лісу по гриби. Довго збирали їх, а потім сіли під кущем пообідати. Витьохкував пісні соловейко. Віра поїла і викинула рештки під кущ, а Оленка заховала сміття до кошика.

- Навіщо ти ховаєш? Викинь, адже ніхто не бачить, - сказала Віра.

- Яка правильна відповідь, на вашу думку?

а) Оленці треба погодитись і викинути;

б) заховати в кошик, не погодитись з подругою;

в) ви не знаєте як бути.

- А знаєте, Як вчинила Оленка?

Вона сказала:

- Ні, Віро не викину я сміття під кущ, мені перед соловейком соромно.

8.Написання твору-мініатюри «Коли людині має бути соромно».

IV. Підсумок уроку.

- Подумайте і скажіть, чи можна зрозуміти красу рослини, зірвавши її? Чи можна милуватися твариною, яку позбавили волі і чекають від неї радості? Ось як сказав поет А. Гвудалов:

1) Я зірвав квітку – і вона загинула

Я спіймав метелика – і він умер

у мене на долоні.

І тоді я зрозумів,

Що торкнутися краси

Можна тільки серцем.

- Чи розумієте ви слова поета?

2). Читання вірша А.Костецького «Не хочу»

Метелика ловити я не хочу:

він – квітка неба, хай пливе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

щоб радісно було мені й тобі!

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

бо вдома їй джмеля не погойдати

і не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи травинку

я не ображу: це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка жевинка,

що світиться довірою до всіх.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: