Фотосинтез і дихання буряка цукрового

Оптимальна температура для фотосинтезу - близько 20°С. Однак вона коливається від 12°С при ослабленому освітленні до 34-36°С при підвищеному вмісті вуглекислого газу. Цукрові буряки інтенсивно засвоюють вуглекислий газ при температурі 30-40°С, тоді як в інших рослинах наситає депресія фотосинтезу. Цим пояснюється одна з основних особливостей їх відносно підвищена жаростійкість. Фотосинтез у цукрових буряків починається ранком при освітленні до 9000 лк і припиняється увечері при 1000 лк. максимальна продуктивність посівів спостерігається при змішаному освітленні. Нагромадження сухих речовин відбувається інтенсивніше при червоному освітленні, ніж при синьому. Якщо інтенсивність фотосинтезу в червоних променях прийняти за 100%, то в синіх вона становитиме 54%. Однак для синтезу білків, утворення вітамінів, каратиноїдів, діяльності ферментів і ростових речовин більш сприятливі сині і фіолетові промені.

У рослин, які виросли при недостатньму освітленні, менша маса коренеплоду і більша маса гички. Коренеплоди у добре освітлених рослин містять більше цукру, менше шкідливого азоту, хлору, щавлевої кислоти, калію, натрію, кальцію. При збільшенні площі живлення поліпшуються умови освітлення рослин. Але при цьому створюються сприятливі умови для кореневого живлення, що посилює ростові процеси і знижує цукристість коренеплодів.

В сонячні дні процеси асиміляції переважають у рослин буряків, які містять менше хлорофілу, а в звичайні - навпаки. Залежно від інтенсивності світла та інших факторів змінюється потреба рослин у вуглекислому газі. При збільшенні концентрації вуглекислого газу від 0 до 15% інтенсивність фотосинтезу підвищується прямопропорційно концентрації, від 1,5 до 20 - дуже повільно, а понад 20%- знижується.

На інтенсивність фотосинтезу значною мірою впливає вік листків і рослин, вміст у них вологи і хлорофілу, насичення тканин листків асимілятами і швидкість їх відтоку в коренеплід. У листків, які містять велику кількість розчинних асимілянтів фотосинтезу занижена. Тому створення умов для швидкого відтоку асимілянтів з листків у коренеплід сприяє підвищенню інтенсивності фотосинтезу.

Інтенсивність фотосинтезу значною мірою залежить від розміру клітин листків. У дрібноклітинних рослин велика загальна поверхня плазматичного шару і хлорфілоносного апарату, на поверхні яких засвоюється вуглекислий газ. Депресія фотосинтезу у них настає пізніше, ніж у крупноклітинних.

На інтенсивність фотосинтезу в оптимальних погодних умовах вирішальний вплив мають умови живлення. Численні досліди свідчать, що у першій половині вегетації вища інтенсивність фотосинтезу спостерігається при менших дозах поживних речовин, а в другій - при більш високих.

Дихання

Вивільнення енергії відбувається в процесі дихання, який пов'язаний з розкладом органічних речовин.

На практиці необхідно з одного боку створювати сприятливі умови для дихання, яке забезпечує енергією ріст рослин і нагромадження цукру в коренеплодах, а з другого - зводити до мінімуму дихання, пов'язане з непродуктивним витрачанням органічним речовин протягом вегетаційного періоду, під час збирання і зберігання коренеплодів. Лише при найбільш сприятливому співвідношенні фотосинтезу і дихання можна мати максимальну продуктивність цукрових буряків.

Протягом вегетаційного періоду інтенсивність дихання залежить від багатьох причин, більшість з яких можна регулювати агротехнічними заходами.

Період найбільшої інтенсивності дихання коренеплодів збігається з максимальною асиміляційною діяльністю листків, а в міру нагромадження цукру в них процес дихання уповільнюється. При відносно розвиненому листковому апараті і надмірному внесенні добрив у жаркі дні порушується водний баланс рослин, спостерігається депресія фотосинтезу і посилення процесу дихання.

Найбільш різко дихання посилюється при надмірному азотному живленні. Калій діє каталітично на дихальні ферменти і підвищує життєдіяльність рослин буряків, стійкість їх до коливань температури. Пошкодження рослин шкідниками, ураження хворобами активізує дихання і призводить до непродуктивних витрат енергії. Найбільш небажане інтенсивне дихання при зберіганні коренеплодів у польових кагатах і на цукрових заводах.