Організмічна типологія Клода Сіго

Французький лікар Клод Сіго створив типологію, за якою стверджував про те, що організм людини і його розлади залежать від середовища та вроджених схильностей. Кожній системі організму відповідає певне зовнішнє середовище, що впливає на неї. Так, повітря - джерело дихальних реакцій; їжа, що потрапляє в травну систему, - харчових; моторні реакції відбуваються у фізичному середовищі; соціальне середовище викликає різні мозкові реакції. З огляду на це, залежно від переважання в організмі однієї із систем, виділив чотири основні типи статури: дихальний, травний, мускульний і церебральний (мозковий), кожному з яких відповідають певні особливості темпераменту. А безпосередньо властивості темпераменту розуміються як спадкові (вроджені), пов'язані з індивідуальними відмінностями у будові тіла (статурі) - зростом, повнотою або пропорціями.

Теорія Ернеста Кречмера

Німецький психіатр Кречмер вважав, що відмінності в будові тіла вказують на певні відмінності в темпераменті, а тому стверджував, що тип статури визначає психічні особливості людей і схильність їх до відповідних психічних захворювань. Він виділив чотири основних характеристики, які, на його думку, становлять основний зміст темпераменту: психастезія (надмірне підвищення або пониження чутливості стосовно психічних подразників), фон настрою (схильність до веселощів або печалі), психічний темп (прискорення або затримка психічних процесів загалом і окремо взятих) та загальний руховий темп (рухливість або загальмованість, траєкторія рухів).

Він виокремив чотири конституційні типи: лептосоматик (високий зріст, худий, плоска грудна клітка, витягнуте обличчя, довгий тонкий ніс), пікнік (багата жирова тканина, надмірна повнота, малий або середній зріст, кругла голова на короткій шиї), атлетик (добре розвинені м'язи, міцна будова тіла, високий або середній зріст, широкий плечовий пояс і вузькі бедра, випуклі кістки обличчя) і диспластик (неправильна будова тіла). Відповідно Е. Кречмер розрізняє три типи темпераменту: шизотимічний, циклотимічний та іксотимічний.

Шизотиміки мають лептосоматичну або астенічну статуру, замкнуті, схильні до коливань емоцій, уперті, мало піддаються до зміни установок та поглядів, важко пристосовуються до оточення.

Іксотиміки мають атлетичну будову тіла, спокійні, маловразливі зі стриманими жестами та мімікою, з невисокою гнучкістю мислення, часто дріб'язкові.

Пікнічну будову тіла мають циклотиміки, емоції яких коливаються між гарним та поганим настроєм, вони легко контактують з людьми і реалістичні у поглядах.

Конституційна типологія особистостей Вільяма Шелдона

Вільям Шелдон припускав, що тіло і темперамент - це два параметри людини, які пов'язані між собою, ставив у пряму залежність тілесні особливості й особливості темпераменту. Запропонував виділяти такі типи особистості: ендоморфний, мезоморфний і ектоморфний.

Ендоморфний тип (великий живіт, значні жирові відкладення на плечах і стегнах, слабкі кінцівки) схильний до вісцеротонії (внутрішньої напруги), товариський і поступливий, привітний, любить комфорт, легко виражає свої почуття. У важкі хвилини прагне спілкування, в стані сп'яніння стає чулим і м'яким.

Мезоморфний тип (могутня статура, груди "колесом", квадратна голова, широкі долоні і ступні) схильний до соматотонії (тілесної напруги), неспокійний, часто агресивний, полюбляє пригоди, потайливий у почуттях і думках. У поставі й діях цей тип виражає впевненість, складні життєві ситуації прагне вирішувати поведінково, через зміну світу навколо себе, у стані сп'яніння настирливий й агресивний.

Ектоморфний тип (худорлявий і високий, зі слабо розвиненими внутрішніми органами, худе обличчя, вузька грудна клітка, тонкі довгі кінцівки) схильний до церебротонії (мозкової напруги), загальмований та інтровертний, нетовариський, потайливий, скутий. У важких ситуаціях схильний до самоти, у стані сп’яніння практично не змінює своєї звичайної поведінки і стану.

Психічні теорії

Визначення темпераменту як психічного механізму, що проявляється в постійності співвідношення комплексу показників та процесів психіки, поклало початок вивченню темпераменту в розумінні його як такого, що підпорядковує психічні процеси.