2020-04-20
155
і
ждаться) зароджуватися.
рождение народження, ср., (не-
оконч. д.— ещё) народжування,
ер.
рожь ж. жито, ер.
роза (растение и цветок.) троянда,
ж.
розница ж. роздріб, -робу, м.
розничный роздрібний.
рознь ж. 1. (вражда) ворожнеча, ж.;
(несогласие) незгода, ж., незла-
года, ж.; (раздор) розбрат, -ту,
м.; (ссоры) чвари, р. чвар, ми.; 2.
в знач. сказ, різниться.
розовый І. трояндовий, реже троянд-
ний; 2. (о цвете) рожевий.
розыгрыш м. розиграш, -шу, м.
розыск м. розшук, -ку, м., розшукан-
ня, ср., (неоконч. д.— обычно)
розшукування, ср.
роиться роїтися; (о мыслях — ещё)
снувати, снуватися.
рой рій, р. рою и (только прям.) роя,
м.
рокотать рокотати, -кочу, -кочеш,
рокотіти, -кочу, -котиш; (грохо-
тать) гуркотіти, гуркотати.
роль роль, ж.
роман роман, -ну, м.
романтика романтика, ж.
романтический и романтичный ро-
мантичний.
ронять 1. упускати, пускати; 2.
(сбрасывать) скидати; (опроки-
дывать) перекидати; (сталки-
вать) зштовхувати; 3. (терять)
губити; 4. (давать возможность
|
|
|
упасть оторвавшемуся) ронити;
(лишаться чего-л., теряя) губи-
ти; (сбрасывая) скидати; 5.
(опускать голову, руки) опуска-
ти; 6. (небрежно произносить
слова и т. п.) кидати; (как бы
невзначай — ещё) закидати;
(цедить) цідити, -джу, -диш; 7.
(унижать) принижувати.
ропот м. 1. (недовольство) ремство,
ср., ремствування, ср., нарікання,
ср.; 2. (глухой шум) гомін, -мону,
м.
роптать ремствувати, нарікати.
роса роса, ж.
роскошный розкішний; (пышный,
цветущий — ещё) пйшний; (пре-
восходный, отличный — обычно)
чудовий.
роскошь ж. розкіш, ж.; (излишества
в жизненных удобствах — ещё)
розкоші, -шів, ми.; (пышность)
пишність, ж., пишнота, ж.
роспись ж. \. (действие) розмалю-
вання, ср., (неоконч. д.— ещё)
розмальовування, ср.; 2. (стен-
ная живопись) малювання, ср.;
(узоры — на предметах) мере-
жання, ср., мереження, ср.; 3.
(письменный перечень) розпис,
-су, м.; (список) список, -ску, м.;
4. (подпись) підпис, -су, м.; (рас-
писка) розписка, ж.; (весь текст
и подпись) напис, -су, м.
рост м. \. (действие) ріст, р. росту,
м.; (увеличение) збільшення, ср.,
зростання, ср.; (разрастание)
розростання, ср.; 2. (возраста-
ние, совершенствование, улучше-
ние) зростання, реже зріст, р.
зросту, м., ріст; (увеличение) збіль-
шення, ср.; 3. (размеры челове-
ка или животного) зріст, реже
ріст; высокого ~ ста високий на
зріст, високого зросту.
ростовщик лихвар, -ря, м.
росток 1. росток, -тка, м., паросток,
м.; (семени — обычно) кільчик,
-ка, м.; 2. (черенок) живёць,
-вця, м., паросток.
рот рот, р. рота, м.
роща ж. гай, р. гаю, м.; (дубовая)
діброва, ж.
рубанок рубанок, -нка, м.
|
|
|
рубаха и рубашка сорочка, ж.
рубеж м. 1. межа, ж., рубіж, -беж у,
м.; (грань) грань, ж.; 2. (госу-
дарственная граница) кордон,
-ну, м.
рубить 1. рубати; (деревья и т. п.—
ещё) стинати; 2. (измельчать
мясо, капусту и т. п.—обычно)
сі«ти (січу, січеш); (капусту —
ещё) шаткувати.
рубль карбованець, -нця, м.
ругань ж. лайка, ж.; (укоры —
ещё) картання, ср.
ругательный лайливий.
ругательство ср. лайка, ж.
ругать лаяти, сварити; (корить) га-
нити, картати.
ругаться лаятися; (ссориться —
ещё) сваритися.
руда руда, ж.
рудник м. рудник, -ка, т., копальня,
ж.
ружейный рушничний.
ружьё ср. рушниця, ж.
руйна руїна, ж.
рука рука, ж.; <^> на скорую ~ ку
нашвидку, нашвидкуруч, на
швидку руку.
рукав рукав, -ва, м.
руководитель керівник, -ка, м.
руководить керувати.
руководство ср. 1. керівництво, ср.;
(действие — ещё) керування,
ср.; (водительство — ещё) про-
від, -воду, м.; 2. (учебное посо-
бие) посібник, -ка, м.; (учебник)
підручник, -ка, м.; (наставление)
порадник, -ка, м.
руководствоваться керуватися.
руководящий прил. 1. (который ру-
ководит) керівний; (ведущий)
провідний; ~ щие органы керівні
органи; ~ щая идея провідна
ідея; 2. (служащий руководством)
провідний, для керівництва;
~ щие указания вказівки для
керівництва, провідні вказів-
ки.
рукоделие рукоділля, ср.; (шитьё —
ещё) шитво, ср.
рукопись ж. рукопис, -су, м.
рукоплескать плескати (плещу,
плёщеш) [в долоні], аплоду-
вати.
рукопожатие ср. рукостискання, ср.,
потиск руки (рук), м.; обменять-
ся ~ тиями потиснути один одно-
му руки.
рукоятка ж. рукоятка, ж.; (ручка)
ручка, ж., держак, -ка, м.
рулевой 1. прил. рульовий, стерно-
вий; 2. сущ. рульовий, -вого, м.,
стерновий, -вого, м., стерничий,
-чого, м.; (кормчий) керманич,
-ча, м.
руль м. кермо, ср., руль, -ля, м.;
(на судне — обычно) стерно,
ср.
румын румун, -на, м.
румынский румунський.
румяный рум'яний.
рупор рупор, -ра, м.
русло річище, ср., русло, ср.
русский 1. (относящийся к России)
російський; 2. (относящийся к
Древней Руси) руський; З. сущ.
росіянин, -на, м.
русый русявий, русий.
рухнуть 1. повалитися; (обрушить-
ся) завалитися; (упасть — ещё)
упасти (упаду, упадёш); 2. (раз-
ладиться) перен. зруйнуватися;
(о надеждах и т. п.) загинути,
пропасти.
ручательство ср. порука, ж., запору-
ка, ж.
ручаться рушитися, ручатися.
ручей струмок, -мка, м., реже потік,
-току, м., ручай, -чаю, м.
ручка ручка, ж.
ручной ручнйй; (о животных: не ди-
кий) свійський.
рушить руйнувати; (ломая, разби-
вая — ещё) розвалювати; (ва-
лить — ещё) валйти.
рыба рйба, ж.
рыбак рибалка, -ки, м., рибак, -ка, м.
рыбалка м. (рыбная ловля) разг.
риболовля, ж., рибалки, -лок,
мн., рибалка, ж.
рыбий риб'ячий.
рыбный рйбний; (изобилующий ры-
бою) рйбний; (относящийся к
рыбе) риб'ячий.
рыболов рибалка, -ки, м.
рыболовецкий рибальський, риболо-
вецький.
рыдание ридання, ср., голосіння, ср.
рыдать ридати, голосити, -лошу,
-лбсиш.
рыжий рудйй.
рыло рйло, ср.
рыльце ср. (часть пестика цветка)
приймочка, ж.
рынок рйнок, -нку, м.; (базар) ба-
зар, -ру, м.
рысак рисак, -ка, м.
рыскать (бегать в поисках) ганяти;
(носиться разг.— ещё) гасати;
(выискивать) нишпорити; (ис-
кать ~~ ещё) шукати.
рысь ж. (бег) рись, ж., клус, -су, м.
рытвина ж. вибій, -бою, м., вибоїна,
ж.
рыть рйти; (копать — обычно) ко-
пати.
рыхлый I. пухкий; (рассыпчатый)
розсйпчастий, сипкий; (хрупкий)
крихкий; (трухлявый) трухля-
вий, трухлий; (пористый) дірчас-
тий; 2. (дряблый) крихкотілий;
(обрюзглый) брезклий; 3. (без-
вольный, вялый) кволий, в'ялий.
рыцарь рицар, -ря, м.; (поэт., пе-
рем.— ещё) лицар, -ря, м.
рычаг м. важіль, -желя, м., підойма,
|
|
|
ж.
рычать ричати; (о собаке, волке и т.
п. или перен.) гарчати.
рьяный 1. палкий, завзятий, запов-
зятий; (горячий — ещё) гаря-
чий; (усердный) щйрий; 2. (рез-
вый — о лошади) баский, гаря-
чий.
рябина (дерево, ягоды) горобина, ж.
рябой рябйй; (о курах — ещё) зо-
зулястий.
рябь ж. 1. (на воде) брижі, р. бриж,
мн.; (мелкая — ещё) жмури.^
-рів, мн.; 2. (пятнышки) ряботин-
ня, ср.; 3. (мельканье в глазах)
мигтіння, ср., миготіння, ср., ря-
бизна, ж.
ряд м. I. ряд, -ду, м.; 2. (строй в одну
линию) ряд, лава, ж.; (шеренга)
шеренга, ж.; 3. (вереница, неко-
торое количество) ряд, низка, ж.,
шеренга; 4. с.-х. рядок, -дка, м.,
ряд; (полоса покоса) ручка, ж.
рядовой 1. прил. рядовий; (обык-
новенный — ещё) звичайний; 2.
прил. воен. рядовий; З. сущ. ря-
довйй, -вого, м.
рядом нареч. (с кем, с чем) поряд
кого, чого, з ким, з чим,
рядом з к и м, з чим; (возле)
поруч кого, чого, з ким, з
чим; (около) обіч к о г о, ч о г о,
побіч, побік кого, чого, з
к и м, з чим; (поблизости) по-
близу, близько к о г о, ч о г о; са-
дись р. со мной сідай поруч мене
(зі мною); они живут тут р. вони
живуть тут поряд (рядом, побли-
зу).
с и со предл. 1. с р. з, із, зі к о г о,
чого, за чим; уйти со двора
піти з двору; с вашего разреше-
ния з вашого дозволу, за вашим
дозволом; 2. (начиная с) с р. від,
із, зі чого; с утра до вечера від
(з ранку до вечора; 3. (по причи-
не, из-за) с р. з, із, зі, зо, від
чого; сгорать со стыда згоряти
з (від) сорому; 4. с в. з, із к о г о,
що: пробыл с месяц пробув з
місяць; 5. с т. з, із, зі ким, чим,
а также другие предлоги или без
них; брат с сестрой брат із сест-
рою; со мной зі мною; с вашей
помощью з (за) вашою допомо-
гою, при вашій допомозі; с виду
на вйгляд.
сабля шабля, ж.
саботаж саботаж, -жу, м.
саботажник саботажник, -ка, м.
сад сад, -ду, м.; (поменьше) садок,
-дка, м.; детский с. дитячий са-
док.
садиться 1. сдати; 2. (оседать) сіда-
ти, осідати; 3. (о ткани — укора-
чиваться) збігатися, зсідатися.
садовник садівник, -ка, м., садівни-
чий, -чого, м.
садоводство садівництво, ср.
сажать саджати, _ садити, -джу,
|
|
|
-диш; (усаживать; о растени-
ях — ещё) садовити.
саженец м. саджанець, -нця, м.; (о
луке, картофеле) саджанка, ж.
салазки саночки, -чок, мн., санчата,
-чат, мн.
салат м. салат, -ту, м., салата, ж.
сало ср. сало, ср.; (говяжье, ба-
ранье, свечное) лій, р. лою, м.;
(внутреннее) здір, р. здору, м.;
(топлёное свиное, птичье) сма-
лець, -льцю, м.
салфетка серветка, ж., салфетка, ж.
сальный 1. сальний; (о свече) лойо-
вий; (жирный) масний; 2. (заса-
ленный) засмальцьований, заяло-
жений.
салют салют, -ту, м.
салютовать салютувати.
сам мест, сам, м. (ж. сама, ср. само,
саме, мн. самі, сами).
самец самець, -мця, м.; (о птицах,
некрупных животных — ещё)
самчик, -ка, м.
самка самка, ж., самиця, ж.
самовольный 1. самовільний; 2. (свое-
вольный) свавільний.
самодельный саморобний.
самодержавие самодержавство, ср.
самодеятельность самодіяльність, ж.
самодовольный самовдоволенні!, са-
ги озадоволений.
самозащита ж. самозахист, -ту, м.;
(самооборона) самооборона, ж.
самокритика самокритика, ж.
самолёт літак, -ка, м.
самолюбивый самолюбний, самолю-
бивий; (с гонором) гонористий,
гоноровитий.
самолюбие ср. самолюбство, ср., са-
молюбність, ж., самолюбивість,
ж.
самомнение ср. зарозумілість, ж., за-
розуміння, ср.
самонадеянный самовпёвнений.
самообладание ср. самовладання,
ср., реже самовлада, ж.
самообслуживание самообслугову-
вання, ср.
самоопределение самовизначення,
ср.
самоотверженность самовідданість,
ж.
самоотверженный самовідданий.
самопожертвование ср. самопожерт-
ва, ж., самопожертвування, ср.
самородок горн., перен. самородок,
-дка, ж.
самосвал самоскид, -да, м.
самостоятельность самостійність, ж.
самостоятельный самостійний.
самотёк самоплйв, -ву, м.
самоубийство самогубство, ср., са-
мовбивство, ср.
самоуверенный самовпёвнений.
самоуправление самоврядування,
ср.
самоходный самохідний.
самочувствие самопочуття, ср., са-
мопочування, ср.
самый мест. 1. самий, м. (ж. сама,
ср. саме, мн. самі), усилит, самі-
сінький; (сам) сам; в тот же
самый день того самого дня, у той
самий день; в самом деле на-
справді; 2. (в сложных формах
превосх. ст. прил. передаётся
приставкой най-) самый дорогой,
найдорожчий.
санаторий санаторій, -рію, м.
сани сани, -ней, мн.
санитар санітар, -ра, м.
санитарный санітарний.
санки уменьш., ласк, санки, -нок,
мн., ґринджоли, -джол, мн.
санкционировать санкціонувати.
сантиметр сантиметр, -ра, м.
сапог чобіт, -бота, м.
сапожник швець, р. шевця, м., реже
чоботар, -ря, м.
сапожный 1. шевський, реже чобо-
тарський; 2. (обувной) взуттє-
вий; ~ ная щётка щітка для взут-
тя.
сарай м. сарай, -рая, м.; (открытый '
с одной или нескольких сторон)
повітка, ж.
саранча сарана, ж.
сатира сатира, ж.
сатирический и сатиричный сатирйч-'
ний.
сахар цукор, -кру, м.
сахарница цукорниця, ж.
сахарный 1. цукровий; ~ ный заводі
цукровий завод; 2. перен. мед6-|
вий, солодкий; ~ ные речи медб- ]
ві (солодкі) речі.
сбегать збігати; (о воде — обычно)^
стікати.
сбегаться збігатися.
сбежать збігти (збіжйть); стекти|
(стечё); см. сбегать.
сбежаться збігтися (збіжиться); см.\
сбегаться.
сберегательный ощадний.
сберегать 1. (сохранять) зберігати^
2. (откладывать) заощаджувати
сбережение 1. (действие) зберігай^
ня, ср., збереження, ср.; заоща
дження, ср.; заощаджування!
ср.; 2. (накопленная сумма) за-ї
ощаджений.
сберечь 1. зберегти, -режу, -режёш;
2. заощадити, -джу, -диш; см.
сберегать.
сбивчивый плутаний; (противоречи-
вый) суперечливий.
сближать зближувати, зближати;
~ ться зближуватися, зближати-
ся.
сблизить зблизити (зближу, збли-
зиш); ~ ться зблизитися; см.
сближать,
сбоку нареч. збоку.
сбор м. збірі р. збору, м.; (неоконч.
д.— обычно) збирання, ср.
сборник м. збірник, -ка, м.; (собра-
ние — обычно) збірка, ж.
сборный збірний,
сбрасывать скидати,
сбросить скинути; см. сбрасывать,
сбывать 1. (продавать) збувати; 2.
(кого, что — избавляться) збу-
ватися кого, чого, збувати
кого, що.
сбываться збуватися; (осуществ-
ляться — обычно) справджува-
тися, здійснюватися.
сбыт збут, -ту, м.
сбыть 1. збути (збуду, збудеш); 2.
збутися, збути; см. сбывать,
сбыться збутися (збудеться); справ-
дитися, здійснитися; см. сбывать-
ся.
свадебный весільний,
свадьба ж. весілля, ер.
сваливать 1. звалювати; 2. (сбрасы-
вать) скидати; 3. (вину, ответст-
венность) звертати, скидати,
складати, звалювати,
свалить 1. звалити; 2. скинути; 3.
звернути, скинути, скласти (скла-
ду, складеш), звалити; см. сва-
ливать.
сваривать зварювати,
сварить зварити; см. сваривать.
сварка ж. зварювання, ср., зварен-
ня, ер.
свая паля, ж.
сведение ср. І. (известие) відомість,
ж.; 2. (знания) знання, ср.; при-
нимать к ~ нию брати до відома,
сведущий знаючий; (понимающий)
тямущий, тямкий, тямовитий, тя-
мучий; (опытный) досвідчений;
(знакомый) обізнаний з чим.
свежесть 1. (качество, свойство) сві-
жість, ж.; 2. (прохлада) прохоло-
да, ж., свіжість.
свежий свіжий; (о погоде — обыч-
но) холоднуватий.
свёкла ж. буряк, -ка, м.
свекольный буряковий.
свёкор свёкор, -кра, м.
свекровь свекруха, ж.
свергать скидати; (низвергать —
ещё) валити.
свергнуть скинути; повалити; см.
свергать.
свержение скинення, ср., (неоконч.
д.— ещё) скидання, ср.; повален-
ня, ср.; см. свергать.
сверить звірити; см. сверять.
сверкать блискати, усилит, блискоті-
ти, -кочу, -котиш, виблискувати,
ряхтіти.
сверкнуть блиснути, виблиснути; см.
сверкать.
сверлить 1. свердлити, свердлувати;
2. (протачивать отверстия — о
насекомых) точити.
сверло ср. свердел, -дла, м., свердло,
ср.
свернусь 1. згорнути; стулити; скру-
тити (скручу, скрутиш); звити
(зів'ю, зів'єш); 2. звернути; збо-
чити; повернути; 3. згвинтити,
-нчу, -нтйш; см. свёртывать.
свернуться 1. згорнутися; стулитися;
скрутитися (скручуся, скрутиш-
ся); звитися (зів'юся, зів'єшся);
2. зсістися (зсядеться), скипіти-
ся, -питься; см. свёртываться.
сверстник одноліток, -тка, м., ровес-
ник, -ка, м., перевесник, -ка, м.
свёрток згорток, -тка, м., пакунок,
-нка, м., суверток, -тка, м.; (из
бумаги, полотна и т. п.) сувій,
-вою, м.
свёртывать и сворачивать 1. згорта-
ти; (складывать — о листьях, ле-
пестках — ещё) стуляти, стулю-
вати; (скручивать) скручувати;
(свивать) звивати; 2. (в сторону)
звертати; (уклоняться, сходить с
прямого пути — ещё) збочувати;
(поворачивать) повертати; З.
(свинчивать) згвинчувати.
свёртываться и сворачиваться 1.
згортатися; (сжиматься, склады-
ваться — ещё) стулятися, стулю-
ватися; (скручиваться) скручу-
ватися; (свиваться) звиватися;
2. (о молоке и пр.) зсідатися,
скипатися.
сверх предл. с р. 1. (поверх) поверх
чого; 2. (свыше, больше) над,
понад щ о; с. плана над (понад)
план; 3. (кроме, помимо) крім
чого, опріч, разг. окрім чого;
4. (вопреки) над Ід о; с. наших
надежд над наші надії.
сверхмощный надпотужний.
сверхплановый надплановий, понад-
плановий..
сверху нар'еч. 1. зверху; 2. (с высоты,
свыше) згори, зверху; смотреть с.
вниз дивитися згори (зверху)
вниз; 3. (на поверхности) поверх,
зверху.
сверхурочный понаднормовий, над-
нормовий; (внеочередной) поза-
черговий.
сверчок цвіркун, -на, м.
свершаться ставитися; (осуществ-
ляться) здійснюватися; (сбы-
ваться) збуватися.
свершиться статися; здійснитися;
збутися; см. свершаться.
сверять звіряти.
свести 1. звести (зведу, зведеш);
скорчити, зсудомити; 2. перевес-
ти, звести; 3. перебити, -б'ю,
-б'єш, перевести; 4. вивести; см.,
сводить І—4.
свет ' м. світло, ср.; (освещение —
ещё) освітлення, ср.; (рассвет)
світанок, -нку, м.
свет2 (мир) світ, -ту, м.
светать безл. світати, розвиднятися,
розвиднюватися, дніти.
светило світило, ср.
светить світити (свічу, світиш);
(очень ярко — ещё) висвічувати;
(о звёздах и перен.— ещё) зорі-
ти; ~ ться світитися; зоріти.
светло 1. нареч. ясно; світло; см.
светлый; 2. в знач. сказ, (видно)
видно; (перен.— о настроении)
ясно.
светло-русый русявий.
светлый яснйй; (преимущественно
перен.) світлий; (радостный —
часто) пресвітлий; (о ночи —
ещё) видний; ~ лое будущее пе-
рен. світле (ясне) майбутнє.
световой світловий.
светофор світлофор, -ра, м.
светящийся прил. світний, світляний,
який (що) світиться.
свеча и свечка свічка, ж.; (боль-
шая — ещё) свіча, ж.
свидание ср. побачення, ср.; (встре-
ча) зустріч, ж.
свидетель свідок, -дка, м.
свидетельство ср. 1. (показание)
свідчення, ср.; 2. (подтверждаю-
щий факт) свідчення, посвідчен-
ня, ср., свідоцтво, ср.; (доказатель-
ство) доказ, -зу, м.; З (документ)
свідоцтво; (удостоверение) по-
свідчення, посвідка, ж.
свидетельствовать (подтвердить ис-
тинность} свідчити, посвідчувати.
свинья свиня, ж.
свирель сопілка, ж.
свирепствовать лютувати, лютитися
(лючуся, лютишся).
свирепый лютий; (жестокий) жорс-
токий.
свисать звисати; (склоняться —
ещё) схилятися; (обвисать —
ещё) обвисати; (нависать —
ещё) нависати.
свиснуть звиснути; схилитися; об-
виснути; нависнути; см. свисать.
свист м. свист, -ту, м.; (действие)
свистання, ср., свистіння, ср.
свистеть и свистать свистіти (свищу,
свистиш), свистати (свищу, сви-
щеш).
свистнуть свиснути; см. свистеть.
свисток свисток, -тка, м.
свитер светр, -ра, м.
свобода 1. воля, ж., свобода, ж.; 2.
(вольность) вільність, ж.; сде-
лаю это на ~ де (на досуге)
зроблю це на дозвіллі.
свободный вільний.
свободолюбивый волелюбний, віль-
нолюбний, свободолюбний.
сводить 1. зводити, -джу, -диш; (о
судороге) корчити, судомити; 2.
(изменять тему разговора) пере-
водити, зводити; 3. (переносить
рисунок, изображение) переби-
вати, переводити; 4. (выводить
пятна и т. п.) виводити; 5. (унич-
тожать) винищувати, нищити,
знищувати.
сводка ж. (объединённые данные,
сведения) зведення, ср.
сводный зведений; (сборный) збір-
ний.
своевременный своєчасний; (сде-
ланный вовремя — ещё) вчас-
ний.
своенравный норовистий; (кап-
ризный, прихотливый) примхли-
вий.
своеобразный своєрідний.
свой мест,, свій, м. (ж. своя, ср. своё,
мн. свої).
свойственный властивий.
свойство ср. властивість, ж.
сворачивать см. свёртывать.
свысока нареч. звисока, реже згорй;
(гордо) згорда, спогорда.
свыше 1. нареч. згорй; приказ с.
наказ згорй; 2. пдедл. ср. понад
щ о; (больше) більше (більш).
ніж що;^ с. ста человек'понад
сто чоловік, більше, ніж сто чо-
ловік.
связать 1. зв'язати (зв'яжу,
зв'яжеш); сполучити; поєднати;
пов'язати; 2. вив'язати; сплести;
см. связывать.
связист зв'язківець, -вця, м.
связка ж. 1. (вязанка) в'язка, ж.;
(нанизанных предметов — ещё)
низка, ж.; (дорожных вещей и т.
п.) пакунок, -нка, м.; 2. грамм.
и пр. зв'язка, ж.
связующий прил. сполучний.
связывать 1. зв'язувати; (соеди-
нять — ещё) сполучати; (друж-
бой и т. п.— ещё) єднати; (увя-
зывать — обычно) пов'язувати;
2. (изготовлять вязкой) вив'язу-
вати; (чулки — ещё, сети и т.
п.— обычно) сплітати.
связь ж. 1. зв'язок, -зку, м.; 2. (с
чем — отношение) зв'язок з
ч и м, відношення до чого; З.
(отношения между людьми, госу-
дарствами и т. п.) зв'язок, відно-
сини, -син, мн.; 4. (о личных,
частных связях — ещё) стосун-
ки, -ків, мн.; 5. (средство обще-
ния) зв'язок, сполучення, ср.; же-
лезнодорожная с. залізничний
зв'язок, залізничне сполучення;
служба ~ зи служба зв'язку.
священный священний.
сгибать згинати; ~ ться згинатися.
сговариваться 1. зговорюватися;
(договариваться) домовлятися,
умовлятися; (с тайной целью —
обычно) змовлятися; 2. (дости-
гать взаимного понимания) по-
розуміватися.
сговор м. зговір, -вору, м.; (с тайной
целью — обычно) змова, ж.
сговориться 1. зговоритися; домови-
тися, умовитися; змовитися; 2.
порозумітися; см. сговариваться.
сговорчивый згідливий, зговірливий;
(уступчивый) поступливий.
сгорать згоряти, згорати.
сгореть згоріти; см. сгорать.
сгоряча нареч. згарячу; (погорячив-
шись, вспылив) зопалу; (не поду-
мав, опрометчиво) спрожогу.
сдавать 1. здавати; 2. (экзамены,
зачёты и т. п.) складати; З. (усту-
пать, сдаваться) поступатися,
здаватися; 4. (подаваться, ху-
деть, увядать) подаватися, мар-
ніти,, осуватися.
сдаваться здаватися; (поддавать-
ся — ещё) піддаватися.
сдать 1. здати (здам, здаси); 2.
