Істотною новелою нового СК України є введення інституту окремого проживання подружжя (ст. 119 СК) або сепарації. Радянське сімейне законодавство не закріплювало положень щодо цього питання, хоча факт роздільного проживання подружжя брався судами до уваги під час поділу їхнього майна (ч. 2 ст. 28 КЗпШС України).
Режим окремого проживання подружжя може бути встановлено судом: а) за взаємною заявою подружжя, коли чоловік та жінка не можуть проживати разом і згодні щодо встановлення такого режиму. Це може бути викликано певними проблемами в сім'ї, якщо подружжя ще остаточно не вирішило питання щодо розірвання шлюбу і бажає перевірити свої почуття, з'ясувати подальші наміри щодо збереження чи незбере-ження сім'ї; б) за позовом одного з подружжя у разі небажання дружиниабо чоловіка проживати спільно. В такому випадку ініціатором роздільного проживання виступає лише один із подружжя (ч. 1 ст. 119 СК).
Відповідно до ч. 2 ст. 120 СК у разі встановлення режиму окремого проживання виникають такі наслідки: а) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; б) дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
|
|
Зазначена норма передбачає дуже важливі наслідки особистого та майнового характеру. Так, за окремого проживання припиняється режим спільної сумісної власності подружжя, не діють правила, які встановлені законом щодо їх майна. Утім, сторони мають право положення п. 1 ч. 2 ст.120 СК щодо майна, яке буде набуто при окремому проживанні подружжя, змінити шлюбним договором. Це випливає з ч. 1 ст. 120 СК, в якій, зокрема зазначено, що встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені шлюбним договором. Це означає, що подружжя може звернутися до суду із заявою про встановлення режиму окремого проживання та до нотаріуса щодо посвідчення шлюбного договору, в якому будуть встановлені правила щодо правового режиму їхнього майна. В договорі сторони можуть, наприклад вказати, що окремі речі, які сторони набуватимуть під час окремого проживання, будуть становити їх спільну (сумісну або часткову власність), спільне майно, набуте під час шлюбу та продане під час окремого проживання, буде належати одному з подружжя, передбачити інші моменти.
Особисті відносини подружжя, які врегульовані ст. 120 СК пов'язані з визначенням походження дитини, яка була народжена дружиною після спливу десяти місяців після встановлення режиму окремого проживання, та порядком усиновлення дитини одним із подружжя. СК України не містить вказівки щодо інших особистих прав та обов'язків подружжя у цей період. У формальному розумінні це означає, що такі права й обов'язки подружжя зберігаються.
|
|
Запитання та завдання для самоконтролю
1. Які існують підстави припинення шлюбу?
2. В чому полягають особливості припинення шлюбу внаслідок його розірвання?
3. В яких випадках розірвання шлюбу здійснюється державними органами державної реєстрації актів цивільного стану?
4. В яких випадках розірвання шлюбу здійснюється за рішенням суду?
5. В чому полягають правові наслідки розірвання шлюбу?
Розділ 111 ПРАВОВІДНОСИНИ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ
Глава 8
Визначення походження дітей