Укладення шлюбу являє собою юридичний факт, що породжує комплекс правових наслідків, майнового і немайнового характеру1. Тому надзвичайно важливо визначити право, що підлягає застосуванню для регулювання шлюбних (подружніх) правовідносин з іноземним елементом. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про МПП» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя2, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого — право, з яким обидва з подружжя мають найтісніший зв'язок іншим чином (ч. 1); подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання (ч. 2); при цьому вибір права обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя, а якщо особистий закон подружжя стає спільним, то угода про вибір права припиняється (ч. 3). Крім того, згідно зі ст. 62 Закону України «Про МПП» вибір права має бути здійснений у письмовій формі або явно випливати з умов шлюбного договору. Угода сторін щодо вибору права, що укладена в Україні, має бути нотаріально посвідчена.
|
|
1 Докладніше про це див. у розділі II.
2 У Законі України «Про МПП» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є; особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності — місце перебування (частини 1, 3 ст. 16). Правовідносини батьків та дітей. Права та обов'язки батьків і дітей (у тому числі, і по утриманню — Авт.) визначаються особистим законом дитини чи правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини (ст. 66 Закону України «Про МПП»).
Аліментні правовідносини с іноземним елементом. Відповідно до ст. 67 Закону України «Про МПП» зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин (крім аліментних правовідносин батьків та дітей — Авт.), регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання. Якщо зазначена особа не може одержати утримання згідно з правом, визначеним у вищезазначеній колізійній прив'язці, то застосовується право спільного особистого закону платника та отримувача аліментів. Якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згідно з вищезазначеними правилами, застосовується право держави, у якій платник аліментів має місце проживання.
Вимога про утримання родичів та інших членів сім'ї (крім батьків та дітей) не може бути задоволена, якщо відповідно до права місця проживання особи, яка зобов'язана надати утримання, такого зобов'язання про утримання не існує (ст. 68 Закону України «Про МПП»).