Вони розчистили шлях християнству

Что представляли собой люди Аттилы, которых европейцы назвали "варварами"? Почему на их знаменах был крест? Какой то был крест? И так ли дики и невежественны были кипчаки, как их представляют учебники истории?

Мурад Аджиев [Аджиев М. Тенгри-хан и Иисус Христос // Новое время. — 1993. — № 42]

— 3 приходом і зміцненням гунів розпочалося не просто велике пожвавлення торгівлі й культури в Припонтиді (гуни, зокрема, вигнавши готів, звільнили живильний шлях із варяг у греки, відновили зв'язки Подніпров'я з морським узбережжям, з грецькими містами тощо), а й розпочалася політична історія Русі-України, усього слов'янства.

Чого не розуміють ваші історики? Наприклад, прочитавши в літопису: "Рутила (цар гунів) ходив з Руссю на Візантію", роблять висновок: отже, була Руська держава, й гуни в союзі з нею ходили на Візантію. Але це зовсім не так! Гуни просто злилися з "місцевою" Руссю і становили одне політичне утворення. Зверніть увагу, монголів били й виганяли з Русі, а з гунами ніхто на Русі не воював і ніхто з Русі їх не виганяв. Вони свої, вони злилися з Руссю й повели її та весь приєднаний до неї слов'янський світ на Рим і подолали його! Але про це трохи пізніше.

Отже, місія гунів у праслов'янському світі мала, по-перше, політичний, а по-друге, що особливо важливо, духовний характер.

Гуни зміцнили на Русі мітраїстську віру, що похитнулася, зупинили наступ "перунізму" (язичництва), культивованого готами, тобто розчистили шлях християнству.

Звичайно, гунів не можна назвати християнами в загальноприйнятому розумінні цього слова, але поміркуйте самі: на їхніх прапорах був християнський хрест. Вони поклонялися "людині-небу" Тенгрі (творцю світу, що народився від земної матері й Небесного Духа). Ця кипчацька релігія, яку культивували на Алтаї, ґрунтувалася на величезних духовних масивах Тибету (Агарті), Індії, Персії. І, що цікаво, не лише хрест, а й основну церковну атрибутику тенгріанства принесли до Припонтиди гуни: ікони, кіот, іконостас, лампади, ладан, парчевий одяг священиків, молитви із земними поклонами тощо. Та й саме слово храм — "харам" (майдан перед палацом) — кипчацьке. В Києві, Харукані [Харукань — головне місто гунів-кипчаків на сході Малої Гунії — постало водночас з відбудовою й відродженням Києва за Аттили], інших поселеннях Припонтиди всі ці церковні атрибути запроваджувалися й удосконалювалися раніше, ніж в Західній Європі. Перший у світі храм з хрестом на куполі з'явився у Києві саме за часів Аттили.

Зверніть увагу: Аттила на чолі об'єднаного слов'янського війська рушив чомусь на Рим. Він не напав на Візантію, яка першою у Європі прийняла християнство і стала таким чином союзницею гунів.

Воїни Аттили перетворили в руїни саме північні міста Римської імперії. Там процвітало язичництво. Це незаперечний факт. Так само, як і те, що папа римський Лев 1452 року став перед Аттилою на коліна, благаючи пощадити Рим. Але не благання римського "жерця" зупинило полководця, а хрест, який, напевно, уперше з'явився в руках папи. То був тенгріанський хрест! Саме такий, як на штандарті Аттили. Він порятував Рим, залишивши його Вічним містом. Цей епізод зобразив великий Рафаель, щоправда, папу художник змалював не на колінах, а на коні.

Після походу Аттили Європа впевненіше пішла по шляху зміцнення і поширення християнства. Дива не було. Гуни мечем і пікою запровадили свою релігію, причому не аріанську (перекручену форму християнства), а ще ту, "доготську", "андріївську", яка стала згодом православ'ям. Тож не з катакомб постав християнський Рим, а, скоріше, з Києва.