Біржові індексні фонди як нова фінансова інституція (досвід США)

Закон України «Про інститути спільного інвестування» відкриває можливості для створення і функціонування біржових індексних фондів на українському фондовому ринку, що може істотно заповнити дефіцит надійних фінансових інструментів на даному сегменті грошового ринку країни. У прагненні підвищити ефективність і конкурентноздатність інвестиційних фондів, наш фондовий ринок не самотній. У США, де активи інвестиційних фондів складають астрономічну суму - 7 трлн. доларів, а число громадян, що розмістили в них свої заощадження перевищує 70 млн. чоловік, йдуть оживлені дискусії про те, як змінити механізм функціонування інвестиційних фондів, зробити їх більш привабливими і доступними для інвесторів. На рисунку 3.1 наводяться дані про активи взаємних фондів (mutual funds) у США, що представляють собою акціонерні інвестиційні фонди відкритого типу.

З 90-х років вартість активів збільшилася майже в 7 разів, і в 2001 році досягла майже 7 трлн. доларів. Зазначені фонди стали найбільшим інституціональним інвестором у США. За даними Іnvestment Company Іnstіtute, тільки в 2000 році обсяг угод по придбанню цінних паперів у портфелі взаємних фондів склав 4,9 трлн. доларів, загальна сума угод із продажу цінних паперів зазначеними фондами - 4,7 [9, c.317]. Взаємним фондам належить 23% акціонерного капіталу американських компаній.

 

 

Рис. 3.3 Активи взаємних фондів в США (млрд. дол.)

Джерело: Іnvestment Company Іnstіtute

 

Однак акції, що випускаються взаємними фондами, відсутні на біржовому ринку, хоча явні обмеження на здійснення таких угод у законодавстві відсутні. Причина подібного парадокса - донедавна не вдавалося створити модель справедливого, прозорого і ліквідного біржового ринку цінних паперів інвестиційних фондів, що забезпечує належний захист прав недосвідчених інвесторів.  

Власниками акцій взаємних фондів є мільйони недосвідчених інвесторів. У США 80% акцій взаємних фондів належить домогосподарствам, зазначеними акціями володіють 87,9 млн. чоловік, що представляють 50,6 млн. американських домогосподарств. Інвесторів приваблює відносно менша ризикованість інвестицій і можливість диверсифікованості вкладень. Заощадження, розміщені у фондах, громадяни розраховують використовувати для придбання житла, оплати вартості освіти, забезпечення старості чи непрацездатності, нагромадження спадщини й інших соціально значимих цілей. З цих причин порядок функціонування інвестиційних фондів регулюється з особливою старанністю.

Обіг цінних паперів інвестиційних фондів на біржі не завжди дозволяє мінімізувати величину відхилень біржових цін від вартості їхніх цінних паперів, що розраховується шляхом розподілу вартості чистих активів (ВЧА) інвестиційного фонду на кількість випущених їм цінних паперів, що знаходяться в обігу (далі - розрахункова вартість). Наприклад, згідно щодня публикуємі у газеті "Fіnancіal Tіmes" котируванням акцій інвестиційних трастів (unіt іnvestment trusts) на Лондонській фондовій біржі, розбіжність між біржовою ціною і розрахунковою вартістю акцій зазначених фондів іноді досягає 4000 і більш відсотків. При таких розбіжностях між біржовою ціною і розрахунковою вартістю цінних паперів інвестиційного фонду недосвідчений інвестор постійно піддається ризику продажу цінних паперів за ціною, що істотно нижче їхньої реальної вартості, чи придбання цих же цінних паперів по явно завищених цінах [9, c.320].  

У зв'язку з цим купівля-продаж цінних паперів інвестиційних фондів, як правило, здійснюється інвесторами прямо через керуючу компанію фондом за ціною, близької до їхньої розрахункової вартості. Ціна придбання (викупу) зазначених цінних паперів визначається як їхня розрахункова вартість "плюс" надбавка при розміщенні цінних паперів і "мінус" знижка при їхньому викупі. Крім того, у більшості випадків застосовується механізм форвардного ціноутворення: розрахункова вартість цінних паперів інвестиційного фонду, що купуються чи пропонованих до викупу не повідомляється інвестору на момент подачі заявки на придбання чи викуп цінних паперів інвестиційного фонду, а визначається на дату, наступну за днем надходження заявки на придбання чи викуп цінних паперів фонду. 

Для обслуговування угод з цінними паперами інвестиційних фондів при великих керуючих компаніях чи групах компаній створюється спеціалізована дистрибутерская мережа, що не пов'язана з біржами. Вона забезпечує виконання операцій по розміщенню, обміну і викупу цінних паперів фондів; розподілу дивідендів і інших платежів; інформуванню їх про кількість приналежних їм цінних паперів і операціях з ними; цілодобовому консультуванню по всьому комплексі питань, що виникають в інвесторів.

Про масштаби позабіржових угод з цінними паперами інвестиційних фондів США свідчать наведені на рис. 3.2 дані про обсяги угод по розміщенню і викупу акцій взаємних фондів, орієнтованих на довгострокові інвестиції.

Рис. 3.4 Динаміка розміщення і викупу акцій взаємних фондів в США (млрд. дол.)

Джерело: Іnvestment Company Іnstіtute

 

Як бачимо, за останні кілька років щорічні обсяги угод по розміщенню і викупу акцій довгострокових взаємних фондів перевищують суму в один трлн. дол. Ці цифри показують величезний потенціал інвестиційних фондів при реалізації біржових технологій обігу акцій, що випускаються ними.

    У сьогодення ж час при покупці акцій чи паїв інвестиційного фонду інвестор повинний заповнити спеціальний бланк заявки на придбання зазначених цінних паперів і разом з чеком в оплату їхньої вартості відправити її за адресою, що вказується в проспекті емісії цінних паперів інвестиційного фонду. Після надходження коштів в оплату вартості коштовних паперів інвестиційного фонду, що здобуваються, реєстратор вносить прибутковий запис в особовий рахунок інвестора в реєстрі і направляє повідомлення про зроблену операцію цьому інвестору.

    Цінні папери інвестиційного фонду можна придбати через фінансового посередника, у якого інвестор тримає грошовий рахунок і рахунок цінних паперів. У цьому випадку на основі розпорядження інвестора фінансовий посередник придбає акції (паї) інвестиційного фонду в керуючої компанії чи її агента і засвідчує їх у виді запису на рахунку цінних паперів інвестора, відкритому в цього фінансового посередника.

    Складно однозначно визначити чиє дана система економічно ефективною. Наведена вище статистика про обсяги і динаміку росту активів взаємних фондів у США свідчить про те, що інвестиційні фонди і без бірж привабливі для різних категорій інвесторів. Однак в останні роки в діяльності взаємних фондів у США намітилися ряд тривожних тенденцій, що, схоже, змушують керуючих фондів і регуляторів серйозно задуматися про необхідність удосконалювання технологій, застосовуваних взаємними фондами [9, 22].

На рис. 3.3 наводяться порівняльні дані про чистий приріст активів взаємних фондів у порівнянні з Exchange-Traded Funds (ETFs) - біржовими індексними фондами.

Рис.3.5 Приріст активів взаємних і біржових індексних фондів США (млрд. дол.)

Джерело: Іnvestment Company Іnstіtute

 

У 2000-2001 р. позначилася тенденція припинення приросту активів взаємних фондів. У 2000 р. активи цих фондів знизилися на 113,2 млрд. доларів, приріст активів у 2001 р. склав всього 3,7 млрд. доларів. За цей же час індексні фонди, що застосовують біржові технології купівлі-продажу цінних паперів, що випускаються ними, збільшилися на 31,8 млрд. доларів і 17,4 млрд. доларів відповідно в 2000 і 20001 р. [9, c.357].     

    Усе більшій критиці стали піддаватися керуючі компанії взаємних фондів через високий розмір витрат по управлінню даними фондами, що у середньому складають 1,0- 1,5% від вартості чистих активів фонду в рік, не включаючи комісій, що інвестори платять при придбанні і пред'явленні до викупу зазначених цінних паперів.

    Біржові індексні фонди в США сталі швидко розвиватися із середини 90-х років. Динаміка росту активів зазначених фондів показана на рис. 3.6.

 

Рис. 3. 6 Активи біржових інвестиційних фондів США (млрд. дол.)

Джерело: Іnvestment Company Іnstіtute

 

З 1994 р. загальна ринкова вартість активів біржових індексних фондів (ETFs) у США щорічно подвоювалася, збільшившись з 0,5 млрд. доларів у 1994 р. до 83 у 2001 році. Ріст активів ETFs у США продовжився навіть у 2001 р., незважаючи на те, що в умовах економічного спаду і наслідків трагічних подій 11 вересня ключові фондові індекси, на основі яких формувалися портфелі індексних фондів, цього року упали (індекс S&P 500 - на 11,83%, Nasdaq-100 - на 33,34%, Wіlshіre 5000 - на 10,89%, індекс DJ - на 4,88 %) [9, c.360].

Таким чином, можна зробити узагальнюючий висновок - досвід біржових індексних фондів США показав, що існують нові рішення в сфері здійснення діяльності інвестиційних фондів, що можуть значно підвищити інтерес інвесторів до даного типу інвестицій. Нинішні економічні умови є сприятливими для діяльності даного виду фінансових інституцій на вітчизняному фондовому ринку і наступний параграф присвячено аналізу проблем щодо організації роботи біржових інвестиційних фондів на українському фондовому ринку.