2020-04-20
315
Державний бюджет, як одна з ланок фінансової системи України, забезпечує акумуляцію коштів і їх використання для підтримки соціального становища в державі, впливу на економіку, проведення вищими органами влади національної стратегії розвитку, спрямованої певною мірою на зміцнення держави. Основні функції зі складання і виконання державного бюджету покладено на Міністерство фінансів України. Для підтримки бюджетного процесу в Мінфін запроваджено АІС «Держбюджет». Розробником цієї системи є Міжнародний центр розвитку підприємництва і менеджменту.
АІС «Держбюджет» функціонує у вигляді трирівневої клієнт-сервер архітектури, яка включає: сервер БД, сервер застосувань і набір клієнтських програмних засобів. Загальну схему архітектури АІС «Держбюджет» наведено на рис. 4.2.
Рис. 2. Загальна схема архітектури АІС «Держбюджет»
Сервер БД — це ядро всієї системи, яке є основним засобом вирішення проблем управління інформацією. Він забезпечує не тільки оброблення даних, а й вирішує задачі організації, розмежування доступу, захисту від несанкціонованого втручання та відновлення даних, забезпечує роботу з великим обсягом даних значної кількості користувачів.
Як сервер БД для АІС «Держбюджет» використовується СУБД Oracle 8.1.7, який забезпечує:
· розподілене оброблення даних, побудоване на архітектурі клієнт—сервер;
· підтримку великої кількості одночасно працюючих користувачів;
· високий рівень продуктивності системи;
· підтримку бази даних великого розміру;
· надійний механізм захисту, обмежень і управління доступом до даних;
· цілісність даних, яка задається правилами, що формулюються вимогами до даних на рівні прикладної області;
· можливість будувати розподілені системи БД, тобто об’єднує дані, фізично розміщені на різних комп’ютерах, в одну логічну БД і забезпечує доступ до неї всіх користувачів.
Сервер застосувань забезпечує взаємодію багатьох користувачів з центральною БД за рахунок використання програмного забезпечення проміжного рівня. Він бере на себе логіку управління потоком даних, дає змогу керувати запитами користувачів і результатами цих запитів, розмежуванням доступу, збереженням цілісності даних. Використання серверу застосувань уможливлює впровадження централізованої спільної для всіх клієнтів логіку та надання клієнтам інтерфейсу до стандартних функцій системи. Сервер застосувань складається з двох компонент — AsBase та Socket Server. AsBase призначений для організації централізованого приєднання клієнтів системи до серверу БД, а також для ведення системного журналу і побудови звітів. Застосовується за наявності мережі під протоколом ТСР/ІР, серверу баз даних Interbase або Oracle, клієнтської частини AsBase. Socket Server призначений для забезпечення приєднання до серверу застосувань за мережевим протоколом ТСР/ІР. Сервер застосувань виконує роботу без прямого інтерактивного управління, тому настроювання його здійснюється безпосередньо через командний рядок.
Клієнтський рівень забезпечує взаємодію кінцевого користувача з БД. Як клієнтське програмне забезпечення використовується Asbase Client. Клієнт AsBase — це елемент системи AsBase, який призначений для введення, перегляду та редагування даних, формування оперативної або аналітичної звітності та її друкування. Він дає змогу обробляти дані, які зберігаються у реляційній базі даних системи. При цьому клієнт використовує зрозумілі для непідготовленого користувача терміни документів, до яких користувач звик.
Особливе значення для успішного впровадження АІС «Держбюджет» має використання системи швидкого проектування, розроблення та впровадження — AsBase. AsBase — це багатоцільова система оперативного аналітичного оброблення даних з асоціативно-реляційним поданням даних. Оперативність роботи AsBase полягає в тому, що бізнес-логіка системи може змінюватися у процесі експлуатації. Її складовими є:
· клієнт AsBase — призначений для перегляду документів, введення та редагування даних;
· адміністратор AsBase — призначений для перегляду документів, створення аналітичних звітів;
· сервер застосувань — призначений для організації централізованого приєднання клієнтів системи до серверу БД, а також для побудови звітів і ведення системного журналу;
· репозитарій, в якому міститься мета-опис і бізнес-логіка всіх задач. За рахунок використання активного репозитарію досягається можливість досить швидкого внесення змін у бізнес-процеси, при цьому відпадає необхідність інсталяції зміненого програмного забезпечення.
Клієнт AsBase — це елемент системи AsBase, який призначений для навігації по деревоподібній структурі документів, а також для введення, перегляду та редагування даних у цих документах. Він дає змогу обробляти дані, які зберігаються в реляційній базі даних системи. При цьому клієнт AsBase використовує зрозумілі для непідготовленого користувача терміни документів, до яких користувач звик при «паперовому» веденні справи. Крім того, клієнт AsBase дає змогу користувачеві переглядати та друкувати звіти для отримання твердих копій документів. За допомогою клієнта AsBase можна візуально пересуватися по деревоподібній структурі документів, які використовуються у документообігу без написання спеціальних запитів. Програма має типовий багатовіконний інтерфейс, який складається з головного меню, панелі інструментів, головного вікна та системи дочірніх вікон. Одне з дочірніх вікон є вікном дерева документів, яке має особливий статус, а решта дочірніх вікон являють собою документи. Крім того, до складу інтерфейсу входить система діалогових вікон і контекстні меню. Головне меню програми забезпечує доступ до всіх команд і функцій та дає змогу вибирати команди за допомогою миші й клавіш.
Панель інструментів складається з двох частин: постійної та змінної, яка залежить від типу обраного вузла у вікні дерева документів, і надає доступ до найчастіше використовуваних команд.
Адміністратор AsBase — це програма, призначена для адміністрування системи AsBase. Вона дає змогу:
· створювати, змінювати атрибути та вилучати користувачів;
· управляти правами доступу користувачів, давати користувачам необхідні права (редагування та читання) до основних об’єктів системи;
· створювати та змінювати властивості об’єктів системи — папок, документів, полів;
· засобами адміністратора аналітичних звітів будувати звіти у форматі Microsoft Exel.
Архітектура АІС «Держбюджет» включає два комплекси апаратно-програмного забезпечення: комплекс головних розпорядників коштів і комплекс центрального апарату Міністерства фінансів.
Комплекс головних розпорядників коштів виконаний у вигляді трьох незалежних програм. Кожний модуль виконаний під Borland Interbase 5.6 і формується на основі окремого файла бази даних. Оскільки для ГРК використовується програмне забезпечення, аналогічне тому, що на центральному рівні, вперше у працівників міністерств/відомств з’явилася можливість організувати колективну роботу з єдиною БД. У головних розпорядників коштів з використанням апаратно-програмних засобів розв’язуються такі основні комплекси задач: формування пропозицій для граничних обсягів видатків; складання бюджетних запитів; виконання розпису асигнувань та ін.
Комплекс для формування пропозицій до граничних обсягів видатків призначений для своєчасного та належного розроблення попередніх граничних показників видатків державного бюджету на плановий і наступні три роки та врахування пропозицій головних розпорядників щодо пріоритетів видаткової політики на плановий рік. Інформація для цього комплексу береться із аналогічного комплексу для головних розпорядників коштів. Ця інформація обробляється структурними підрозділами Міністерства фінансів, в результаті чого отримуються прогнозні показники видатків і пропозиції щодо зміни програмної класифікації.
Складання бюджетних запитів головними розпорядниками коштів здійснюється за результатами розроблення бюджету відповідного міністерства. При цьому міністерства використовують власну нормативну базу, прогнозні показники з бюджетної резолюції, фактичні дані про виконання бюджету за попередні періоди та результати аналізу впливу різноманітних факторів. Програмним комплексом передбачено інтерактивний процес формування документа, згідно з меню кожний розділ вихідного документа задається як окрема за змістом задача. До кожної операції надаються процедури формування змісту, виконання розрахунків, підготовки тексту. Програмний комплекс передбачає відповідно до методики бюджетного процесу складання трьох документів: бюджетний запит на плановий рік загальний (Ф-1), бюджетний запит на плановий рік індивідуальний (Ф-2), бюджетний запит на плановий рік додатковий (Ф-3). Ці документи надаються керівникам фінансових служб і відомств для аналізу і прийняття рішень, а після затвердження в електронній і паперових формах передаються в Управління Державного бюджету і бюджетної політики Міністерства фінансів України. Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність і зміст поданих бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для проекту державного бюджету згідно з вимогами Міністерства фінансів України.
Після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України» Мінфін доводить до головних розпорядників коштів лімітні довідки про бюджетні асигнування. Лімітні довідки про асигнування — це документ в електронній і паперовій формі, який містить встановлені бюджетні асигнування та щомісячний розподіл їх, а також інші показники, які згідно із законодавством мають бути визначені на основі нормативів. Ці показники доводяться до розпорядників коштів нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань на нижчих рівнях. Форма лімітної довідки затверджується Міністерством фінансів України на кожний рік. Після уточнення кошторисів і складання планів асигнувань розпорядники нижчого рівня подають ці документи головним розпорядникам коштів. На рівні головних розпорядників за участю зацікавлених осіб проводиться аналіз кошторисів і планів асигнувань, після чого визначаються зведені показники та розпорядники і ця інформація передається в Міністерство фінансів.
На рівні центрального апарату автоматизована інформаційна система Міністерства фінансів «Держбюджет» є інструментом узгодженої підготовки Закону України «Про Державний бюджет України» та контролю його виконання. Вона забезпечує:
¾ введення нормативно-довідкової інформації на основі програмного комплексу «НДІ майстер»;
¾ складання проекту державного бюджету засобами програмного комплексу «Бюджет»;
¾ складання розпису державного бюджету за допомогою програмного комплексу «Розпис»;
¾ аналіз виконання бюджету — виконується програмним комплексом «Виконання»;
¾ супроводження аналітичних матеріалів та складання звітів — здійснює програмний комплекс «Звіт»;
¾ супроводження процесу архівування — виконується програмою «Архів»;
¾ регламентування доступу до системи та даних — здійснюється програмним комплексом «Доступ».
Перелік автоматизованих функцій у межах програмних комплексів наведено в табл. 4.2.
Розроблення бюджету — найважливіший компонент бюджетного процесу, що включає збирання інформації, обчислення, кількісний аналіз, адміністративні та виконавчі дії, а також необхідну документацію — все, що має бути зробленим Верховною Радою України до ухвалення закону про державний бюджет.
Таблиця 4.2
Склад програмних комплексів
| Програмний комплекс | Автоматизовані функції |
| НДІ майстер | 1. Формування та адміністрування форм для ведення бюджетної класифікації. 2. Формування та ведення довідників структури та співробітників Мінфіну. 3. Формування та ведення довідників з настроюванням системи. 4. Створення нових та зміна атрибутів існуючих користувачів. 5. Управління доступом користувачів до форм і звітів |
| Бюджет | 1. Формування пропозицій ГРК щодо прогнозних обсягів видатків. 2. Формування та адміністрування форм і звітів для складання прогнозу доходів на наступний рік. 3. Формування та адміністрування форм і звітів для складання прогнозу фінансування на наступний рік. 4. Формування та адміністрування форм і звітів для отримання ГОВ, що доводяться ГРК. 5. Формування та адміністрування форм бюджетних запитів. 6. Формування та адміністрування звітності на основі форм бюджетних запитів. 7. Формування пропозицій бюджетного комітету до проекту Держбюджету. 8. Формування порівняльних таблиць варіантів проекту Держбюджету. 9. Формування додатків до проекту Держбюджету |
| Розпис | 1. Формування та адміністрування форм і звітів для складання розпису доходів. 2. Формування та адміністрування форм і звітів для складання розпису фінансування. 3. Створення та адміністрування форм і звітів для формування лімітних довідок, що доводяться ГРК. 4. Формування та адміністрування розпису асигнувань. 5. Формування та адміністрування звітності на основі розпису доходів, фінансування та асигнувань. 6. Формування та адміністрування форм для внесення змін до доходів, фінансування та асигнувань. 7. Створення та адміністрування звітів на основі сформованих довідок про внесення змін доходів, фінансування та асигнувань |
| Виконання | 1. Формування та адміністрування звітів щодо фактичних показників виконання державного бюджету за видатками. 2. Формування та адміністрування звітів щодо фактичних показників виконання державного бюджету за доходами |
| Звіт | 1. Формування та адміністрування звітів «широкого» призначення. 2. Формування та адміністрування аналітичних матеріалів щодо порівняння показників різних років |
| Програмний комплекс головного розпорядника видатків | 1. Формування та адміністрування форми для отримання пропозиції ГРК щодо прогнозних обсягів видатків. 2. Формування та адміністрування форм бюджетних запитів і звітів по них. 3. Формування та адміністрування форм для складання розпису асигнувань Державного бюджету та відповідної звітності |
| Архів | 1. Організація архіву для внутрішнього контролю. 2. Ведення архіву з планових та фактичних бюджетних показників згідно з бюджетною класифікацією. 3. Реєстрація трансакцій, які обробляються системою |
| Доступ | 1. Створення нових і зміна атрибутів існуючих користувачів. 2. Управління доступом користувачів до звітів |
Комплекс складання проекту закону «про Державний бюджет України» призначений для формування текстової частини цього закону на наступний рік, додатків до нього, пояснювальної записки та інших матеріалів, що подаються разом з проектом закону, і базується на даних бюджетних запитів, які надходять від головних розпорядників коштів. Цей комплекс містить досить велику базу звітів та аналітичних матеріалів, які дають змогу аналізувати різні варіанти проекту бюджету та показники (як планові, так і фактичні) в розрізі бюджетної класифікації.
Дані прийнятого Закону України «Про Державний бюджет України на наступний рік» є вхідними для комплексу складання розпису доходів, фінансування та асигнувань. Цей комплекс використовується для помісячного розподілу доходів і фінансування і може бути використаний для складання як тимчасового, так і річного розпису. Дані про розпис асигнувань надходять з програмного комплексу головних розпорядників коштів. Дані розпису є підставою для затвердження кошторисів головними розпорядниками, за якими здійснюється виконання державного бюджету.
При зміні ресурсної бази або структури видатків за допомогою спеціального модуля формуються зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на наступний рік» та відповідна звітність. При цьому виконується розрахунок видатків на основі уточнених показників доходів і пропозицій структурних підрозділів щодо зміни видаткової частини бюджету. У разі недовиконання дохідної частини бюджету або отримання запозичень в менших обсягах, ніж передбачено в законі, виконується лімітування асигнувань. При цьому проводяться відповідні розрахунки, після чого формуються довідки про внесення змін до розпису асигнувань.
Складання тимчасового розпису та розпису державного бюджету включає: формування помісячного прогнозу доходів, фінансування, міжбюджетних трансферів державного бюджету; розрахунок помісячних обсягів видатків; складання розпису головними розпорядниками; внесення змін до розпису.
Виконання державного бюджету за доходами і видатками обліковується на аналітичному рівні Державним казначейством України. Цей облік ведеться на основі інформації, що надходить електронною поштою від НБУ. Державне казначейство є учасником системи електронних платежів, тому регулярно отримує інформацію як в оперативному порядку — про залишки коштів на бюджетних рахунках, так і щоденно — виписки з бюджетних рахунків. Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають і подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими відповідно до законодавства України. Єдині форми звітності про виконання державного бюджету розробляються Державним казначейством за погодженням з Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України.
Крім оперативної звітності про виконання державного бюджету, складаються місячні, квартальні та річні звіти. Місячні звіти про фактичне надходження податків і зборів та інших доходів до бюджету надаються органами стягнення, а зведення про виконання бюджету надаються Державним казначейством Міністерству фінансів, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті.
Основними звітами про виконання державного бюджету є квартальні та річні звіти, які формує Міністерство фінансів на основі інформації, що надходить від органів стягнення Державного казначейства, Національного банку. Мінфін передає звіти Верховній Раді України, Кабінету Міністрів, Рахунковій палаті. Квартальний звіт про виконання державного бюджету включає такі частини: звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України, звіт про рух грошових коштів, інформацію про стан державного боргу, звіт про кредити, зведені показники звітів про виконання бюджетів. Річний звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України…» має такі частини: звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України, звіт про виконання Державного бюджету України, звіт про рух основних коштів, звіт про бюджет заборгованості, звіт про використання резервних фондів, інформацію про стан державного боргу, звіт про кредитні операції, інформацію про використання місцевих бюджетів, зведені показники звітів про виконання бюджетів.
На основі звітних форм з використанням комп’ютерних технологій в Міністерстві фінансів проводиться аналіз виконання бюджетів. При цьому можуть складатися додатково аналітичні таблиці про виконання бюджетів в динаміці та порівняно з різними періодами. Форми таких документів наведено в додатку 1.
Зазначені етапи бюджетного процесу виконуються з використанням інтерактивного режиму в розподілених системах оброблення даних, коли на екран у заданій послідовності викликаються форми документів для складання за допомогою типових процедур, зафіксованих в меню другого рівня, ведеться розрахунок окремих чи комплексних показників, а також формування самого документа. При цьому для оброблення даних можуть застосовуватися й типові тексти програм.
