2020-04-20
187
У дослідженнях провідних західних вчених фінансовий механізм не виділяють як відокремлений об’єкт вивчення, але всебічно і ґрунтовно досліджують фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство.
В економічній літературі країн СНД превалює перший підхід до визначення фінансового механізму як способу організації фінансових відносин (Л.А. Дробозіна, В.М. Родіонова), який складається з елементів та інструментів впливу. Проте, російський економіст В.К. Сенчагов, проводячи чітку структуризацію фінансового механізму, вважає, що фінансово-кредитний механізм включає три підсистеми:
· фінансово-кредитне планування;
· фінансово-кредитні важелі;
· організаційні структури і правовий режим фінансово-кредитної системи.
Структура фінансового механізму, розроблена В.К. Сенчаговим, досить чітко відображає домінанти адміністративного управління економікою. І розробити на такій основі систему макроекономічного регулювання і макрофінансової стабілізації в Україні практично неможливо [14, c.36].
|
|
|
Українські вчені В.М. Федосов, В.М. Опарін, С.Я. Огородник вважають, що фінансово-кредитний механізм включає дві підсистеми:
· фінансово-кредитне забезпечення;
· фінансово-кредитне регулювання,
· а також організаційні структури і важелі впливу.
Вітчизняний вчений В.М. Опарін визначає фінансово-кредитний механізм як сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.
Структура фінансового механізму, розроблена українськими вченими, в цілому логічна. Але водночас вона потребує певних уточнень і подальшого розвитку.
Враховуючи, що фінансовий механізм дає уявлення про те, за допомогою чого можна здійснити фінансовий вплив, і повинен показувати, як це зробити, то у складі фінансового механізму доцільно виділяти фінансові інструменти, за допомогою яких реалізуються прийняті рішення та фінансові індикатори, що достовірно відображають стан суб’єкта фінансових відносин.
Узагальнюючи погляди вчених, можна навести наступне визначення фінансового механізму. Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є фінансове забезпечення, фінансове регулювання та система фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.
Фінансовий механізм має певну загальну модель (див. рис. 1.2).
Рис. 1.2 Загальна модель фінансового механізму
Слід зазначити, що серед українських вчених існує чітка позиція щодо визначення фінансового механізму підприємства та його складових, якщо поза увагою лишити центральну складову механізму – економічний інтерес учасників фінансових відносин та його присутність у кожній складовій механізму (крім фінансових індикаторів).
|
|
|
Серед елементів фінансового механізму підприємства виділяються механізми фінансового забезпечення, формування структури капіталу і бюджетування, балансування грошових потоків та ін.
Фінансове забезпечення полягає у виділенні певної суми фінансових ресурсів на вирішення окремих завдань фінансової політики господарюючого суб’єкта. При цьому розрізняють забезпечувальну і регулятивну його дію. Забезпечувальна дія проявляється у встановленні джерел фінансування, тобто покриття повсякденних потреб і характеризує пасивний вплив фінансового забезпечення. Регулятивна дія здійснює вплив через виділення достатніх коштів та через конкретну форму фінансового забезпечення і характеризує активний вплив фінансового забезпечення. В цілому ж дія фінансового механізму спрямована на реалізацію економічних інтересів учасників фінансових відносин.
Фінансове забезпечення діяльності підприємств повинно гарантувати безперервність відтворювальних процесів шляхом раціонального поєднання власних і запозичених фінансових ресурсів. Структура фінансових ресурсів має залежати від рівня фінансової стійкості підприємства та ризику в його діяльності. Фінансове забезпечення передбачає формування у підприємств такої кількості фінансових ресурсів, яка може забезпечити досягнення максимально можливого прибутку. Основною складовою фінансового забезпечення діяльності підприємств в умовах ринку стає самофінансування [8, c.12].
Вона має наступні напрями свого прояву:
· за допомогою фінансових інструментів встановлюються певні пропорції розподілу доходів, які впливають на забезпеченість фінансовими ресурсами;
· за допомогою встановлення певних пропорцій розподілу доходів встановлюється відповідна система реалізації економічних інтересів.
Фінансове забезпечення здійснюється за допомогою таких форм, як самофінансування, кредитування і бюджетне фінансування, інвестування, лізинг, страхування.
Перша і основна форма фінансового забезпечення – самофінансування – це ефективне використання власних коштів в процесі господарської діяльності і отримання такого прибутку, який після сплати податкових платежів і зборів, покриття видатків і витрат дасть змогу забезпечити потреби на розширене відтворення. Власний капітал є основною для самофінансування і залежить він від форми власності і може бути приватний, пайовий, акціонерний.
В умовах ринкової економіки кредитування виступає провідною формою фінансового забезпечення і вимагає від господарської діяльності ефективного використання ресурсів.
Бюджетне фінансування, як форма фінансового забезпечення полягає у виділенні державних коштів на безповоротній і безоплатні основі. Основним видом державного фінансування виступають бюджетні асигнування тим неприбутковим сферам діяльності які потребують такого фінансування. Тобто це сьогоднішні витрати, метою яких є одержання майбутніх вигод. У ході реалізації цієї мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення найважливіших завдань розвитку підприємств.
Лізинг, маючи своєю суттю комплекс майнових відносин (операції купівлі-продажу, оренди, кредиту та інвестування), що складаються у зв'язку з передачею елементів основного капіталу у тимчасове користування, також є вагомою складовою фінансового забезпечення.
Безперебійний процес суспільного відтворення в разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, забезпечується за рахунок грошових фондів, створених в процесі акумуляції фінансових ресурсів при страхуванні.
|
|
|
Кожна з форм має свою особливість застосування. Держава через фінансову політику може впливати на форми фінансового забезпечення.
З другої половини ХХ століття в економічній науці поширюється думка, що держава може впливати на економіку підприємств та країни в цілому передусім за допомогою фінансів, а саме: за допомогою фінансового регулювання.
Формування структури капіталу має враховувати джерела фінансових ресурсів підприємств, реальні можливості їх мобілізації, вартість ресурсів. Джерела фінансових ресурсів підприємства – це власні та прирівняні до них кошти; ресурси,мобілізовані на фінансовому ринку; надходження із зовнішніх джерел.
Бюджетування передбачає мобілізацію надходжень фінансових ресурсів із різних джерел, їх розподіл, тобто визначення напрямків, розміру, цілей використання цих ресурсів в процесі виробничої та інвестиційної діяльності [18, c.224].
Особливого значення набуває балансування грошових потоків – надходжень коштів на підприємство і його витрат. В процесі своєї діяльності підприємство здійснює грошові витрати на відтворення капіталу і робочої сили, виробництво і реалізацію продукції, реалізацію інвестиційних проектів, соціальний розвиток власного колективу та ін.
В нормативному регулюванні фінансів підприємств головна роль належить державі.
Фінансове забезпечення та фінансове регулювання проводиться за допомогою фінансових інструментів, які, в свою чергу, мають свої важелі впливу, а саме:
· первинного впливу, що діють у процесі вилучення частини доходів (податки, внески, відрахування);
· вторинного впливу, що діють шляхом збільшення доходів (банківські позички, бюджетні субсидії).
Дія фінансових інструментів здійснюється на основі:
· загального підходу, характерного для всіх суб’єктів фінансових відносин (єдиний рівень оподаткування, кредитування, фінансування);
|
|
|
· селективного, диференційованого підходу.
При здійсненні ефективної фінансової політики перевага надається селективному підходу.
Важелі впливу на соціально-економічний розвиток підприємства визначають характер дії фінансових інструментів, коригують цю дію та поділяються:
· за напрямом дії – стимули, санкції;
· за видами – норми й нормативи;
· за методологічними засадами – умови і принципи формування доходів, нагромаджень і фондів; умови і принципи фінансування і кредитування.
Методологічні засади визначення, класифікації, визнання та оцінки фінансових інструментів на підприємстві встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” [2].
В сучасних умовах визнається, що серед складових фінансового механізму найефективнішими є фінансові важелі, які приводяться в дію через відповідні фінансові методи. Окрім того, фінансовий механізм має відповідне правове, нормативне, інформаційне та організаційне забезпечення.
В теорії фінансів система фінансових індикаторів включає:
· фінансові категорії;
· фінансові показники;
· фінансові коефіцієнти.
Застосування фінансових категорій як фінансових індикаторів не є доцільним, тому що вони відображають лише наукову абстракцію реальних економічних відносин, тобто чисто теоретичні поняття і не можуть використовуватись як інформаційна база. Фінансові показники підприємства характеризують кількісну сторону фінансових відносин і показують обсяги фінансових операцій, що дозволяє оцінити масштаби фінансової діяльності. Фінансові коефіцієнти – це відносні фінансові показники, які виконують оцінюючу функцію, тобто дають можливість оцінювати фінансову діяльність. Саме вони можуть виступати у ролі фінансових індикаторів, якщо при їх визначенні виконуються вимоги повноти, достовірності та своєчасності.
Отже, по-перше, фінансовий механізм – це складна система, яка дозволяє управляти фінансовою діяльністю. По-друге, це механізм, який дозволяє вирішувати практично всі проблеми, але слід враховувати, що роль фінансів у відносинах розподілу є вторинною і основне регулювання здійснюється в сфері виробництва.
Розділ 2. Аналіз фінансового механізму Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”
2.1 Організаційно-економічна характеристика Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”
Для проведення дослідження було обрано Відкрите акціонерне Товариство «Закордоненергокомплектбуд».
ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» (в минулому Виробничо-комплектувальна база «Закордоненергобудмонтаж») яка була створена в 1976 роцi для комплектування будiвельних енергетичних об'єктiв за кордоном), засновано вiдповiдно до рiшення Мiнiстерства енергетики та електрофiкацiї України вiд 16.12.1994 року №271 шляхом перетворення державного пiдприємства у вищеназване Товариство вiдповiдно до указу Президента України «Про корпоратизацiю підприємств» вiд 15.06.1993 року №210/93.
За час свого існування (з 1976 р.) пiдприємство забезпечило 38 будiвництв Мiненерго необхiдним обладнанням, металовиробами, виконувало будiвельно-монтажнi роботи на об'єктах будiвництва з вiдрядженням своїх спецiалiстiв. Пiдприємство розташоване в м. Канiв на лiвому березi Днiпра (Черкаська область). Площа земельної дiлянки, яку займає пiдприємство становить 20,66 га. На територiї пiдприємства мережа автомобiльних дорiг.
Iнформацiя про органiзацiйну структуру емiтента, про дочiрнi пiдприємства, фiлiї, представництва iз зазначенням найменування та мiсцезнаходження, ролi та перспектив розвитку, про змiни в органiзацiйнiй структурi.
Основні відомості про Відкрите акціонерне товариство «Закордоненергокомплектбуд»:
· Код за ЄДРПОУ:0 0104060
· Юридична адреса: Україна, Черкаська обл., м. Канів, Лівий берег, 19000
· Керівник: Генеральний директор - Олексієнко Леонід Миколайович
В структуру пiдприємства входять:
- цех по виробництву металевих конструкцiй;
- цех по переробцi деревини;
- дiльниця вантажно-розвантажувальних робiт;
- закритi складськi примiщення;
- дiльниця будiвельних машин та механiзмiв;
- автогосподарство з мережею ремонтних боксiв;
- iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв пiдприємство не має.
Вид діяльності:
· Виробництво металевих деталей для столярних i теслярських виробів;
· Спецiалiзована роздрiбна торгiвля непродовольчими товарами, не вiднесеними до iнших угрупувань.
Основнi види продукцiї, що виробляє ВАТ "Закордоненергокомплектбуд":
- модульнi споруди;
- сандвiч панелi;
- профiлiруваний лист;
- корпусна мебель;
- металоконструкцiї.
Перспективнiсть виробництва окремих товарiв:
1) модульнi споруди.
· Виготовлення пiд замовлення рiзних варiантiв МС.
· Висока продуктивнiсть працi заводу.
· Доставка в рiзнi частини України в найкоротшi строки.
· Монтаж на об'єктi.
2) сендвiч панелi
· Багаторазове скорочення термiнiв будiвництва при високiй технологiчностi монтажу:
· Зниження витрат на фундаменти за рахунок низької ваги огороджуючої конструкцiї.
· Естетичний зовнiшнiй вигляд.
· Зручнiсть при транспортуваннi.
· Можливiсть перебудови будiвель.
3) Профнастил
· Високоякiсна сталь зi стiйким полiмерним покриттям.
· Висока антикорозiйна стiйкiсть.
· Зручний при транспортуваннi i монтажу.
· Широка сфера використання.
· Залежнiсть вiд сезонних змiн
· Всi виробництва не залежать вiд сезонних змiн, так як виконуються в промислових примiщеннях.
Всi види робiт пiдприємства виконуються по договорах з юридичною вiдповiдальнiстю сторiн з поетапними розрахунками за виконанi роботи i оформленням актiв виконаних робiт.
Щорiчно розробляються перспективнi плани розвитку пiдприємства по всiх напрямках.
За останнi п'ять рокiв було придбано основних засобiв на суму 4030,1 тис. грн. Було придбано обладнання для виробництва, автомашини, для розширення виробництва придбана лiнiя по прокатцi профлиста. Вибуття основних засобiв за останнi п'ять рокiв вiдбувалось на суму 1362,6 тис. грн. по причинi повного фiзичного, або морального зносу.
Залежно вiд результатiв дiяльностi плануються розширення виробництва за власний рахунок.
На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 року основнi засоби врахованi залишковою вартiстю на суму 4753 тис. грн.., первiсна вартiсть складає 11805 тис. грн., знос складає 7052 тис. грн. нематерiальнi активи не облiковувалися. На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 р врахованi запаси на суму 5713,0 тис.грн., врахована дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги на суму 3123 тис. грн., Товариства врахованi грошовi кошти та їх еквiваленти наступним чином:
· В нацiональнiй валютi 208 тис.грн.;
· В iноземнiй валютi на суму 0тис. грн..
Товариство засновано вiдповiдно до рiшення регiонального вiддiлення фонду Державного майна по Черкаськiй областi вiд 10 квiтня 1995 року №131-ДПК шляхом внесення цiлiсного майнового комплексу, який оцiнено за справедливою вартiстю (акт оцiнки вiд 29.11.1994р.) Статутний фонд сформовано первiсно в розмiрi 374,0 тис.грн.
Черкаським обласним фiнансовим управлiнням 21.02.1995р. було зареєстровано випуск цiнних паперiв (свiдоцтво № 86/2/95) 7475320 штук простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 5 копiйок на загальну суму 373766 грн.
В зв'язку з визначенням випуску акцій - документарної форми 07.09.1998 р. Черкаським територiальним управлiнням ДКЦПФР була здiйснена замiна свiдоцтва про реєстрацiю випуску цiнних паперiв i видане ВАТ "Закордоненергокомплектбуд" свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв вiд 07.09.1998р. за № 147/23/1/98. Вiдбувся додатковий випуск акцiй, наслiдок чого вiдбулося збiльшення статутного капiталу на 700 тис. грн. та отримано Свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв.
Привiлейованих акцiй немає. Державної частки в статутному капiталi немає. Згiдно iнформацiї про баланс випуску iменних цiнних паперiв станом на 31.12.2008 року ТОВ "Феркон - холдинг" м. Києва володiє 19 068 733 шт. простих іменних акцiй що становить 88,79 % до статутного капiталу.
Статутний капітал товариства складає: 1074 тис. грн.
Об'єкт виробництва залежить пропорцiйно вiд ринкiв збуту, пошук яких вiдбувається через участь в виставках, iнформацiю з ЗМI, вiдкритi сайти в мережi "Internet".
Джерелами сировини пiдприємства являються бази України.
Регулярно вiдсвiжуються поповнення ринку новими iнструментами, матерiалами i комплектуючими, що використовуються в продукцiї пiдприємства i при технiчно-економiчно вигiдних умовах термiново впроваджуються в виробництво. Вивчаються ступенi розвитку конкурентних пiдприємств. Продукцiя свого виробництва виготовляється в установленi замовником строки, якiсно i надiйно по конкурентноспроможних ринкових цiнах i в цiлому не поступається продукцiї конкурентних пiдприємств.
Основнi замовники продукцiї - це пiдприємства, установи, приватнi пiдприємцi та юридичнi особи України.
