Фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей у дітей дошкільного віку

Розвиток рухових якостей обумовлений біологічними і соціальними чинниками. Природне біологічне зростання організму супроводжується збільшенням рухових можливостей дитини. При цьому розвиток його моторики зумовлюється соціальними умовами, а рухова функція організму виступає як компонент, на який спрямована педагогічна дія.

Загальні фізіологічні закономірності розвитку рухових якостей під впливом занять фізичними вправами розглянуті в роботах Н.В. Зімкіна (1956), А.В. Коробкова (1958), І.А. Фоміна і В.П. Філіна (1972) і інших авторів. Їх дослідженнями доведено, що фізіологічною основою розвитку рухових якостей (сили, швидкості, спритності, витривалості) є морфологічні і функціональні зміни м'язової системи, а також в нервовій регуляції рухових і вегетативних функцій організму. Зокрема, для прояву цих якостей важливе значення мають координаційна діяльність нервових центрів по регуляції функції м'язового апарату і вегетативних органів [18,125].

Зростання тренованості організму дітей відбувається дещо повільніше, ніж оволодіння руховими навиками, зокрема в нескладних за технікою рухових дій.

Шляхом доцільного підбору фізичних вправ можна впливати на біологічний хід розвитку різних рухових якостей дітей. Спеціальними дослідженнями встановлено, що під впливом активного рухового режиму відбувається значне зростання сили, швидкості, витривалості.

Розвиток рухових якостей у дитини виникає під впливом двох чинників: природно-вікових змін організму і режиму рухової активності. Процес розвитку рухових якостей у дошкільнят здійснюється з морфологічними і функціональними можливостями організму. Система засобів фізичного виховання передбачає реалізацію принципу всебічного розвитку особи дитини, що являє собою різносторонню дію на різні сторони його рухової функції, включаючи комплексний розвиток всіх рухових якостей.

Особливості розвитку рухових якостей у дошкільнят

Розвиток швидкості у дітей дошкільного віку

Швидкість - здатність людини здійснювати рухові дії з мінімальною для даних умов витратою часу [17,500].

Основними чинниками прояву швидкості є:

а) прихований (латентний) період рухової реакції;

б) швидкість одиночного руху;

в) частота рухів.

На розвиток швидкості ефективно впливають вправи, які стимулюють дошкільників до виконання швидких рухів, зокрема: біг з максимальною швидкістю на короткі дистанції, стрибки, загально розвиваючі вправи, які виконуються в швидкому темпі. Проте на прискорення темпу рухів дітей потрібно орієнтувати лише при умові, якщо вони виконують їх легко і вільно.

Найпоширенішим способом розвитку швидкості є біг, який широко застосовується під час ранкової гімнастики, занять з фізкультури, рухомих ігор сюжетного характеру, ігрових дій типу естафет, в яких діти змагаються між собою. Доцільно проводити повторний біг, суть якого в тому, щоб діти повторно долали задану дистанцію, але вже по можливості з більшою швидкістю. Проте довжина дистанції або тривалість бігу повинні бути такими, щоб швидкість його не знижувалася до кінця руху. Тривалість інтервалів відпочинку між повтореннями вправ може забезпечити відносно повне відновлення сил дитини [18,130].

Для дітей 3 років рекомендується дистанція 15м, 4 років - 20 м, 5 років - 25 м, 6 років - 30-35 м. В іграх естафетного характеру старші дошкільнята часто виконують біг "човниковим" способом (15-20 м в одну і іншу сторону). У більшості дітей швидкість в кінці дистанції не зменшується, а пульс після подолання її відновлюється до початкових величин у межах 2-3 хв. Цю паузу можна вважати оптимальною для відпочинку дітей після виконання вправ даної інтенсивності.

Одним з важливих компонентів даної якості є швидкість рухової реакції дитини. Вона має велике прикладне значення в повсякденному житті дитини, особливо якщо необхідно швидко відреагувати на раптову ситуацію і прийняти правильне рішення: негайно зупинитися, прискорити рух, змінити його напрям і ін. До найпоширеніших методів розвитку швидкості реакції у дошкільнят відносяться багаторазові повторення рухових дій за раптовим "сигналом або зміною ситуації. Наприклад, початок бігу за сигналом вихователя (свисток, усна команда), зміна руху за командою вихователя, раптова зупинка під час ходьби або бігу за музичним акордом.

У дітей старших вікових груп розвитку швидкості сприяє вживання в процесі проведення занять з фізкультури і рухових ігор методу змагання. Елементи змагання викличуть в них емоційний підйом, сприяють мобілізації потенційних можливостей у виконанні рухових дій у зв'язку з бажанням перемогти. Оскільки в процесі змагань дитина максимально проявляє швидкість реакції, точність і швидкість рухів, вживання цього методу підвищує рівень розвитку даної якості.

Таким чином, широке використовування різноманітних рухових дій швидкісного характеру в процесі ранкової гімнастики і на заняттях з фізичної культури, систематичне проведення рухових ігор з елементами змагань створюють оптимальні умови для розвитку швидкості у дошкільнят всіх вікових груп [31,75].