2020-04-20
93
Об’єктами моніторингу виступають основні типи, підтипи, роди, види і різновиди ґрунтів, які обираються в межах ґрунтової провінції і максимальною мірою відображають мозаїчність ґрунтового покриву, всі види і рівні антропогенних навантажень. Постійними пунктами контролю є природні об’єкти (ліси, заповідники), еталонні об’єкти (держсортодільниці, варіанти стаціонарних дослідів, поля господарств, де впроваджено контурно-меліоративну систему землеробства), звичайні господарства. Враховуючи, що для достовірної оцінки ґрунтів, і особливо прогнозу їх родючості, необхідна інформація про клімат, ґрунтотворні породи, води, кількість і якість рослинницької продукції, перераховані компоненти також включають до об’єктів моніторингу. Такий підхід дає змогу суміщати ґрунти з іншими елементами середовищ і при аналогічній розробці моніторингу фауни, флори і людини одержати цілісне уявлення про стан біосфери.
Стан ґрунтів достовірно діагностується при наявності такої інформації: зміна структури ґрунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінка темпів зміни основних властивостей ґрунтів (гумусу, pH, ємності вбирання, фізичного, водного, повітряного і поживного режимів, біологічної активності ґрунтів, забруднення); оцінка інтенсивності прояву ерозії, показників меліоративного стану (якість зрошувальних вод, рівень і мінералізація підґрунтових вод, засоленість ґрунтів у цілому і зони аерації; вторинне осолонцювання, темпи спрацьовування осушених торфовищ, трансформація органічних речовин) і нарешті, оцінка ефективної родючості земель.
Розділ ІІ. Спостереження і аналіз стану ґрунту
Основні джерела забруднення сільськогосподарських угідь
До основних джерел забруднення сільськогосподарських угідь відносять: забруднення ґрунтів важкими металами, пестицидами, нітратами, радіоактивними елементами. Головною причино забруднення ґрунтів є наднормативне внесення отрутохімікатів, мінеральних добрив.
Забруднення ґрунтів пестицидами
Ґрунт забруднюється при використанні в сільському господарстві пестицидів. Відомо, що нормальне зростання рослин визначається різними фізичними, хімічними і біологічними процесами, які протікають в ґрунті. Пестициди здатні накопичуватись в рослинах. Крім того, вони зберігають стійкість в ґрунті тривалий час, що обумовлює їх накопичення в харчових ланцюгах. Пестициди, або отрутохімікати, за призначенням підрозділяються на наступні групи:
інсектициди, що є хімікатами для боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур (тіофос, метафос, карбофос, хлорофос, карбамати);
- гербіциди, призначені для боротьби з бур’янами (аміни, карбамати, тріазіни);
фунгіциди, або хімікати для боротьби з грибковими хворобами рослин (бензимідазол, морфоліни, дітіокарбамати, тетраметілтіурамдісульфід);
регулятори росту рослин;
дефоліанти, що викликають передчасне старіння листя рослин. Вони широко застосовуються при механізованій збірці виляску для прискорення опадання листя у бавовнику.
Одним з перших пестицидів був сумно відомий ДДТ - дифенілдихлортрихлоретан, дуст. Необхідність застосування пестицидів в сільському господарстві обумовлена тим, що без них врожайність сільськогосподарських культур різко падає і складає лише 20-40% від можливої при їх застосуванні. Важко собі уявити знищення колорадського жука на картопляних плантаціях без застосування пестицидів.
Забруднення ґрунту важкими металами
Важкими металами називають кольорові метали, щільність яких більше щільності заліза: свинець, мідь, цинк, нікель, кадмій, кобальт, хром, ртуть. Особливістю важких металів є те, що в невеликих кількостях майже всі вони необхідні для рослин і живих організмів. Важкі метали накопичуються в ґрунті і сприяють поступовій зміні її хімічного складу, порушенню життєдіяльності рослин і живих організмів. З ґрунту важкі метали можуть потрапити в організм тварин і людей і викликати небажані наслідки. Встановлено, що ртуть в ґрунт поступає з деякими пестицидами, побутовими відходами. Наприклад, одна люмінесцентна лампа містить 80 міліграм ртуті. Сумарні неконтрольовані викиди ртуті складають 4-5 тис. т/год. Гранично допустима концентрація ртуті в ґрунті складає 2,1 мг/кг. При постійному надходженні ртуті в організм в малих кількостях відбувається поразка нервової системи, що приводить до легкої збудливості і ослаблення пам’яті.
Вельми токсичним для живих організмів є свинець. З кожної тонни свинцю, що здобувається, до 25кг його поступає в навколишнє середовище. Величезна кількість свинцю виділяється в атмосферу разом з вихлопними газами автомобілів при спалюванні етилового бензину, оскільки 1 л бензину містить до 0,5г тетраетилсвинцю. Забруднення ґрунту і рослин свинцем уздовж автомобільних доріг розповсюджується на відстань до 200 метрів. Гранично допустима концентрація свинцю в ґрунті рівне 32 мг/кг. Перевищення цього показника збільшує вірогідність попадання свинцю в організм людини через сільськогосподарські продукти, що може привести до поразки центральної нервової системи, печінки, нирок і мозку. У промислових районах вміст свинцю в ґрунті в 25-27 разів більше, ніж в сільськогосподарських. Забруднення ґрунту міддю і цинком щорічно складає 35 і 27 кг/км. відповідно. Підвищення концентрацій цих металів в ґрунті приводить до уповільнення зростання рослин і зниження врожайності сільськогосподарських культур.
Велику небезпеку для людини представляє накопичення в ґрунті кадмію. У природі кадмій знаходиться в ґрунті і у воді, а також в тканинах рослин. Усесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала обмеження дози кадмію, що поступає з їжею в організм людини, до 70 мкг в добу. Спожита їжа, що містить підвищені дози кадмію, приводить до деформації скелета, зниження зростання і сильних больових відчуттів в попереку.
