Приблизні економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні

Лучний метелик - гусениця багатоїдна. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині залягання коконів до 12°С вони заляльковуються, а на початку травня за середньодобової температури повітря 15 - 17°С починається виліт метеликів. Тривалість стадії личинки 10-20 днів. Літ їх триває один - два місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані. Метелики потребують додаткового живлення нектаром квіток або краплиннорідкою вологою. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; гусениці старших віків повністю з’їдають листки, а також верхівки стебел, соковиті пагони і плоди. Розвиваються гусениці 15 - 30 днів. Заляльковуються гусениці в тих місцях, де закінчили живлення, в грунті на глибині 3 - 5 см, в видовженому коконі, кінець якого досягає поверхні грунту.

Метелики другого покоління літають наприкінці червня - в липні, третє - в сепні - вересні.

Гороховий зерноїд - твердокрилі, зернівки. Зимує в середині зерна в коморі або під рослинними рештками. ЕПШ складає: 15-20 жуків на 10-20 помахів сачком в період бутонізації.

Сірий щетинистий довгоносик -жуки сірі, подовжені з коротким хоботком. Зимують жуки у ґрунті і під рослинними рештками. ЕПШ відповідно становить 10-15 екземплярів/м².

У довгоносиків при шкодо чинності 10-12 штук на 1 м² - шкодочинність зростає до 10% листової поверхні.

При середній шкодо чинності листової поверхні на 13,5% реальні втрати зерна гороху досягає до 1,5ц/га

Оцінка забур’яненості посівів сільськогосподарських культур

Засміченість гороху курячим просом визначають кількісно - ваговим, окомірним або кількісним методом та оцінюють за шкалою.

Таблиця 2.3

На основі отриманих даних по кожнуму полю вираховуємо середні показники забур’яненості по видам і в цілому, проводимо балове групування забур’яненості: дуже слабка-до 5 бур’янів на 1 м², слабка - 5,1-15, середня - 15,1-50, сильна 50,1 - 100 і дуже сильна - більш 100 бур’янів на 1 м².

3. Строки хімічних обробок

Графік 3.1