Відкриття й вивчення Трипільської культури викликало багато гіпотез щодо її походження та характеру. Професор Штерн назвав цю культуру «домікенською» і вважав, що вона старша, ніж Мікенська або Егейська культура. Пересуваючись до Геллади, вона, мовляв, підсилила основи Егейської культури.
Нові досліди показують, що ці культури чужі одна одній, а хронологічно Трипільська культура не молодша від них. Проф. Н. П. Курінний пише, що «чим більше ми заглиблюємось в досліди над трипільською культурою, тим більшє виявляється виток, який сполучає цю культуру з культурою Геллади.
Будівлі типу мегарона тут і там, культ матері й мужа-пастуха, керамічних форм, мітологій, пластичних і орнаментальних мотивів — пояснюють їх генетичні зв'язки».
Слід трипільської культури в сучасному житті України.
На Україні Трипільська культура зберіглась у пережитках і залишила по собі виразні сліди. Український народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитною людністю Пра-України. До останніх часів сільські жінки й молодиці розмальовують хати, комини, печі тощо. У килимарстві, ганчарстві, дереворізьбі, вишивках, нисанках — дуже багато геометричних та рослинних орнаментів (званих по-народному циганською вулицею, безконечником, кривулькою, кучериками, троєчками, гачками тощо), які виразно нагадують орнамент палеолітичної та неолітичної діб на Україні. На Лемківщині,
наприклад, ще й до цього часу зберігся спосіб розмальовувати хати (рівнобіжне до покладеного в стінах дерева з горизонтальними омурами, що сягає, очевидно, до дуже давніх часів).
|
|
Неоліт України характеризується низкою різних культур, пов'язаних з певними територіями, які мали свої властиві прикмети в кераміці, різних знаряддях. Так, на Полтавщині жило населення, яке залишило «гребінцеву» кераміку, на Волині та в Галичині утворилася «надбузька» культура, на Закарпатті — носії «буківської» культури тощо, в надчорноморських степах — «ямна» культура, і ця назва походить від звичаю ховати небіжчиків в ямах. Одночасно, наприкінці 111 тисячоліття до Р. X., з'явилися носії «лінійно-стрічкової» кераміки, пов'язаної з Мізинською та Трипільською культурою. Ця культура цікава тим, що зв'язує неоліт Волині та Галичини з центральною Европою: Моравією, Угорщиною, Німеччиною. Добу неоліту, зокрема, Трипільську культуру новіші дослідники пов'язують з українським народом. В. М. Щербаківський писав, що жодного переселення слов'ян не було. Слов'яни-українці жили в Україні від доби неоліту. «Гадаємо, що історія України починається з палеоліту... що всі послідовні великі культури на Україні являють собою етапи формування та розвитку українського народу аж до нинішнього часу. Вивчення всієї історії в цілому, в комплексі умов географічних, економічних та епізодичних дає правдиве розуміння минулого, а разом з тим указує дальший шлях нашого народу.»
|
|
Висновки.
Трипільська культура дала великий поштовх для розвитку культури хліборобства та гончарства в нашій державі. На Україні Трипільська культура зберіглась у пережитках і залишила по собі виразні сліди. До останніх часів сільські жінки й молодиці розмальовують хати, комини, печі тощо. У килимарстві, ганчарстві, дереворізьбі, вишивках, нисанках — дуже багато геометричних та рослинних орнаментів які виразно нагадують орнамент трипільської культури. Вивчення трипільської культури дозволяє краще зрозуміти наше минуле і сьогодення.
5. Список використаної літератури.
1.Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. Підручник. – Вікар К., 2001.
2.Історія держави від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства – Генеза К., 1999.
3. Джохансон Д. Истоки рода человеческого.-М., 1984.
4. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціо-культурний розвиток людства.Навчальний посібник -К.,1996.
5. Грушевский М. С. Очерки истории украинского народа. – К., 1990.
6.Крип'якевич І. П. Історія України. –Львів, 1990.