Синтаксичне термінотворення

Серед різноманітних засобів термінотворення синтаксичний спосіб належить до традиційних і зберігає свою продуктивність та є надзвичайно перспективним у сучасній мові науки. За його допомогою можливе відображення в терміні ознак поняття [23, С. 30-35].

Поява синтаксичних сполучень зі змістовими відношеннями забезпечує точну передачу істотних ознак термінологізованих понять. Внаслідок цього формуються складені найменування з декількох компонентів, тобто термінологічні словосполучення.

Термінологічні словосполучення відображають систему понять відповідної галузі знань і відрізняються від інших словосполучень незалежністю від контексту.

Створення термінів шляхом складення основ і цілих слів стало досить продуктивним останнім часом. Г.О.Винокур пояснює це тим, що часто дійсно існує необхідність виразити дві ідеї в одному слові.

Головний компонент словосполученнявиступає носієм родової ознаки поняття. Він може бути виражений словом, словосполученням або фразеологізмом. Наприклад: іменник в однині: papier à en tête n.m.- бланк, або іменник у множині.

Існують також терміни-словосполучення:

-   двокомпонентні;

-   трикомпонентні;

-   багатокомпонентні.

Отже, такі багатокомпонентні терміни-синтагми або як їх ще називають терміни-композити служать більш повному виявленню значення дії, процесу, результату дії і є дуже поширеними. При цьому композитні терміни функціонують на лексичному рівні як замінники слова.

Запозичення

Своє місце у термінотворенні посідає запозичення - засвоєння слів однієї мови іншою, та насамперед термінів з англійської мови. Поширення слів англійського походження у французькій мові спричинене передусім тим, що англійська мова насичена великою кількістю французьких елементів. Завдяки цьому вона краще контактує й впливає на французьку мову, ніж будь-яка інша мова. Підтвердженням цього є повторне введення у французьку мову вже давно запозичених англійською мовою французьких термінів [39, P. 15-17].

Велика кількість англійських запозичень у французькій мові настільки асимільована, що вони починають виступати в ролі словотвірних основ. Найпоширенішими словотвірними моделями є утворення назви виконавця дії від іменника.

Асиміляція запозичених слів відбувається по-різному: деякі лексеми асимілюються повністю, інші - лише частково, а деякі взагалі зберігають свій початковий вигляд. Наприклад,

-   article - стаття:складова частина основного тексту збірника, котра являє собою завершений твір на певну тему;

-   сonclusion - висновок:структура частина текстувидання, яка завершує його, де підводяться підсумки роботи, робляться загальні висновки;

-   volume - том, структурна частина багатотомного або продовження видання, яка виступає самостійно оформленою друкованою одиницею, яка має свою назву чи номер.

Підсумовуючи все вищесказане, ми можемо стверджувати, що процес термінотворення налічує значну кількість способів творення нових синтагм. Серед них основними способами термінотворення сучасної французької мови виступають лексико-семантичний спосіб, який полягає в термінологізуванні слів загальновживаної лексики; морфологічне термінотворення, яке відбувається за допомогою суфіксації, префіксації, конверсії та скорочення; синтаксичне термінотворення, яке здійснюється за участю термінів-словосполучень; та метод запозичення, в основі якого лежить засвоєння іншомовних лексем та значень.