Серед зарубіжних теорій розвитку особистості виділяють:
- соціологізаторську, яка вважає вирішальним у розвитку особистості її соціальне оточення;
- біологізаторську, яка вважає вирішальним у розвитку особистості її спадкові дані;
- конвергенції, яка зводить два фактори, біологічний і соціальний з перевагою біологічного у розвитку особистості;
- теорія біхевіоризму, яка розглядає поведінку людини як механічні реакції організму на стимули оточення, ігноруючи свідомість;
- теорія психоаналізу (фрейдизм), яка вважає рушійною силою поведінки людини свідомі і несвідомі біологічні потяги та інстинкти. 12. Мета виховання, її об’єктивний характер. Ідеал національного виховання.
Мета виховання – сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Мета виховання має об’єктивний характер і виражає ідеал людини в найбільш загальній формі. Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини.
Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на основі формування особистісних рис громадянина України, які включають в себе національну самосвідомість, розвинуту духовність, моральну, художньо – естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру. розвиток індивідуальних здібностей і таланту.
|
|
Ідеал – уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми, що виходять із розуміння мети життя. Ідеал національного виховання ґрунтується на двох цілях: служіння Богові і своїй нації.
Основні напрямки всебічного розвитку особистості, їхні завдання
Основними напрямами всебічного розвитку особистості є:
- моральне виховання – формування в учнів моральних понять, поглядів, виховання моральних почуттів, вироблення моральної поведінки;
- розумове виховання – озброєння учнів знаннями, формування наукового світогляду, формування умінь і навичок;
- трудове виховання – ознайомлення учнів з науковими основами сучасного виробництва, практична і психологічна підготовка до праці, підготовка до свідомого вибору професії;
- естетичне виховання – формування естетичних понять, поглядів, переконань, виховання естетичних смаків, розвиток творчих здібностей;
- фізичне виховання – виховання здорової зміни, підготовка до захисту Батьківщини, до фізичної праці.
Кожна складова виховання, виконуючи свою особливу роль, служить водночас досягненню єдиної мети. 14. Програма виховання.
Програма виховання – це короткий виклад основних положень і цілей діяльності навчально – виховного закладу по вихованню учнів за весь період їх навчання. Програма будується на основі загальної мети виховання. це ряд послідовних цілей, які досягаються в ході реалізації конкретних завдань і змісту виховання. Провідні завдання виховання школярів викладені в Державній національній програмі “Освіта”, до яких належать:
|
|
- формування національної свідомості, любові до рідної землі;
- поваги до старших, до історії і культури свого народу та інших народів;
- виховання духовної культури особистості, утвердження принципів вселюдської моралі;
- формування творчої, працелюбної особистості
- забезпечення повноцінного фізичного розвитку, зміцнення здоров’я
- формування правової, екологічної культури
- розвиток індивідуальних здібностей і талантів.
Мета виховання у зарубіжній педагогіці
У сучасній зарубіжній педагогіці передбачаються такі цілі виховання:
- виховання законопослушної людини, яка визнає моральні цінності та правові норми і дотримується їх;
- виховання “саморегулюючої” особистості, реалізація кожною людиною закладених у ній природних задатків;
- виховання гуманіста, формування в особистості людських якостей, вміння встановлювати контакти з іншими людьми, розуміти себе і інших людей;
- підготовка до виживання, об’єднання з іншими людьми заради захисту життя на Землі.
Загальна характеристика логіки і методів науково – педагогічного дослідження
Наукове дослідження – це особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт.
Є такі методи науково – педагогічного дослідження:
- метод педагогічного спостереження;
- метод бесіди;
- метод інтерв’ю;
- метод анкетування;
- метод експерименту;
- метод вивчення шкільної документації і учнівських робіт;
- метод рейтингу;
- метод узагальнення незалежних характеристик;
- метод психолого – педагогічного тестування;
- соціометрія;
- математичні методи6
- моделювання
- реєстрація;
- ранжування.