Сучасне економічне положення в Румунії

Румунія - індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, лісоматеріалів, металургійна, хімічна, машинобудування, харчова, нафтопереробна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий, морський, повітряний. Перевезення вантажів у країні здійснюється головним чином автотранспортом і залізницею. 1994 р. у країні було 11 365 км залізниць і 88 117 км шосейних доріг. Головні порти на Дунаї: Турну-Северин, Джурджу, Бреїла, Галац. Головний морський порт - Констанца, через який проходить 80 % морських вантажоперевезень країни і 65 % вантажів зовнішньої торгівлі. У 1984 р. був відкритий судноплавний канал, що з'єднує Констанцу з портом на Дунаї Чернавода. У 1996 р. вантажний морський флот Румунії складався з 234 кораблів і мав сумарну вантажопідйомність всіх судів у 2 445 810 рег. т.

Після виборів 1996 р. нове керівництво країни - президент Константінеску і прем’єр-міністр Чорбя - спробували провести реформи, однак протягом 1997 р. подолати падіння виробництва в основних галузях так і не вдалося. Рівень безробіття зріс з 6 до 9 %, різко зросли і темпи інфляції.

За даними Індексу економічної свободи The Heritage Foundation, USA 2001: ВВП - $ 29,4 млрд. Темп зростання ВВП - (-7,5) %. ВВП на душу населення - $1310. Прямі закордонні інвестиції - $ 390 млн. Імпорт (паливо, продукція машинобудування і обладнання, продукція текстильної промисловості і сільського господарства) - $ 11,5 млрд (головним чином, Центральна і Східна Європа - 21,0 %; Німеччина - 17,5 %; Італія - 17,4 %; Франція - 6,9 %; США - 4,2 %). Експорт (текстиль, метали і продукція машинобудування і хімічної промисловості) - $ 9,5 млрд (головним чином, Італія - 22,0 %; Німеччина - 19,0 %; Франція - 5,9 %; США - 3,8 %).

Економічні показники

Валовий Національний Продукт у 2001 році: 152,7 млрд. дол. США

ВВП на мешканця: 6,800 дол. США(2001)

Структура ВВП за видами діяльності в 2000 р. була наступною: Землеробство, лісівництво і рибальство - 15 %

Промисловість та будівництво - 30 %

Послуги і решта видів діяльності - 55 %

Економічне зростання в 2001р. становило 4,8 %

Інфляція: 34,5 % (2001)

Населення працездатного віку становить 44,35 % загальної кількості населення(1999)

Структура зайнятих за видами діяльності формується наступним чином(1998):

Землеробство, лісівництво і рибальство - 40 %

Промисловість та будівництво - 25 %

Послуги та інші види діяльності - 35 %

Експорт: одяг і взуття 26 %, метали 15 %, машини 11 %, мінерали і паливо 6 % (1999). Споживачами є: Німеччина 16 %, Сполучені Штати Америки, Туреччина 6 %, Франція 7 %, Італія 22 % (2000).

Імпортуються переважно машини 23 %, мінерали і паливо 12 %, продукти хімічної промисловості 9 % та текстиль 19 % (1999). Головними імпортерами є: Франція 6 %, Італія 19 %, Росія 9 %, Німеччина 15 % (2000)

Торговельний баланс: експорт: 11,5 млрд. дол. США, імпорт: 14,4 млрд. дол. США (2001)

Державний лад Румунії

Державний устрій - демократична республіка. Глава держави - Президент, глава уряду - прем’єр-міністр. Нині Президентом держави є Траян Басеску з 2004 р., головою уряду - Калін Попеску-Тарічану.

Законодавчий орган - двопалатний парламент, який складається із Сенату (рум. Senat, 137 місць) і Палати депутатів (рум. Camera Deputaţilor, 332 місця).

Державний прапор - являє собою червоний, жовтий і синій триколор, 3 вертикальних рівних лінії. Був прийнятий у 1848 р. під час революції у Цара Роминеаске.

Державний герб - Стема. Прийнятий у 1992 році. Являє собою орла, який тримає у дзьобі хрест, а у кігтях - шаблю і скіпетр, на грудях представлена композиція з п'яти гербів історичних провінцій Цара Роминяске, Молдова, Трансільванія, Добруджа і Банат.

Державний гімн - „Прокинься, румуне”.

Національний День Румунії святкується 1 грудня, через те, що 1 грудня 1918 р. приєднанням Трансильванії до Румунії завершився процес утворення єдиної румунської національної держави.

Політико-географічний устрій держави

Адміністративно-територіальний поділ Румунії відповідає стандарту NUTS наступним чином:

рівень NUTS 1: Румунія

рівень NUTS 2: 8 регіонів розвитку (населення кожного - біля 2,8 млн осіб), що не є безпосереньо адміністративними одиницями, а створені для координації регіонального розвитку.

рівень NUTS 3: 41 жудець та 1 муніципія (столиця Бухарест).

рівень NUTS 4: не використовується.

рівень NUTS 5: 256 міст та 2 686 комун.

Виключенням в адміністративній структурі Румунії є столиця Бухарест, що на відміну від інших муніципалітетів, є адміністративною одиницею другого рівня NUTS.

Політична система країни

Політичний устрій: багатопартійнa республікa з двопалатним парламентом.

Законодавча влада: Палата Депутатів (Адунареа Депутатілор) складається з 345 депутатів, котрі обираються на загальних пропорційних виборах на 4-річний термін. Вищою палатою румунського парламенту є Сенат із 140 членами, котрі також обираються на 4 роки.

Виконавча владу реалізує уряд, на чолі якого стоїть прем’єр.

Главою держави є президент, що обирається на загальних виборах на чотирирічний термін.

Список президентів Румунії

Ім’я	Термін	Партія
Ніколае Чаушеску (Nicolae Ceauşescu)	29 березня 1974 - 22 грудня 1989	Компартія Румунії
Йон Ілієску (Ion Iliescu)	22 грудня 1989 - 29 листопада 1996
Еміль Константінеску (Emil Constantinescu)	29 листопада 1996 - 20 грудня 2000
Йон Ілієску (Ion Iliescu)	20 грудня 2000 - 20 грудня 2004
Траян Басеску (Traian Băsescu)	20 грудня 2004 -

Список прем’єр-міністрів Румунії

Ім’я	Термін
Маніа Менеску	29 березня 1974 - 29 березня 1979
Іліє Вердец	29 березня 1979 - 21 травня 1982
Костянтин Д. Дескелеску	21 травня 1982 - 22 грудня 1989
Петре Роман	26 грудня 1989 - 1 жовтня 1991
Теодор Столожан	1 жовтня 1991 - 4 листопада 1992
Ніколає Векера	4 листопада 1992 - 11 грудня 1996
Віктор Чорбя	12 грудня 1996 - 30 березня 1998
Гавриїл Дежу	30 березня 1998 - 15 квітня 1998
Раду Васіле	15 квітня 1998 - 12 грудня 1999
Александру Атанасіу	14 грудня 1999 - 21 грудня 1999
Мугур Ізареску (Mugur Isărescu)	22 грудня 1999 - 28 грудня 2000
Адріан Нестасе (Adrian Năstase)	28 грудня 2000 - 21 грудня 2004
Еуґен Бежінару (Eugen Bejinariu) (в.о.)	21 грудня 2004 - 28 грудня 2004
Калін Попеску-Тарічану (Călin Popescu-Tăriceanu)	28 грудня 2004 -