Нормативно-правова база соціального педагога

соціальний педагог культура

Декларація від 15.12.92р. № 2859 «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні».

Закон України від 21.06.01р. № 2558 - 111 «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».

Закон України від 07.03.02р. № 3109 - 111 «Про внесення змін до деяких Законів України».

Закон України від 26.04.01р. № 2402 - 111 «Про охорону дитинства».

Закон України від 05.02.93р. № 2998 - ХII «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».

Указ Президента України від 23.06.01р. № 467/2001 «Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями».

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.01р. №1291 «Про розвиток центрів соціальних служб для молоді».

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.98р. №63 «Про подальший розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді та підвищення ефективності їх діяльності».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.02р. № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.02р. № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю».

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.02р. № 809 «Про розвиток мережі центрів ресоціалізаціїї наркозалежної молоді «Твоя перемога».

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.02р. № 1062 «Про затвердження порядку проведення конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями, стосовно дітей, молоді, жінок та сім’ї».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.02р. № 1434 «Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.02.02р. № 10 «Про затвердження Положення про Державний центр соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету статистики України, Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 25.03.02р. № 133/136 «Про затвердження форми державної статистичної звітності №1-ЦССМ та інструкції щодо її заповнення».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.02.02р. № 13 «Про затвердження критеріїв ефективності діяльності державного, республіканського (АР Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських, районних у містах, сільських і селищних центрів соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.02.02р. № 14 «Про затвердження Типового положення про спеціалізовані служби центрів соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.02.02р. № 11 «Про затвердження порядку здійснення працівниками центрів соціальних служб для молоді соціального інспектування з метою забезпечення супроводу неблагополучних сімей».

Наказ Державного центру соціальних служб для молоді від 01.08.02р. № 67 «Про Раду директорів регіональних центрів соціальних служб для молоді при ДЦССМ».

Наказ Українського Державного центру соціальних служб для молоді від 16.02.01р. № 16 «Про затвердження положення про громадську науково консультативну раду сприяння діяльності і розвитку центрів ССМ».

Наказ Державного центру соціальних служб для молоді від 10.04.02р. № 21 «Про єдиний порядок (стандарт) щодо розробки та друку методичної та соціальної рекламної інформації центрами ССМ».

Наказ Державного центру соціальних служб для молоді від 30.08.02р. № 79 «Про затвердження Інструкції з обліку роботи з клієнтами в центрах ССМ».

Наказ Державного центру соціальних служб для молоді від 04.09.02р. № 80 «Про затвердження Примірних положень про спеціалізовані служби центрів ССМ».

Наказ Державного центру соціальних служб для молоді від 13. 06.02р. № 57 «Про затвердження стандарту планування діяльності центру соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.09.02р. № 709 «Про затвердження соціальних стандартів і нормативів здійснення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей центрами соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.04.02р. № 9 «Про порядок погодження призначення на посади та звільнення з посад директорів центрів соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.04.02р. № 12 «Про затвердження Типової структури і штатів республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських та районних у містах центрів соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.04.02р. № 15 «Про основні завдання та функції відділів і Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування центрів соціальних служб для молоді».

 

ВИСНОВКИ

 

У кожній державі, як і у кожному житті людини, є такі періоди, коли їй потрібна допомога іншої людини, групи людей, цілого суспільства. І в цій ситуації особливу роль можуть відіграти як окремі соціальні інститути, так окремі спеціалісти, серед яких соціальний педагог і соціальний працівник, посідають особливе місце. Суспільна потреба у таких фахівцях сьогодні вкрай необхідна.

Водночас ми добре усвідомлюємо, що лише професійно грамотний спеціаліст може вирішувати ті складні й суперечливі, болючі проблеми, які назріли у нашій державі, що переживає кризовий період свого становлення.

Відомо, що спроби нехтувати соціально-педагогічні норми у державотворчому процесі чи обминати їх ставили згодом керівників держави перед проблемами: як досягти державного ладу з «людським обличчям»; як сформувати особистість, щоб вона увійшла в соціум і не тільки не заходила з ним в антагоністичні суперечності, а, надихаючись, збагачувала його своєю власною життєдіяльністю; як слід втілювати у повсякденному житті «золоте» правило - «стався до людини так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе інші»? Звісно, кожна людина сподівається на позитивне до себе ставлення, але чи готовий кожен з нас позитивно ставитись до інших людей?

Усі ці та багато інших актуальних проблем розглядає соціальна педагогіка.

Вивчення застосування на практиці соціально-педагогічних механізмів взаємозбагачення індивідуальної та суспільної свідомості, технологічних і суспільних відносин, економічного й інформаційного простору країни сприяє свідомій участі фахівця-громадянина у розбудові демократичної держави.

Соціальні педагоги прокладають дорогу діяльності соціального працівника. І це є закономірним тому, що базову основу професіональної компетентності будь-якого фахівця з соціальних питань становлять психолого-педагогічні, етичні, моральні характеристики, знання правової бази.

І ми, як майбутні фахівці, повинні зосередити зусилля на проблемах найбільш болючих і тривожних у сьогоденні - як допомогти кризовій сім'ї, дітям сиротам, дітям та молоді, схильним до наркоманії, тютюнопаління, правопорушень, дітям та молоді з особливими потребами. Крім того, ми завжди повинні прагнути підвищувати свій професійний рівень й ефективність соціально-педагогічній діяльності.

У колишньому СРСР, де педагогіка, як середовище була започаткована на початку ХХ сторіччя, соціально-педагогічна діяльність, як професія, офіційно зареєструвалась лише у квітні 1991 року. До того часу функції соціального педагога виконували представники будь-яких професій - фахівці закладів освіти, соціального забезпечення, спорту, культури, працівники міліції та інші.

Вихід соціальної роботи на професійний рівень - явище значне. І нам, майбутнім соціальним педагогам, як нікому іншому, треба реально осягнути об’єм, значення, наслідки нашої діяльності для майбутніх поколінь. Треба чітко знати свої функції, сферу діяльності, права та обов’язки, володіти педагогічною майстерністю, щоб не нашкодити, а допомогти тим соціальним групам, які мають потребу у нашій діяльності.