VI. Повторення вивченого

-А тепер подивіться налетіла темна  хмара. Пішов дощ і змив деякі слова у вірші.

Поетична хвилинка.

 а). Доповнити вірш.

Осінь, осінь… Лист жовтіє.

З неба часом дощик … (сіє).

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів … (листя).

- Який настрій передає цей вірш? (Сумний). Чому? (Настала осінь).

-Які ще дерева восени  змінили своє вбрання? (Берізка, осика, вишня, яблуня, слива).

- Скільки речень в цьому вірші? (4 речення).

-Які вони за метою висловлювання? (Розповідні).

- Утворіть питальні і спонукальні. (Чи опадає з кленів листя? Дощику, сійся з неба!).

- Що означає слово сіє? (Іде, мжичить)

- Знайдіть слова в яких звуків більше за букв. (Сіє, жовтіє, опадає, дощик)

- А тепер слова в яких букв більше ніж звуків. (Осінь).

Фізкультхвилинка.

Бачу, ви стомились, діти,

Час нам трішки відпочити.

Вітер легенько дерева гойдає

Листя на землю тихенько лягає,

Будемо, діти, листочки збирати,

В таночку осіннім кружляти.

(Діти під музику танцюють.)

Вивчення нового матеріалу.

а). Робота з підручником.

Ось листочок наш кленовий

Просить підручник відкривати

І уважно працювати.

Вправа 106.(1) Формування поняття «члени речення».

-Доповніть речення словами за змістом і питаннями.

 

Учні вчаться (де?)…. Учні (що роблять?)… у школі. У школі вчаться (хто?)…. Учні вчаться в школі (як?)….

 

- Прочитайте утворенні речення.

Висновок. Речення складаються зі слів,які відповідають на певні питання. Усі слова, до яких можна поставити питання,від інших слів,є членами речення.(На дошці відкривається табличка «Члени речення», «Головні та другорядні»

 

 

 

(Учні читають теоретичний матеріал про члени речення, с. 51)

Слова в реченні, що відповідають на певні питання, називаються членами речення.

Вправа 106 (2,3). Формування понять «Підмет. Присудок»

Продзвенів шкільний дзвінок. Ми зайшли до спортивного залу. Розпочинається урок. Іван Петрович – учитель фізичної культури. Цей предмет у нас – улюблений.

- Прочитайте перше речення.

- Про що говориться у першому реченні? (Про дзвінок).

- На яке питання відповідає цей член речення? (Що).

(Далі аналогічно).

(Учні читають правило про підмет, с. 51).

Член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні, називається підметом. Підмет відповідає на питання хто? або що?

- Отже, ми визначили підмети є в кожному реченні.

А тепер  дізнаємося, що говориться про підмет у кожному реченні.

-На яке питання відповідає цей член речення? (Що зробив?)…

(Діти відшуковують головні слова в перших трьох реченнях вправи).

- Ці слова називаються присудками.

(Учні читають правило про присудок, головні та другорядні члени речення, с. 51).

Член речення, який вказує, що говориться про підмет, називається присудком. Присудок відповідає на різні питання: що робить? Що зробить? Що робив? Що робили? Яким є підмет? Хто він такий? та ін.

Слово вчителя. Підмет і присудок є найважливішими в реченні,

бо вони передають основний зміст висловлювання. Саме тому підмет і присудок називаються головними членами речення, вони становлять основу речення.(Таблиця «Підмет та присудок»).

Підмет і присудок – це головні члени речення, його основа.

- Усі інші члени речення називаються другорядними,але вони також є важливими для вираження думки.

Усі члени речення є другорядними.

Б).Словникова робота.

Предмет – річ, урок, об’єкт.

в). Робота з таблицею. ( Повторення вивченого за таблицею про головні та другорядні члени речення ).