Поняття інновацій, їх вплив на економічну систему

Інновація - процес розробки, впровадження, експлуатації виробничо-економічного та соціально-організаційного потенціалу, що покладений в основу новації. У вузькому сенсі під інновацією зазвичай розуміють фазу впровадження новації, а період першого виробничого освоєння новації вважається моментом її початку. Під новацією розуміють нове, споріднене з поняттям винаходу, оскільки між заявкою новації і перетворенням її на інновацію наявний певний часовий інтервал.

Винахід - це нове технічне рішення конкретної задачі, яке забезпечує позитивний ефект, покращує якість продукції або підвищує продуктивність праці. Відкриття - це нові знання, закономірності, закони про явища теоретичного характеру. Інновація - це комерціалізована новація. Інноваціями є будь-які технічні, організаційні, економічні та управлінські зміни, відмінні під існуючої практики в конкретній організації. Організації мають різний рівень сприйняття інновацій. їх інноваційний потенціал дуже залежить від організаційної структури менеджменту, професійно-кваліфікаційного складу персоналу, зовнішніх умов господарської діяльності тощо.

Інновація - це складова підприємництва, що завжди існує у ринковій економіці. Вона поєднує раціональне й ірраціональне, тому що, з одного боку, зміни повинні забезпечувати матеріальний або соціальний ефект, а з іншого - рушієм інновації є талант і неординарність мислення.

У широкому розумінні інноваційний процес не обмежується першою появою па ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. Із розповсюдженням інновація вдосконалюється, стає більш ефективною, набуває не відомих раніше споживчих властивостей. Це забезпечує нові сфери її застосування, ринки, нових споживачів. Такий феномен одержав назву дифузії, а інтегральний суспільний результат інновації с позитивним саме завдяки їй. Інновація завдяки комплексному розгортанню утворює нову технолого-соціально-економічну систему суспільства, яка складається з:

- галузей, які здійснюють інновацію;

- галузей, які поширюють нову технологію та поглиблюють її економічні переваги;

- галузей, що виникають унаслідок розвитку нових технологій.

Завдяки інноваціям у соціально-економічній системі відбувається раціональніше використання ресурсів. Інвестиції в інновації забезпечують вищу за середньогалузеву віддачу, проте суттєво зростає й рівень підприємницького ризику.

Загалом позитивний суспільний ефект інновацій полягає в тому, що вони:

- спрямовують економіку на інтенсивний шлях розвитку;

- забезпечують прискорення зростання продуктивності факторів виробництва;

- сприяють перерозподілу ресурсів на перспективні суспільно-економічні напрями;

- зміцнюють статус країни у глобальній економіці та національну конкурентоспроможність.

До об’єктів інновації належать:

- продукція (види, якість);

- матеріали;

- засоби виробництва;

- технологічні процеси;

- людський фактор (розвиток особистостей);

- соціальна сфера (зміни поведінки груп, розвиток потреб, культури, цінностей);

- організаційний розвиток (демократизація, едхократія).

Інновації неоднозначно впливають па динаміку економічного зростання. З одного боку, відкривають нові можливості для розширення економіки, з іншого - унеможливлюють продовження цього розширення у традиційних напрямах.

Впровадження інновацій вимагає змін діючих форм і методів організації менеджменту. Нові товари є надійним засобом забезпечення переваг над конкурентами, встановлення вигідних цін і збільшення частки ринку. Зростання прибутку на основі продуктових інновацій - протидія зниженню норми прибутку. Відтак, технологічні інновації безпосередньо впливають па заощадження витрат і збільшення прибутку, але безпосередньо не виливають па обсяг продажу. Останній може зрости за умови поєднання технологічних інновацій із маркетинговими заходами.