Створення, розвиток і завдання МОП

Міжнародна організація праці (МОП) створена на підставі статутного принципу, відповідно до якого загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.

МОП виробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, законодавство, що забороняє використання дитячої праці, і цілий ряд мер, що сприяють безпеці на робочих місцях і нормальним трудовим відносинам.

МОП є міжнародною інституціональною основою, що дозволяє розглядати такі питання й знаходити рішення, що сприяють поліпшенню умов праці в усім світі.

МОП була створена в 1919 р. у ході Версальської мирної конференції за підсумками першої світової війни. Устав МОП був розроблений комісією із праці мирної конференції й став частиною 13 Версальського договору. Необхідність створення такої Організації визначалася трьома основними причинами:

перша – політична. Приводом для створення МОП послужили революція в Росії й ряді інших європейських країн. З метою запобігання вирішення виникаючих у суспільстві протиріч вибуховим, насильницьким, революційним шляхом організатори МОП вирішили створити міжнародну організацію, покликану всіляко сприяти соціальному прогресу, установленню й підтримці соціального миру між різними верствами суспільства, сприяти вирішенню виникаючих соціальних проблем еволюційним мирним шляхом.

друга – соціальна. Важкими й неприйнятними із загальнолюдських позицій були умови праці й життя трудящих. Вони піддавалися жорстокої експлуатації. Їхній соціальний захист практично був відсутній. Соціальний розвиток різко відставав від економічного, що гальмувало загальний розвиток суспільства.

третя – економічна. Прагнення окремих країн до поліпшення положення трудящих викликало збільшення витрат, зростання собівартості продукції, що утрудняло конкурентну боротьбу й вимагало розв'язання соціальних проблем у більшості, принаймні, розвинених країнах.

  МОП – одна з найстарших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена при Лізі Націй вона пережила останню й з 1946 р. стала першою спеціалізованою установою ООН. Якщо в момент її створення в ній брали участь 42 держави, то в 2005 р. їх було 178.

Відмітна риса МОП – трипартизм, її тристороння структура, у рамках якої здійснюються переговори між урядами, організаціями трудящих і підприємців. Делегати цих трьох груп представлені й радяться на рівних основах на всіх рівнях Організації. Прийняття рішень припускає взаємне врахування інтересів і досягнення загальних угод, хоча узгодження різних, а нерідко й протилежних інтересів – справа складна й важка.

Перша Міжнародна конференція праці відкрилася 29 жовтня 1919 р. у Вашингтоні. Ця дата вважається заснуванням МОП. На цій конференції були прийняті перші шість міжнародних конвенцій з праці, у тому числі про робочий час у промисловості, про безробіття й інші. Перша встановлювала обмеження робочого часу на промислових підприємствах до восьми годин у день і сорока восьми годин у тиждень. Конвенція про безробіття зобов'язувала членів організації встановлювати систему державних бюро зайнятості.

Головні цілі МОП – сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці людей, захист прав людини. Виходячи із цих цілей основні завдання МОП представлені на рис. 13.1.

Рис. 13.1. Цілі та завдання МОП

Перераховані завдання були й залишаються головними в діяльності МОП. Разом з тим у зв'язку з переходом країн Східної Європи до ринкових відносин МОП виділені й нові пріоритети. Це – підтримка процесу Демократизації, розвитку трипартизма, продовження боротьби з бідністю, особливо шляхом збільшення зайнятості.

Нові завдання МОП пов'язані також із глобалізацією економіки, соціальний аспект якої створює заклопотаність усього суспільства.