Зміст кредитної заявки та її аналіз

Правові засади здійснення банківського кредитування.

ЗУ „Про банки і банківську діяльність”від 07.12.00, ЗУ „Про заставу” від 02.10.92, «про іпотеку»

Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України який визначає кредитну угоду, сторони. відповідальність сторін, та інше.

 Положення НБУ „Про кредитування”, затв Пост Правління НБУ №246 від 28.09.95,

Положення НБУ „Про порядок здійснення консорціумного кредитування” № 37 21.02.96,

Положення НБУ „Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” №278 06.07.00.

Проект ЗУ «про б. кредит»

Інстр. Про пор. регул. д-ті б в У. № 368 визначає розмір СК, РК.

Положення про єдину систему «реєстр позичальників» ППНБУ 245 27.06.01.

ЗУ «про створення кт бюро в У «(кт історія позич-ка)

Внут б. документи по кт-ню:

· Кт політика б. (затв за 1 міс до початку нового фін року правлінням)

· Облік політика

· Полож про к-ня ю. о.

· Полож про к-ня суб. Малого та сер бізнесу (ф.,ю.о.)

· Полож про іпот. к-ня

· Полож про к-ня ф.о. - спд

· Полож про к-ня ф.о.:

- на придбання товарів трив користув, побут техніки, комп, орг. Техн., меблі.

- житло, Ж. буд-во,

- автокт.

- на придоб житла мол. сімей з 1.01.2005

- на освіту

- на подію

- на відпочиньк

· Технол карти к-я (розписані детально всі етапи к-ня між відповідальними працівниками)

· Перелік і зміст бух. Рахунків, на яких відобр. Кт. Опер. Б. (для потеб упрю обліку)

Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.

Для ефективної організації кредитних відносин між банком і клієнтом, повинні дотримуватись принципів банківського кредитування, передбачених Положенням НБУ „Про кредитування”.

Принцип строковості означає, що позичка має бути повернена позичальником банку в заздалегідь обумовлений строк.

Цільовий характер кредитування припускає вкладання позичкових коштів у конкретні господарські проекти, процеси, заходи. Кредит надається позичальнику на конкретну ціль.

Принцип забезпеченості позички має захистити інтереси банку і не допустити збитків неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника.

Принцип платності – видаючи кредит фіз. і юр. особам, банки вимагають не тільки повернення кредиту, але й сплати % за користування ним.

КБ можуть надавати кт усім суб’єктам господарської д-ті незалежно від їх галузевої належності, статуту, форм власності у разі наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати % за користування кт.

 

Умови кредитування (із врахуванням дотримання нормативних вимог).

1) кредити можуть надаватися в межах наявних ресурсів банку.

2) Про кожен великий кредит (більше 10% ВК банку) Б. Повідомляє НБУ.

3) Кредит надається за умови надання кредитної заявки клієнтом

4) Заг. розмір кредитів банку з урахуванням 100% позабалансових зобов”язань та врахованих векселів 1 позичальника, не може бути більше 25 % ВК Б.

5) Заг. розмір великих кредитів з урахуванням 100% позабалансових зобов”язань, виданих банком не може перевщувати 8 кратного розміру ВК Б.

6) Рішення про надання кредиту повинно прийматись в Б. колегіально,затверджуватись кредитним комітетом

7) При кредитуванні позичальника Б повинен дотримуватись обов. екон нормативів НБУ.

8) Кредитування здійснюється в межах параметрів визначених кредитною політикою Б

9) Кредити надаються тільки на комерційних засадах

10) Б може надавати бланкові кредити, але в межах власних коштів і клієнтам зі стійким фін станом.

11) Кожний Б розробляє власні положення Про кредитування.

12) Обов’язкове укладання між банком і клієнтом кредитного договору.

13) КБ можуть надавати кт усім суб’єктам господарської д-ті незалежно від форм власності якщо позичальник за реєстр. Як суб. П-ництва

14) Не може надавати кт на покриття збитків клієнтів. На формув. СФ, на внесення коштів до бюджету та позаб. Фондів, та п-ам, проти яких порушено справу про банкрутство, п-ам, у контактах яких не передбачено страх. Можливих втрат від непостачання ТМЦ, п-ам які мають прострочену заборгов. по раніше отр. кт

15) Проведення експертизи проекту на предмет окупності чи достат гр. потоків від їх реалізації

Зміст кредитної заявки та її аналіз.

Кредитна заявка це документ, який подає клієнт до банку для отримання кредиту. В ній вказується номер заявки, дата заявки, кредитний експерт.

Інформація про клієнта: ПІБ, дата народження, номер, серія, дата і ким виданий паспорт, № телефону, освіта, сімейний стан, діти, особисте майно, яким володіє.

  Про кредит: сума, яку хоче отримати клієнт, валюта, строк кредиту, сума внеску, яку клієнт може запропонувати, мета кредиту, забезпечення.

Дані про бізнес: назва підприємства, вид діяльності, досвід роботи, юр адреса підприємства, банк реквізити.

Досвід в отриманні кредиту (за останні 3 роки): банк, дата отримання, дата повернення згідно договору і фактична, % ставка, сума, поточне сальдо.

Клієнт вказує чи звертався до ін банків –за кредитом і результат.

Ставиться дата і підпис клієнта, що подає заявку.

Основна робота з організації кредитного процесу в банку може бути подана у вигляді таких етапів:

1 етап. Формування портфеля кредитних заявок - збір інформації про попит на кре­дит, її аналіз та попередній відбір заявок. При цьому повинен бу­ти дотриманий основний принцип: вся інформація про потенцій­них позичальників, що надходить до банку, повинна письмово фіксуватися кредитними працівниками та містити такі відомості: короткий зміст кредитованого проекту; обсяг запитуваного кредиту; вид та строк позики;  пропоноване забезпечення. До заявки додається пакет документів, що містить: засновні документи позичальника; картку зі зразками підписів уповноважених осіб та печатки; фін звіт (баланс та звіт про прибутки та збитки); ТЕО або бізнес-план; контракти та угоди на проект, що кредитується; супутня документація на пропоноване забезпечення.

2 етап. Проведення переговорів із потенційним клієнтом

— кінцеве визначення кредитоспроможності та фін стану клієнта з метою укладення кредитної угоди на найбільш вигідних для банку умовах. Під час переговорів з позичальником кредитний працівник повинен отримати якомога чіткіше уявлення про ступінь помір­кованості рішення щодо позички; проаналізувати, наскільки обґрунтована сума позики; з'ясувати рівень врахування можливих несприятливих зовнішніх факторів.

Запитання поділяються на п'ять груп:відомості про фірму; відомості щодо планованого кредиту; відомості, пов'язані з погашанням кредиту; відомості щодо забезпечення кредиту; відомості про зв'язки клієнта з іншими банками.

Враховуючи велику значимість цього етапу, в багатьох уста­новах банків створюють спеціальні підрозділи, які називаються відділом чи сектором економічного аналізу.

Під час експертизи кредитної заявки використовують різні джерела інформації: матеріали, одержані безпосередньо від позичальника у складі кредитної заявки: звітність, клопотання на отримання кредиту, економічне обґрунтування проекту, що буде прокредитований, або бізнес-план; відомості про клієнта, що знаходяться в архіві банку;  інформація про клієнта, одержана за межами даного банку (інформація податкової служби, фінансового відділу окремого регіону і т. ін.)