Екстер’єр та його оцінка

Вчення про зовнішній вигляд тварин, особливості окремих частин (статей) тіла, в зоотехнії має назву екстер’єру.

Відбір тварин за екстер’єром (зовнішніми формами будови тіла) застосовується з давніх-давен тому, що людина помітила певний зв’язок між особливостями екстер'єру та продуктивними якостями тварин. За загальним виглядом, станом шкірного покриву, вгодованісттю та іншими ознаками можна, певною мірою, визначити породу тварини, тип і напрямок продуктивності, стан здоров'я, умови її утримання, годівлі та використання.

Спеціаліст повинен вміти за зовнішнім виглядом тварин швидко оцінити їх якість, мати чітке уявлення про процеси що проходять в організмі, бачити як ці процеси впливають на зовнішній вигляд тварин.

Особливо детальну оцінку екстер’єру і конституції проводять при бонітуванні тварин.

При оцінці екстер’єру враховують як загальну будову тіла тварини, її гармонійність, так і розвиток окремих частин і статей - стать - це анатомічна ділянка, яка моє певні умовні межі на тілі тварини. основні статі екстер’єру такі: голова, шия, холка, лопатка, груди, спина, поперек, кряжі, черево, кінцівки, вим’я, зовнішні статеві органи

Огляд та описання статей необхідно починати з голови. Поступово переходячи до задньої частини тулуба, відмічаючи добре розвинуті статі та найбільш значні недоліки.

Оцінюють тварин за екстер'єром трьома способами; 1. Окомірно (візуально) - шляхом зовнішнього огляду статей, їм описання та промацування (масть, прикмети, стан шкірною покриву, товщина й еластичність шкіри, розвиток кістяка, м"язів, підшкірної сполучної тканини, суглобів та ін.). Статі оцінюються в балах і за їх сумою, відповідно до інструкції по бонітуванню, визначається клас за екстер’єром. 2. Вимірювання у певних точках тіла (см), обчислення індексів, побудова екстер'єрних профілів. Цей спосіб доповнює і уточнює попередній. Вимірюють тварин на рівному горизонтальному майданчику за допомогою вимірювальної палиці, циркуля, стрічки. При вимірюванні інструменти повинні дише торкатись тіла тварин не вдавлюючись у нього. Відрахунки на інструментах слід фіксувати, не відриваючи їх від точок вимірювання. Палицею вимірюють висоту та довжину тулуба, ширину і глибину грудей за лопатками тощо, циркулем - голову і зад, стрічкою - обхвати та ін. залежно від мети вимірювання і виду тварин беруть різну кількість промірів: 3-10 - для запису в племінну книгу, до 50 і більше - в наукових дослідженнях.

Абсолютні величини промірів дозволяють порівняти розвиток окремих статей тварин, але не дають можливості повною мірою оцінити пропорційність будови тіла.

З цією метою визначають індекси - тобто відношення одного проміру до іншого виражене в процентах. Проміри порівнюють не випадкові, а тільки ті, що анатомічне пов’язані один з одним і характеризують пропорції розвитку тварин. За промірами та індексами можна порівняти окремих тварин одну з одною, з середніми даними по стаду, ровесницями, кращими тваринами записаними в ДКПТ. 3. Фотографування дає можливість за фотографією тварини одержати уявлення про тип і пропорційність будови тіла, розвиток окремих статей та недоліки екстер’єру, порівняти із зображенням інших тварин, тому фотографування – важливий додатковий матеріал для більш повної оцінки розвитку тварини.

Конституція тварин

В основу конституції с.-г. тварин покладено вчення про єдність та взаємодію в організмі внутрішнього та зовнішнього, генотипу та фенотипу, форму та функцію. У виробничих умовах визначення типів конституції проводять за класифікацією Кулешова - Іванова, виділяючи грубу, ніжну, щільну, рихлу, міцну конституції, а також їх поєднання.

Для тварин молочного типу найчастіше характерна щільна (суха) конституція, при якій спостерігається підвищений обмін речовин. Для тварин м’ясних порід бажана ніжна рихла конституція. Молочно-м’ясна худоба в більшості випадків має міцну конституцію.

Груба і ніжно-перерозвинута конституція не бажана для великої рогатої худоби всіх напрямків продуктивності, за винятком робочої худоби, для якої характерний грубий тип конституції.

Типи конституції визначають окомірно, одночасно з оцінкою екстер’єру за розвитком кістяка і м’язів, а також за будовою шкіри і розвитком підшкірної жирової тканини.

Тварини грубої конституції мають грубу (важку) голову і грубий масивний кістяк, щільні м’язи з малорозвиненою жировою тканиною; товсту не досить еластичну шкіру, покриту цупким волоссям, яке досить часто нерівномірно розподілене на різних частинах тіла. Тварини грубої конституції, як правило, низькопродуктивні і відзначаються низькою оплатою корму. Вони досить флегматичні.

Тварини ніжної конституції мають легкий, але міцний кістяк, невелику легку голову з невеликими тонкими рогами. Груди порівняно вузькі та плоскі. М’язи щільні й в деяких випадках недостатньо розвинуті. Шкіра тонка і щільна з великою кількістю складок на шиї та вимені. Вона вкрита рідким волоссям і легко відтягується на всіх частинах тіла тварин. Для тварин ніжної конституції характерний живий темперамент і підвищений обмін речовин. Ніжний тип конституції найчастіше зустрічається у вузькоспеціалізованих молочних порід худоби.

Слід пам’ятати, що досить небажаною є ніжна перерозвинута конституція, яка, як правило, формується в результаті вирощування молодняка при щедрій годівлі і відсутності моціону та інших умов, які не сприяють поліпшенню здоров’я тварин. Такі тварини досить вимогливі до умов утримання і схильні до захворювань, внаслідок чого швидко втрачають продуктивність та рано вибраковуються.

Тварини з щільною (сухою) конституцією мають добре розвинені, пружні м’язи, міцний помірно розвинений кістяк, мало розвинену підшкірну жирову тканину і невеликі відкладення на внутрішніх органах. Шкіра в них товста, еластична і вкрита густим волоссям. Вони мають досить добре розвинені легені, кровоносну та травну системи, що зумовлює їх порівняно високу продуктивність і тривале використання.

У тварин з рихлою (сирою) конституцією добре розвинена підшкірна сполучна тканина з прошарками жиру між м’язовими волокнами. Для них характерний легкий, але міцний кістяк, м’яка, але товста і еластична шкіра, вкрита ніжним і досить рідким волоссям, округлий добре розвинений тулуб. Тварини, що мають рихлу конституцію, мають високу енергію росту, добре і швидко відгодовуються і від них одержують так зване мармурове м’ясо.

Для тварин з міцною конституцією характерний добрий розвиток і гармонійна будова тіла. Вона зумовлює прекрасне здоров’я, міцність і витривалість високопродуктивної худоби. На відміну від тварин щільної конституції, тварини з міцною конституцією мають масивний кістяк і більш розвинені, але щільні м’язи, прекрасно функціонуючу дихальну, кровоносну і травну системи. Загальна міцність організму і інтенсивний обмін речовин забезпечують довговічність і високу продуктивність тварин з міцною конституцією.

Завдання 8. На контурах тварин (Рис. 5) проставити цифри, що відповідають основним статям великої рогатої худоби: 

Ганаші,       Загривок,        Підгруддя,           Грудинка,       Холка,                Лопатка або плече,

Сідничні бугри,                      Коліно,               Стегно,            Скакальний суглоб,      Щуп, Спина,         Поперек,          Ребра,                   Пах,                 Клуби,                 Криж,

Потиличний гребінь,         Лобна частина,      Перенісся та морда,                 Носове дзеркало,  

Лікоть,       Передпліччя,        Зап’ястя,         П’ясть,           Бабка,.                Копито,          

Вим’я,          Молочні вени,            Молочні колодязі.

Рис. 5. Статі корови.

 

 

Завдання 9. Описати точки взяття промірів у великої рогатої худоби. Результати записати за формою таблиці 3.

3.Техніка взяття промірів у корів

Назва проміру	Точки взяття промірів
Висота в холці
Висота в крижі
Глибина груді
Ширина груді за лопатками
Ширина в маклаках
Ширина в сідничних буграх
Коса довжина тулуба
Обхват груді за лопатками
Напівобхват заду
Обхват п’ясті

Проміри використовуються для оцінки екстер’єру тварин, а також окремі з них можна використовувати для визначення живої маси тварин.