Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є складовою частиною збору за спеціальне використання природних ресурсів установленого Законом України від 25.06.1991р №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями). Справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду регламентується постановами Кабінету Міністрів України від 2(3.01.1997р №44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні і на живицю».

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів справляється за лісові ресурси державного та місцевого значення.

До лісових ресурсів місцевого значення належать: - пні, луб,кора, деревна зелень; - другорядні лісові матеріали; лісові дикорослі плоди,горіхи,гриби.

Ягоди, лікарські рослини і технічна сировина, деревні соки, очерет інші продукти лісу,які використовуються при здійсненні побічних лісових користувань у тому числі при використанні худоби та розміщенні пасік.

Використання лісових ресурсів та земельними ділянками лісового фонду здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом — лісорубним квитком.

Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість, строки заготівлі та вивезення.

Ордери видаються на дрібний (до 10 м³) відпуск деревини. Право їх виписувати надається лісництвам у межах обсягів зазначених у лісорубному квитку.

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду.

Об'єктом обчислення збору є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів) і на заготівлю живиці.

Такси на деревину лісових порід,що відпускається на пні,
застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісо таксовими поясами(І, II- ліси Івано-франківської та Закарпатської областей) і розрядами.

Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, що внесена в касу лісокористувача зараховується до відповідних бюджетів 1,10 та 20 числа кожного місяця. Платнику видається квитанція.

Податкова соціальна пільга порядок розрахунку та застосування

Податкова соціальна пільга, передбачена Податковим кодексом України, дає можливість платнику податку зменшити нарахований місячний оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати від одного роботодавця.

При цьому розмір заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород) не повинен перевищувати суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, тобто у 2013 році – 1610 грн. (1147 х 1,4).

На 2013 рік податкову соціальну пільгу встановлено в таких розмірах:

- 50% відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а це – 573,50 грн. (1147 грн. х 50%) – для будь-якого платника податку, якщо сума його нарахованої заробітної плати за календарний місяць не перевищує 1610 грн.;

- 100% відсотків вищезазначеної пільги, а це – 573,50 грн. – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

- 150% – 860,25 грн. (573,50х 150%) - для таких категорій платників:

- одинока матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які мають дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну дитину;

- платник, який утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

- особа, віднесена законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт;

- інвалід I або II групи, у тому числі з дитинства (крім інвалідів І і ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни);

- особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

- учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім учасників бойових дій під час Другої світової війни або осіб, які у той час працювали в тилу);

- 200% – 1147 грн. (573,50 грн. х 200%) - для таких категорій платників:

- Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повний кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма і більше медалями «За відвагу»;

- учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- колишній в’язень концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особа, визнана репресованою чи реабілітованою;

- особа, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

- особа, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграду (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.